ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
27 січня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/220/13-г
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
Головного управління ДПС у Запорізькій області - Головченко І.С.;
ТОВ Фірма «ОЛІС ЛТД» - адвокат Гончарова Ж.В.;
Арбітражний керуючий Капінус А.А.;
АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» - адвокат Награбовський О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:
1. Головного управління ДПС у Запорізькій області;
2. Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»;
3. Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ОЛІС ЛТД»
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025
по справі №915/220/13-г
про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор», у якій:
кредитори:
1) Фізична особа-підприємець Маловічко Григорій Анатолійович;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Герсал";
3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич";
4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД";
5) Фермерське господарство "Пилипенко В.М.";
6) Головне управління ДПС у Запорізькій області;
7) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області;
8) Приватне підприємство "Стивідорна компанія "Херсонський морський термінал";
9) Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк";
10) Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільнянськагропродукт";
11) Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД";
ліквідатор: арбітражний керуючий Капінус Андрій Анатолійович
суддя суду першої інстанції - Давченко Т.М.
місце винесення ухвали: м. Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, вул.Фалєєвська, 14,
повний текст ухвали складено та підписано: 09.10.2025
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № №915/220/13-г про банкрутство Українсько-німецького спільного підприємства (УНСП) «Алкор» (код ЄДРПОУ 24913656).
Постановою від 23.06.2015 припинено процедуру розпорядження майном УНСП «Алкор», визнано останнє банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.
Ухвалою від 23.05.2019 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Капінуса А.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.07.2013 № 1533).
Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури, яка здійснюється відповідно приписів Кодексу України з процедур банкрутства.
04.12.2024 року за вих.№ 02-02/438; 21.01.2025 року за вих. №02-02/17; 03.04.2025 року за вих.№02-02/94; 19.05.2025 року за вих.№02-02/110 та 24.07.2025 року за вих. №б/н ліквідатор, арбітражний керуючий Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» Капінус А.А. звернувся до Господарського суду Миколаївської області з клопотаннями про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.
19.05.2025 року за вх. №7642/25 ліквідатор, арбітражний керуючий Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» Капінус А.А. звернувся до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора УНСП "Алкор".
22.05.2025 року за вх. №7837/25 Товариство з обмеженою відповідальністю "Просперіті Файненшл" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про заміну кредитора правонаступником.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 клопотання ліквідатора УНСП "Алкор" від 19.05.2025 (вх. № 7642/25 від 20.05.2025) з урахуванням уточнень від 25.09.2025 (вх.. № 13683/25) про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора УНСП "Алкор" задоволено частково.
Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Маловічко Григорія Анатолійовича на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 18054,76 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Герсал" на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 4707,41 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 30006,51 грн.
Стягнуто з ТОВ "Алкор ЛТД" на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 122060,38 грн.
Стягнуто з Фермерського господарства "Пилипенко В.М." на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 10171,70 грн.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 13223,21 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 762,88 грн.
Стягнуто з Приватного підприємства "Стивідорна компанія "Херсонський морський термінал" на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 124730,45 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 913164,20 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільнянськагропродукт" на користь на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 7883,07 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Оліс ЛТД" на користь на користь арбітражного керуючого Капінуса Андрія Анатолійовича грошові кошти в сумі 26700,71 грн.
Обґрунтування судового рішення.
В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції зазначив про те, що з урахуванням часткового погашення заборгованості з оплати винагород та витрат арбітражного керуючого за рахунок реалізованого у 2021 році майна (повністю оплачено додаткову грошову винагороду арбітражного керуючого - 5 967,91 грн, частково оплачено основну грошову винагороду - оплачено 123 340,06 грн та частково відшкодовані витрати арбітражного керуючого на суму 45 015,07 грн) станом на 01.05.2025 заборгованість по оплаті основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора УНСП "Алкор" та відшкодуванню його витрат складає 1 223 292,27 грн (1 210 083,00 грн. не оплачена основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 13 209,27 грн - не відшкодовані витрати).
Крім того, в оскаржуваному судовому рішенні, суд першої інстанції вказав про те, що само передчасним суд вважає вимогу ліквідатора УНСП "Алкор" арбітражного керуючого Капінуса А.А. щодо стягнення з кредиторів додаткової винагороди у розмірі 120200,00 грн, оскільки таке право згідно ч. 3 ст. 30 ГПК України виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 у справі № 915/220/13-г в частині задоволення клопотання ліквідатора УНСП «Алкор» про стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого у розмірі 13223,21 грн з ГУ ДПС у Запорізькій області - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволення клопотання від 30.09.2025 у справі № 915/220/13-г в частині задоволення клопотання ліквідатора УНСП «Алкор» про стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого у розмірі 13223,21 грн з ГУ ДПС у Запорізькій області відмовити в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про те, що Головне управління ДПС у Запорізькій області не погоджується з вказаною ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 в частині задоволення клопотання ліквідатора УНСП «Алкор» про стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого кошти в сумі 13223,21 грн. з ГУ ДПС у Запорізькій області та вважає її такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Скаржник зазначає про те, що фінансування, спрямоване на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого для ГУ ДПС у Запорізькій області Розрахунком видатків на 2025 рік не передбачено.
Також, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ОЛІС ЛТД" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.09.2025 у справі № 915/220/13-г в частині задоволення клопотання ліквідатора УНСП «Алкор» про стягнення з ТОВ ФІРМА «ОЛІС ЛТД» грошової винагороди та витрат у сумі 26700,71грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про відсутність належного підтвердження джерела сплати винагороди арбітражного керуючого.
Також, скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про стягнення з ТОВ ФІРМА «ОЛІС ЛТД» винагороди арбітражного керуючого, не забезпечив належної реалізації прав апелянта та не дослідив належним чином підстави й джерела фінансування заявленої винагороди.
На думку скаржника, такі дії суперечать принципам, закріпленим у ст. 13, 14, 43, 74 ГПК України, які передбачають повне, всебічне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
Таким чином, скаржник вважає, що у порушення цих вимог суд першої інстанції, задовольняючи клопотання ліквідатора, не встановив джерело походження коштів для виплати винагороди, не перевірив наявність коштів боржника або доходів від реалізації його майна, а також не з'ясував, чи затверджувався відповідний звіт і чи погоджувався розмір винагороди комітетом кредиторів.
У зв'язку з чим скаржник вважає, що оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню.
Також, не погоджуючись із казаною ухвалою суду, Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30 вересня 2025 року в справі про банкрутство № 915/220/13-г в частині стягнення з кредитора АТ «ПУМБ» грошової винагороди і витрат ліквідатора УНСП "АЛКОР» арбітражного керуючого Капінуса А.А. та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання ліквідатора УНСП "АЛКОР» Капінуса А.А. про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що по-перше, судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали суду не було враховано обставин часткового відступлення прав вимоги на нового кредитора ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ».
Отже, на думку скаржника, клопотання ліквідатора УНСП «АЛКОР» про стягнення основної грошової винагороди та витрат пропорційно з кредиторів та оскаржувана ухвала суду від 30.09.2025 року не враховує вказані вище обставини щодо часткового відступлення прав вимоги за Кредитними договорами та не містить розподілу розміру грошових сум, які мають бути стягнуті окремо з кредиторів АТ «ПУМБ» та ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ», з урахуванням такого відступлення.
По-друге, судом першої інстанції з самого початку невірно визначено суму кредиторських вимог Акціонерного товариства «ПУМБ» та інших кредиторів, яка мала братися для пропорційного розрахунку до стягнення винагороди і витрат ліквідатора.
Таким чином, судом першої інстанції не було взято до уваги, що згідно з матеріалами справи про банкрутство загальний розмір не погашених вимог всіх кредиторів станом на дату розгляду клопотання ліквідатора про стягнення коштів становив 35 607 128,70 грн. (= 35 683 269,77 грн. - 76 141,07 грн.), а не 35 683 269,77 грн., як помилково зазначено судом в оскаржуваній ухвалі.
Отже, на думку скаржника, невірне визначення із самого початку судом першої інстанції залишку кредиторських вимог АТ «ПУМБ», призвело до неправильного розрахунку та неправомірного стягнення з АТ «ПУМБ» суми винагороди та витрат у іншому розмірі (і відповідно призвело до неправильного визначення та пропорційного стягнення сум винагороди та витрат з інших кредиторів).
Таким чином, до часткового відступлення банком 27.09.2024 року, кредиторські вимоги банку складали всього 25 550 791,10 грн. (71,75 % від загального розміру кредиторських вимог). Після часткового відступлення 27.09.2025 року прав вимоги: 1) НЕ забезпечені вимоги ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» складають 21 550 791,10 грн., що становить 60,52% від загальної кількості всіх вимог кредиторів; 2) забезпечені вимоги кредитора АТ «ПУМБ» в сумі 4 000 000 грн. становлять 11,23 % від загальної кількості всіх вимог кредиторів. Таким чином, враховуючи загальний розмір встановленої судом першої інстанції винагороди та витрат ліквідатора становить 1 271 462,27 грн. (100%), з АТ «ПУМБ» та ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» суд першої інстанції мав би стягнути наступні суми: - 142 785,21 грн. - кошти пропорційно з кредитора АТ «ПУМБ» (11,23%); - 769 488,96 грн. - кошти пропорційно з нового кредитора ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» (60,52%).
Таким чином, сума коштів винагороди та витрат ліквідатора, яка підлягала стягненню з кредитора АТ «ПУМБ», мала б становити 142 785,21 грн. (а не 913 164,20 грн., як протиправно визначив суд в оскаржуваній ухвалі).
У зв'язку з чим, скаржник вважає, що оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
03.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли відзиви арбітражного керуючого Капінус А.А. на апеляційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області; Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ОЛІС ЛТД», в яких просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 року по справі №915/220/15-г залишити без змін.
Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
20.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 по справі №915/220/13-г.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2025.
21.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ОЛІС ЛТД" та Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 по справі №915/220/13-г.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.10.2025.
На момент надходження апеляційних скарг матеріали справи №915/220/13-г на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/220/13-г на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Запорізькій області; Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ОЛІС ЛТД" та Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 по справі №915/220/13-г до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
03.11.2025 матеріали справи №915/220/13-г надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 по справі №915/220/13-г - залишено без руху.
Встановлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,24 грн. та доказів направлення іншим учасникам провадження у справі про банкрутство, а саме: кредиторам по справі: Товариству з обмеженою відповідальністю "Герсал"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Славутич": Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД"; Фермерському господарству "Пилипенко В.М."; Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області; Приватному підприємству "Стивідорна компанія "Херсонський морський термінал"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільнянськагропродукт" копії апеляційної скарги і доданих до неї документів разом з листом опису вкладення, з зазначенням номеру поштового відправлення - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Попереджено скаржника Головне управління ДПС у Запорізькій області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 по справі №915/220/13-г - залишено без руху.
Встановлено Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів направлення іншим учасникам провадження у справі про банкрутство, а саме: кредиторам по справі: Товариству з обмеженою відповідальністю "Герсал"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Славутич": Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД"; Фермерському господарству "Пилипенко В.М."; Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області; Приватному підприємству "Стивідорна компанія "Херсонський морський термінал"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільнянськагропродукт" копії апеляційної скарги і доданих до неї документів разом з листом опису вкладення, з зазначенням номеру поштового відправлення - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Попереджено скаржника Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ОЛІС ЛТД" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 по справі №915/220/13-г - залишено без руху.
Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "ОЛІС ЛТД" строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,24 грн. та доказів направлення іншим учасникам провадження у справі про банкрутство, а саме: кредиторам по справі: Товариству з обмеженою відповідальністю "Герсал"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Славутич": Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД"; Фермерському господарству "Пилипенко В.М."; Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області; Приватному підприємству "Стивідорна компанія "Херсонський морський термінал"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільнянськагропродукт" копії апеляційної скарги і доданих до неї документів разом з листом опису вкладення, з зазначенням номеру поштового відправлення - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
17.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла заява про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано: докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,24 грн. та докази направлення іншим учасникам провадження у справі про банкрутство, а саме: кредиторам по справі: Товариству з обмеженою відповідальністю "Герсал"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Славутич": Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД"; Фермерському господарству "Пилипенко В.М."; Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області; Приватному підприємству "Стивідорна компанія "Херсонський морський термінал"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільнянськагропродукт" копії апеляційної скарги і доданих до неї документів разом з листом опису вкладення.
20.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" надійшла заява про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано: докази направлення іншим учасникам провадження у справі про банкрутство, а саме: кредиторам по справі: Товариству з обмеженою відповідальністю "Герсал"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Славутич": Товариству з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД"; Фермерському господарству "Пилипенко В.М."; Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області; Приватному підприємству "Стивідорна компанія "Херсонський морський термінал"; Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільнянськагропродукт" копії апеляційної скарги і доданих до неї документів разом з листом опису вкладення, з зазначенням номеру поштового відправлення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Запорізькій області та Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 по справі №915/220/13-г.
Призначено розгляд апеляційних скарг Головного управління ДПС у Запорізькій області та Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 по справі №915/220/13-г до сумісного розгляду на 27.01.2026 о 15:00 год.
24.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ОЛІС ЛТД» надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ОЛІС ЛТД» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 по справі №915/220/13-г.
Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ОЛІС ЛТД» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 по справі №915/220/13-г до сумісного розгляду з апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Запорізькій області та Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на 27.01.2026 о 15:00 год.
26.01.2026 надійшли додаткові пояснення арбітражного керуючого.
27.01.2026 надійшли пояснення ТОВ Фірма «ОЛІС ЛТД».
В судовому засіданні 27.01.2026 представники Головного управління ДПС у Запорізькій області, ТОВ Фірма «ОЛІС ЛТД» та АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» доводи та вимоги апеляційних скарг підтримали у повному обсязі.
Арбітражний керуючий Капінус А.А. в судовому засіданні заперечував щодо доводів та вимог апеляційних скарг.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Фактичні обставини справи.
20.05.2025 за вх.. № 7642/25 до суду надійшло клопотання ліквідатора УНСП "Алкор" вих. № б/н від 19.05.2025 про стягнення з кредиторів основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора УНСП "Алкор" у загальній сумі 1223292,27 грн.
30.06.2025 до суду від ліквідатора надійшли додаткові пояснення вих.. № 02-02/124 від 27.06.2025 щодо поданого клопотання про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування понесених витрат. Арбітражний керуючий посилаючись на постанови Верховного суду від 21.08.2018 у справі № 2/223/09 та від 22.02.2022 у справі № 910/5201/18 зазначає, що у разі заміни кредитора обов'язок сплати винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період до дати заміни кредитора залишається за первісним кредитором.
Також арбітражний керуючий зазначає, що очевидною є обставина відсутності у банкрута майна, за рахунок якого можливо здійснити оплату винагороди та витрат арбітражного керуючого, оскільки єдине майно банкрута є предметом забезпечення грошових вимог АТ "ПУМБ", а вимоги заставного кредитора у 8 разів перевищують вартість заставного майна.
Через систему Електронний суд 01.07.2025 до суду за вх.. № 9786/25 надійшли пояснення АТ "ПУМБ", сформовані в системі 30.06.2025, щодо клопотання ліквідатора УНСП "Алкор" про стягнення з кредиторів пропорційно основної грошової винагороди та понесених витрат у справі про банкрутство № 915/220/13-г. Банк зазначає, що ліквідатором не взято до уваги часткове відступлення банком права вимоги ТОВ "Просперіті Файненшл", що має наслідком зменшення суми винагороди та витрат, що підлягає стягненню з банку. Також банк вважає передчасним звернення ліквідатора із клопотанням про стягнення винагороди та витрат, оскільки майно банкрута, що знаходиться в іпотеці банку, ще не реалізоване, а відповідно до 2 ст. 30 КУзПБ за наявності не реалізованого майна Боржника, таке клопотання є передчасним. До того ж банк указує про недоведеність ліквідатором повноти дій у процедурі й зауважує, що має місце формальне нарахування арбітражним керуючим винагороди протягом строку судового розгляду, який значно збільшився внаслідок військової агресії російської федерації та запровадження воєнного стану. А тому покладення в подальшому витрат щодо оплати такої винагороди за періоди, коли фактично робота ліквідатором не проводились, за рахунок кредиторів є протиправним.
25.09.2025 за вх.. № 13683/25 суду від ліквідатора УНСП "Алкор" - арбітражного керуючого Капінуса А.А. надійшла заява про уточнення клопотання по справі №915/220/13-г про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат понесених під час виконання повноважень ліквідатора УНСП "Алкор". Арбітражний керуючий зазначає про збільшення розміру заборгованості по оплаті грошових винагород арбітражного керуючого Капінус А.А. та відшкодуванню витрат понесених під час виконання повноважень ліквідатора у зв'язку зі збільшенням часу виконання повноважень ліквідатора, а саме зазначає, що станом на 31.08.2025 розмір винагороди та витрат збільшився порівняно з 19.05.2025 (дата подачі клопотання про стягнення винагороди та витрат).
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Провадження даній справі порушено 25.02.2013 відповідно норм Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції № 4212-VI від 22.12.2011.
Разом з тим, з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Тому наразі суд розглядає справу відповідно положень Кодекс України з процедур банкрутства.
Статтею 12 КУзПБ наведено права та обов'язки арбітражного керуючого, серед яких право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
За приписами статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим є фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
У відповідності до статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Що стосується витрат арбітражного керуючого під час здійснення повноважень розпорядника майна, то відповідно до ч. 4 ст. 30 КузПБ вони мають відшкодовуватися у порядку, передбаченому цим Кодексом. Однак він такого поряду не встановлює. За усталеною практикою процедур банкрутства арбітражний керуючий несе такі витрати за власний кошт (хоча КУзПБ і не містить норм, які б покладали на нього такий обов'язок), та за аналогією відшкодовує їх у порядку, передбаченому для отримання винагороди розпорядника майна.
З матеріалів справи вбачається, що після проведення інвентаризації майна банкрута, арбітражний керуючий Капінус А.А. провів оцінку виявленого майна та погодив з заставними кредиторами і комітетом кредиторів умови і порядок продажу майна банкрута (протокол від 14.04.2021 зборів комітету кредиторів наявний в матеріалах справи №915/220/13-г). Після погодження умов продажу, все виявлене майно банкрута було реалізовано у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. 26.08.2021 відбулися збори комітету кредиторів у справі №915/220/13-г, на яких кредитори схвалили та затвердили результати продажу майна УНСП «Алкор» на аукціоні.
З коштів отриманих від продажу майна банкрута повністю оплачено додаткову грошову винагороду арбітражного керуючого (оплачено 5 967,91 грн.), частково оплачено основну грошову винагороду (оплачено 123 340,06 грн.) та частково відшкодовані витрати арбітражного керуючого, які понесені під час виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор» (відшкодовано витрати на суму 45 015,07 грн.).
Для відшкодування витрат арбітражного керуючого Капінуса А.А. - ліквідатора у справі №915/220/13-г про банкрутство УНСП «Алкор» у даній справі було затверджено порядок формування фонду та використання коштів фонду. Згідно указаного порядку кошти фонду в розмірі 30000,00 грн (які надійшли на ліквідаційний рахунок від продажу майна Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор», яке є предметом забезпечення вимог кредитора - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк) позачергово перераховано арбітражному керуючому з рахунку банкрута.
Подальшого формування фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не здійснювалося.
Господарську діяльність банкрут не здійснює.
З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор здійснює заходи спрямовані на наповнення ліквідаційної маси, звітує суду та кредиторам про виконану роботу, скликає та проводить збори та комітети кредиторів, виконує всі рішення зборів комітету кредиторів, реалізував за погодженням з комітетом кредиторів виявлене майна, розподілив кошти отримані від продажу майна банкрута, та ін. При цьому, конкретні дії, які необхідно вчинити ліквідатору постійно узгоджуються з комітетом кредиторів, більшість голосів в якому має саме АТ "ПУМБ", що підтверджується протоколами зборів комітету кредиторів, які наявні в матеріалах справи.
Наразі, за позовом ліквідатора після тривалого розгляду судами першої, апеляційної та касаційної інстанції, згідно постанови Південно-Західного апеляційного суду від 03.06.2025 у справі № 915/220/13-г(915/1465/21) у власність банкрута повернуто нерухоме майно, що вибуло із власності до відкриття провадження у справі про банкрутство та є предметом забезпечення вимог АТ «ПУМБ».
Матеріалами справи підтверджується, що за весь час виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор» дії чи бездіяльність арбітражного керуючого Капінуса А.А. кредиторами у цій справі не оскаржувались, жодних скарг та зауважень на діяльність Капінуса А.А. станом на 29.09.2025 від кредиторів не надходило. Процедура триває досить довго з підстав, не залежних від дій чи бездіяльності ліквідатора.
Відомостей щодо здійснення оплати послуг чи відшкодування витрат арбітражного керуючого з 2021 року матеріали справи не містять.
Таким чином, за відсутності у боржника майнових активів, за рахунок яких можливо було б сплатити винагороду арбітражному керуючому, покладення оплати винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.
Слід зауважити, що відмову від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року, ратифікованої Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифікованої Україною 05.10.2000, резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року, тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Щодо розміру стягнення винагороди та витрат з кредиторів.
Ліквідатор просив стягнути з кредиторів заборгованість по оплаті основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор» та відшкодуванню його витрат 1 223 292,27 грн., з яких 1 210 083,00 грн. (1 333 423,06 грн. - 123 340,06 грн.) - не оплачена основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 13 209,27 грн. (58 224,34 грн. - 45 015,07 грн.). не відшкодовані витрати, які понесені арбітражним керуючим під час виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор».
Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2023 (залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023) затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора УНСП "Алкор" арбітражного керуючого Капінуса А.А. за період з 23.05.2019 по 30.11.2021 на загальну суму 535 326,34 грн., з яких 480 523,06 грн. - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 54 803,28 грн. - понесені арбітражним керуючим витрати у справі про банкрутство УНСП «Алкор».
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.11.2024 (залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025) затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.12.2021 по 29.02.2024, відповідно до якого в даний період нарахована основна грошова винагорода в cyмі 519600,00 грн., нарахована додаткова винагорода в cyмi 5961,91 грн., понесені витати за даний період - 1952,06 грн.; затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період за період з 01.03.2024 по 30.04.2024, відповідно до якого в даний перiод нарахована основна грошова винагорода в cyмі 45300,00 грн., понесені витати за даний перiод - 97,00 грн.; затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.05.2024 по 30.06.2024, відповідно до якого в даний період нарахована основна грошова винагорода в cyмі 48000,00 грн., понесені витати за даний період - 149,00 грн.; затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.07.2024 по 31.08.2024, відповідно до якого в даний період нарахована основна грошова винагорода в cyмі 48000,00 грн., понесені витати за даний період - 390,00 грн.
Також арбітражний керуючий урахував подані до суду на затвердження звіти за період з 01.09.2024 по 31.10.2024 на загальну суму 48 100,00 грн., а саме: 48 000,00 грн. - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 100,00 грн. - витрати арбітражного керуючого понесені; за період з 01.11.2024 по 31.12.2024 на загальну суму 48 108,00 грн., з яких 48 000,00 грн. - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 108,00 грн.; за період з 01.01.2025 по 28.02.2025 року на загальну суму 48 260,00 грн., з яких 48 000,00 грн. - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 260,00 грн. - витрати арбітражного керуючого; за період з 01.03.2025 по 30.04.2025 року на загальну суму 48 365,00 грн., з яких 48 000,00 грн. - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 365,00 грн. - витрати арбітражного керуючого.
З урахуванням часткового погашення заборгованості з оплати винагород та витрат арбітражного керуючого за рахунок реалізованого у 2021 році майна (повністю оплачено додаткову грошову винагороду арбітражного керуючого - 5 967,91 грн, частково оплачено основну грошову винагороду - оплачено 123 340,06 грн та частково відшкодовані витрати арбітражного керуючого на суму 45 015,07 грн) станом на 01.05.2025 заборгованість по оплаті основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора УНСП "Алкор" та відшкодуванню його витрат складає 1 223 292,27 грн (1 210 083,00 грн. не оплачена основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 13 209,27 грн - не відшкодовані витрати).
25.09.2025 ліквідатор УНСП «Алкор» - арбітражний керуючий Капінус А.А. надав уточнення до клопотання по справі №915/220/13-г про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат понесених під час виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор» від 19.05.2025. Арбітражним керуючим збільшено період розрахунку винагороди та витрат й відповідно сума винагороди та понесених витрат, а саме станом на 31.08.2025 пред'явлено до стягнення заборгованість по оплаті основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора УНСП "Алкор" та відшкодуванню його витрат у загальній сумі 1 440 127,27 грн.
Арбітражним керуючим враховано період виконання повноважень з 01.05.2025 по 30.06.2025 на загальну суму 168370,00 грн., з яких 48000,00 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого, 120 200,00 грн - додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого та 170,00 грн - понесені арбітражним керуючим витрати та за період з 01.07.2025 по 31.08.2025 на загальну суму 48460 грн, з яких 48000,00 грн - основна грошова винагорода арбітражного керуючого та 460 грн - витрати арбітражного керуючого.
В судовому засіданні 30.09.2025 суд розглянув та задовольнив клопотання ліквідатора УНСП «Алкор» про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат вих. № 02-02/438 від 04.12.2024, вих. № 02-02/17 від 21.01.2025, вих. № 02-02/94 від 03.04.2025, вих. № 02-02/110 від 19.05.2025, вих. № б/н від 24.07.2025 та постановив ухвали, за якими затверджено звіти ліквідатора УНСП «Алкор» Капінуса А.А про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора УНСП «Алкор» арбітражного керуючого Капінуса А.А. за період з 01.09.2024 по 30.10.2024 на загальну суму 48 100,00 грн, за період з 01.11.2024 по 31.12.2024 на загальну суму 48 108,00 грн, за період з 01.01.2025 по 28.02.2025 на загальну суму 48 260,00 грн, за період з 01.03.20254 по 30.04.2025 на загальну суму 48 260,00 грн, за період з 01.05.20254 по 30.06.2025 на загальну суму 168 370,00 грн.
З урахуванням зазначеного, розмір несплаченої грошової винагороди та витрат ліквідатора складає 1 391 662,27 грн.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заборгованість по оплаті основної грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. за виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор» та відшкодуванню його витрат (затверджена судовими рішеннями у даній справі) за період з 23.05.2019 по 30.06.2025 складає 1 271 462,27грн та підлягає стягненню з кредиторів банкрута на користь арбітражного керуючого Капінуса А.А. пропорційно розміру визнаних судом грошових вимог до банкрута.
Станом на 23.06.2025 розмір грошових вимог кредиторів до банкрута згідно реєстру вимог кредиторів (а.с. 2-6 том 33) складає 35 683 269,77 грн. Тобто в частині визначення суми суд частково задовольняє клопотання ліквідатора УНСП «Алкор» - арбітражного керуючого Капінуса А.А. від 19.05.2025 з урахуванням уточнень від 25.09.2025 про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор».
Станом на день подання даної заяви кредиторами банкрута є:
1) ФОП Маловічко Григорій Анатолійович з грошовими вимогами у загальній сумі 505 236,00 грн. (ухвала суду від 10.12.2015), що складає 1,42 % від загальної суми кредиторських вимог;
2) ТОВ «Герсал» з грошовими вимогами на загальну суму 133 054,66 грн (ухвала суду від 10.12.2015), що складає 0,37 % від загальної суми кредиторських вимог;
3) ТОВ «Агрофірма «Славутич» з грошовими вимогами на загальну суму 842 604,28 грн (ухвала суду від 10.12.2015), що складає 2,36 % від загальної суми кредиторських вимог;
4) ТОВ «Алкор ЛТД» з грошовими вимогами на загальну суму 3 425 247,34 грн. (ухвала від 10.12.2015), що складає 9,6 % від загальної суми кредиторських вимог;
5) ФГ «Пилипенко В.М.» з грошовими вимогами на загальну суму 284 137,00 грн. (ухвала від 10.12.2015), що складає 0,8 % від загальної суми кредиторських вимог;
6) Головне управління ДПС у Запорізькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з грошовими вимогами на загальну суму 371 272,14 грн. (ухвала від 10.12.2015), що складає 1,04 % від загальної суми кредиторських вимог;
7) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з грошовими вимогами на загальну суму 22 174,40 грн. (ухвала від 10.12.2015, від 07.11.2019, від 04.05.2023 та від 31.05.2023), що складає 0,06 % від загальної суми кредиторських вимог;
8) ПП «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» з грошовими вимогами на загальну суму 3 501 317,00 грн. (ухвала суду від 10.12.2015, від 23.01.2020 та від 04.05.2023), що складає 9,81 % від загальної суми кредиторських вимог;
9) АТ «Перший український міжнародний банк» з грошовими вимогами на загальну суму 25 626 932,17 грн. (ухвала суду від 10.12.2015 та від 07.11.2019), що складає 71,82 % від загальної суми кредиторських вимог;
10) ТОВ «Вільнянськагропродукт» з грошовими вимогами на загальну суму 221 147,00 грн. (ухвала від 10.12.2015), що складає 0,62 % від загальної суми кредиторських вимог;
11) ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» з грошовими вимогами на загальну суму 750 147,00 грн. (ухвала від 10.12.2015), що складає 2,1 % від загальної суми кредиторських вимог.
Колегія суддів погоджується з розрахунком місцевого господарського суду сум, підлягаючих стягненню з кредиторів з урахуванням корегування судом суми, що підлягає до стягнення, а тому оплата грошової винагороди та витрат має здійснюватися кредиторами в наступних розмірах:
1) ФОП Маловічко Григорій Анатолійович - 18054,76 грн;
2) ТОВ «Герсал» - 4704,41 грн;
3) ТОВ «Агрофірма «Славутич» - 30006,51 грн;
4) ТОВ «Алкор ЛТД» - 122060,38 грн;
5) ФГ «Пилипенко В.М.» - 10171,70 грн;
6) Головне управління ДПС у Запорізькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - 13223,21 грн;
7) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - 762,88 грн;
8) ПП «Стивідорна компанія «Херсонський морський термінал» - 124730,45 грн;
9) АТ «Перший український міжнародний банк» - 913164,20 грн;
10) ТОВ «Вільнянськагропродукт» - 7883,07 грн;
11) ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» - 26700,71 грн.
Враховуючи, що у справі про банкрутство арбітражний керуючий виконував покладені на нього судом обов'язки та, відповідно, здійснював діяльність арбітражного керуючого на платній основі, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування витрат, понесених під час виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор» пропорційно з кредиторів.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги ТОВ Фірма «ОЛІС ЛТД», що суд безпідставно поклав обов'язок зі сплати винагороди ліквідатору на ТОВ «ОЛІС ЛТД», що прямо суперечить положенням ч. 2 ст. 30 КУзПБ і є істотним порушенням норм матеріального права, а також доводи Головного управління ДПС у Запорізькій області, що фінансування, спрямоване на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого для ГУ ДПС у Запорізькій області Розрахунком видатків на 2025 рік не передбачено, відповідно до наступного.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.12.2021 у справі №902/626/20 та у постанові від 22.08.2023 у справі №903/160/22, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 30.01.2019 №910/32824/15, якщо оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Надання послуг арбітражного керуючого як суб'єкта незалежної професійної діяльності відбувається на платній основі, а отримання оплати за виконання повноважень є гарантією незалежності арбітражного керуючого під час провадження діяльності у справі про банкрутство.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 3 Конституції України), права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (стаття 22 Конституції України).
Право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищено статтею 43 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов'язок захистити право особи (у цій справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.
Слід зазначити, що підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Кодексу України з процедур банкрутства, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень закону про банкрутство, втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.
Положення статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом.
Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Наведена правова позиція є усталеною в практиці Верховного Суду.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011 зазначено, що у разі якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі. Беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав.
Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.
Щодо доводів Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що судом не враховано обставин часткового відступлення прав вимоги на нового кредитора - ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ», колегія суддів зауважує, що станом на час винесення оскаржуваної ухвали 30.09.2025, судом першої інстанції не вирішено питання відступлення кредитором - АТ «ПУМБ» права вимоги до банкрута ТОВ «Просперіті Файненшл» та перебуває на розгляді суду й остаточно не вирішене. Отже, станом 30.09.2025 кредитором у справі був саме АТ «ПУМБ», а не ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» (судом не ухвалювалось рішення про заміну кредитора), а отже суд першої інстанції правомірно стягнув основну грошову винагороду з АТ «ПУМБ» пропорційно до розміру їх кредиторських вимог.
Щодо тверджень АТ «ПУМБ» про наявність нереалізованого майна банкрута, яке є предметом забезпечення вимог банку суд зазначає наступне.
Згідно постанови Південно-Західного апеляційного суду від 03.06.2025 у справі № 915/220/13-г(915/1465/21) частково задоволено позов ліквідатора УНСП «Алкор» та визнано недійсним Свідоцтво про власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 14.03.2011, видане Виконавчим комітетом Вільнянської міської ради ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в частині нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та витребувано від ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), громадянки Федеративної Республіки Німеччина на користь Українсько-німецького спільного підприємства «Алкор» нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку про оцінку витребуваного майна банкрута, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Інфокон Україна» (сертифікат ФДМУ № 432/2024 від 17.09.2024) за замовленням ліквідатора та при оплаті послуг АТ "ПУМБ", вартість стягнутого майна складає 2404000,00 грн (а.с. 156(зв.ст.)-157 том 33).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2015 у даній справі, серед іншого затверджено реєстр вимог кредиторів УНСП «Алкор», відповідно до якого судом визнані наступні вимог АТ «ПУМБ»: - 1147,00 грн. - витрати на сплату судового збору (перша черга); - 9 963 984,06 грн. (четверта черга вимог кредиторів); - 2 139 171,14 грн. (шоста черга вимог кредиторів); - 13 522 629,97 грн. (вимоги забезпечені заставою майна боржника).
03.12.2021 ліквідатор УНСП «Алкор» направив 76 141,07 грн. на часткове погашення вимог АТ «ПУМБ», які забезпечені майном боржника, інші вимоги АТ "ПУМБ" не погашались, а отже наразі витребуване майно вартістю 2 404 000 грн. є предметом забезпечення вимог АТ "ПУМБ" на суму 13 446 488,90 грн. (13 522 629,97 - 76 141,07).
Таким чином, розмір вимог АТ «ПУМБ», які забезпечені заставою перевищують вартість повернутого у власність банкрута заставного майна більш ніж у 5 разів.
Відомості про наявність будь-якого іншого майна банкрута, за рахунок якого можливо погасити заборгованість по оплаті основної грошової винагороди арбітражного керуючого Капінуса А.А. за виконання повноважень ліквідатора УНСП «Алкор» та відшкодуванню його витрат, у матеріалах справи відсутні й кредиторами не заперечені.
Стосовно доводів Банку, що для пропорційного розрахунку має братись загальний розмір не погашених вимог всіх кредиторів станом на дату розгляду клопотання ліквідатора, а не загальний розмір визнаних кредиторських вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011 зазначено, що суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог, а не погашених вимог як зазначає Банк в апеляційній скарзі.
Інші доводи скаржників, що викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів не бере до уваги, оскільки останні висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Висновки колегії суддів апеляційного господарського суду.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції при винесенні оскарженої ухвали було досліджено всі обставини справи та надано оцінку всім поданим доказам, отже, суд дійшов правильного висновку про затвердження звіту арбітражного керуючого Коваленко Ірини Анатоліївни про нарахування та виплату грошової винагороди.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладених в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на їх власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
На підставі викладеного, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 у справі №915/220/13-г є законною та обґрунтованим, оскільки її винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ОЛІС ЛТД» та Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.09.2025 у справі №915/220/13-г - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.02.2026.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.