79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" лютого 2026 р. Справа №10/Б-711
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
розглядаючи апеляційну скаргу арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича від 16.10.2025 (вх. №01-05/3032/25 від 17.10.2025)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2025 (повний текст складено 07.10.2025, суддя Охотницька Н.А.),
постановлену за результатами розгляду клопотання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 02.09.2025 (вх. №6212) про відсторонення від виконання повноважень арбітражного керуючого Окряка А.В.,
у справі №10/Б-711
за заявою кредитора Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк», м. Київ через Тернопільську обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк», м. Тернопіль, вул. С. Качали, 5
до боржника: Державного підприємства “Ягільницький кінний завод», с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області
про визнання банкрутом
представники сторін не викликалися.
На розгляді Західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга арбітражного керуючого Окряка А.В. на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2025 у справі №10/Б-711.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.01.2026 відкладено розгляд справи на 04.02.2026.
29.01.2026 представник Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав через систему “Електронний суд» клопотання (вх.№ 01-04/867/26 від 29.01.2026), в якому просив зобов'язати арбітражного керуючого Окряка А.В. надати апеляційну скаргу від 16.10.2025 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області у справі № 10/Б-711 учаснику у справі - Івано-Франківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України для ознайомлення та подання відзиву. Поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу Івано-Франківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Окряка А.В. від 16.10.2025 на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2025 у справі № 10/Б-711.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що оскарженою ухвалою, зокрема, задоволено клопотання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України б/н від 02.09.2025 про відсторонення від виконання повноважень арбітражного керуючого Окряка А.В. у справі №10/Б-711 та відсторонено арбітражного керуючого Окряка А.В. від виконання повноважень ліквідатора у справі № 10/Б-711 про банкрутство ДП “Ягільницький кінний завод».
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 №517 “Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції перейменоване на Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Відповідно до положень п.п.4.10. п.4 Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 за № 759/19497 та положень ст. 259 ГПК України, на адресу заявника, як учасника цієї справи апеляційна скарга з додатками не надходила, доступ в підсистемі “Електронний суд» в учасника справи відсутній.
З врахуванням того, що пропуск встановленого ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 у цій справі строку на подання відзиву на апеляційну скаргу мав місце за виключних обставин, які не залежали від волі учасника, а також згідно положень ст. ст. 119, 263 ГПК України, заявник просив поновити процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розглянувши подане клопотання судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для його часткового задоволення з огляду на наступне.
Частиною 1, 4 статті 263 ГПК України визначено, що учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. До відзиву застосовуються правила, встановлені частиною десятою статті 165 цього Кодексу.
У п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За приписами ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, крім іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків. Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і є таким, що породжує відповідні правові наслідки.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Водночас у ч. 2 ст.119 ГПК України унормовано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної статті вбачається, що поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Щодо поновлення законодавчо встановленого процесуального строку, то законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично та безумовно поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує з огляду на поважність причин пропуску процесуального строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені для обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановлює, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Верховний Суд звернув увагу, що суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише за наявності об'єктивних, а не суб'єктивних причин, визнаних поважними судом шляхом наведення мотивованого висновку.
Що ж стосується пропущеного процесуального строку, встановленого судом, то такий строк може бути продовжений за заявою учасника, поданою до закінчення встановленого судом строку, чи з ініціативи суду, в іншому випадку документ, поданий учасником справи з пропущенням такого строку підлягає залишенню судом без розгляду відповідно до ст. 118 ГПК України.
На відміну від поновлення процесуального строку вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
22.10.2025 ухвалою Західного апеляційного господарського суду встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича від 16.10.2025 (вх. №01-05/3032/25 від 17.10.2025) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2025 постановлену за результатами розгляду клопотання Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 02.09.2025 (вх. №6212) про відсторонення від виконання повноважень арбітражного керуючого Окряка А.В. до 14.11.2025.
Враховуючи зазначене, судова колегія зазначає, що строк на подання відзиву встановлюється судом та відповідно до вимог процесуального закону може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, з метою вчинення відповідної процесуальної дії, а не поновлений, тому клопотання заявника про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу не підлягає задоволенню.
В цьому контексті суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України», від 18.11.2010 у справі “Мушта проти України», від 30.05.2013 у справі “Наталія Михайленко проти України»).
В частині розгляду клопотання щодо зобов'язання арбітражного керуючого Окряка А.В. надіслати апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Тернопільської області у цій справі заявнику судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Згідно з п.1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 (з наступними змінами і доповненнями), Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.08.2012 Міністерство юстиції України залучено учасником провадження у справі №10/Б-711.
Відповідно до пункту 7 Положення про Міністерство юстиції України, Мін'юст здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи Мін'юсту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2025 №517 “Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції перейменоване на Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія виснує про наявність підстав для задоволення поданого клопотання в частині зобов'язання апелянта надіслати (або надати) Івано-Франківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України копії апеляційної скарги з додатками.
Керуючись ст. ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
1. Клопотання Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх.№ 01-04/867/26 від 29.01.2026) - задоволити частково.
2. Зобов'язати арбітражного керуючого Окряка Анатолія Володимировича надіслати (або надати) Івано-Франківському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України копію апеляційної скарги з додатками.
3. В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.