27 січня 2026 року
м. Харків
справа № 2-5780/10
провадження № 22-ц/818/932, 934/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Тичкової О.Ю.
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря: Волобуєва О.О.
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія»
первісний стягувач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»
боржник - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2019 року та ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 12 травня 2020 року у складі судді Проценко Л.Г.,
У жовтні 2019 року ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконанні рішення по справі №2-5780/10 з ПАТ «Укрсиббанк» на ТОВ Українська факторингова компанія»
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 09.11.2010р. по справі №2-5780/10 було задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В подальшому, 24.09.2019 між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «Укрсиббанк» було укладено договір факторингу №144, за яким ТОВ «Українська факторингова компанія» отримало право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту від 21.08.2008р., укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2019 року заяву задоволено.
Здійснено заміну сторони виконавчого провадження - стягувача з АТ «Укрсиббанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (код ЄДРПОУ 40235074, адреса: 08131 Київська обл., с.Софіївська Борщагівка, пров.Садовий, буд.39) у виконавчому провадженні по виконанню рішення № 2-5780/10 Ленінського районного суду м.Харкова від 09.11.2010р. відносно боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 12 травня 2020 року виправлено описку в ухвалі Ленінського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2019р. № 2024/2-5780/10.
Викладено другий абзац резолютивної частини ухвали в наступній редакції:
«Здійснити заміну сторони виконавчого провадження - стягувача з АТ «Укрсиббанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» (код ЄДРПОУ 40235074, адреса: 08131 Київська обл., с.Софіївська Борщагівка, пров.Садовий, буд.39) у виконавчому провадженні по виконанню рішення № 2-5780/10 Ленінського районного суду м.Харкова від 09.11.2010р. відносно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ».
Не погоджуючись з ухвалою суду директор АТ «Укрсиббанк» подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу про заміну сторони скасувати, як незаконну та необґрунтовану та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі та як наслідок скасувати ухвалу про виправлення описки.
Вважає, що відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні, оскільки права вимоги щодо заборгованості за кредитним договором 11383756000 від 14.08.2008 не набуло. Питання про зміну стягувача було розглянуто судом за відсутності представника АТ, який не був належним чином повідомлений. Також, місцевий суд не встановив факт відкриття виконавчого провадження, в якому ухвалою було замінено стягувача та не дослідив обставин спливу чи переривання строку пред'явлення виданих судом виконавчих документів до виконання.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у межах доводів апеляційної скарги та питання що було предметом розгляду в суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 09.11.2010р. у цивільній справі №2-5780/10 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з останніх солідарно стягнуто заборгованість за кредитними договорами №11383756000 від 14.08.2008р. та № 11384265000 від 21.08.2010р. в сумі еквівалентній 52988,08 доларів США, що по курсу НБУ станом на 05.07.2010р. становить 419162,08 грн., а також суму пені в розмірі 10740,88 грн., а загалом 429903,06 грн., а також стягнуто солідарно з боржників державне мито в розмірі 1700,00 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн.
24.09.2019р. між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «Укрсиббанк» було укладено договір факторингу №144, за яким ТОВ «Українська факторингова компанія» отримало право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11384265000 від 21.08.2010р. (рядок №41 у реєстрі боржників, що є додатком до вказаного договору)., укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 .
Частиною першою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частин першої та другої 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного чи приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Такий правовий висновок підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19, (провадження № 14-181цс20).
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, а не його обсяг.
Розглядаючи зазначену заяву, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності.
24.09.2019 між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «Укрсиббанк» було укладено договір факторингу №144, за яким ТОВ «Українська факторингова компанія» отримало право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11384265000 від 21.08.2010р. (рядок №41 у реєстрі боржників, що є додатком до вказаного договору)., укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 .
Таким чином було передано лише право вимоги відносно боржника ОСОБА_1 .
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у своїй практиці визначає, що реалізація учасником справи процесуального правонаступництва завжди повинно переслідувати конкретну процесуальну мету, яку суд має встановити при розгляді заяви такого учасника (п. 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі №2-7763/10)
Верховним Судом у даній постанові зроблено висновок, що у разі якщо учасник відносин має на меті набути статус стягувана та здійснювати всі відповідні правомочності як стягувана в межах виконавчого провадження, і саму у зв'язку із цим він чи вона подає до суду заяву про заміну стягувана у виконавчому провадженні, то таке виконавче провадження має бути відкритим на момент подачі такої заяви про заміну сторони, оскільки лише в межах конкретного відкритого виконавчого провадження учасник справи як стягувач може реалізувати свої відповідні правомочності: у п. 84 вищевказаної постанови зазначено, що вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Отже, заміна сторони саме виконавчого провадження без встановлення факту відкриття (відкритості) такого провадження не має жодного процесуального значення, адже навіть якщо особа набуде статусу стягувана, то вона чи він не зможе реалізувати цей статус поза межами відкритого виконавчого провадження, і тому суд не повинен задовольняти таку заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
До моменту відкриття виконавчого провадження можливою є заміна сторони у виконавчому документі згідно ч. 5 ст. 442 ЦПК України, якщо на момент подачі такої заяви про заміну сторони не сплив строк пред'явлення такого документу до виконання.
У всіх інших випадках, коли суд не встановлює обставини наявності відкритого виконавчого провадження та/або факту, що не сплив строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, можливою є лише заміна сторони у справі у загальному значенні згідно ст. 55 ЦПК України.
Судом першої інстанції вирішено процесуальне питання заміни стягувана у виконавчому провадженні по виконанню рішення у цивільній справі № 2-5780/10, однак при цьому суд не встановив необхідних обставин (фактів): суд не встановив чи є відкритим таке виконавче провадження, у якому він замінив стягувана, суд не досліджував питання спливу чи переривання строку пред'явлення виконавчих документів до виконання щодо рішення у цивільній справі № 2-5780/10.
Суд при задоволені заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником виходив виключно із того, що відбулося відступлення права вимоги на підставі договору факторингу та дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про те, що заявник належним чином довів своє правонаступництво у цій справі.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду з одночасною відмовою у задоволенні заяви про заміну стягувача в виконавчому провадженні.
Оскільки ухвала про виправлення описки є похідною від оскаржуваної, вона також підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк»- задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2019 року- скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про заміну стягувача у виконанні рішення - відмовити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 12 травня 2020 року про виправлення описки - скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
В.Б. Яцина