Справа № 204/13816/25
Провадження № 1-кп/204/650/26
29 січня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника (ВКЗ) - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025042140001413, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, -
В підготовчому судовому засіданні прокурором подано до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, що в свою чергу може спонукати обвинуваченого до здійснення спроб переховування, з метою уникнення відповідальності. Крім того існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченому відомі їх анкетні дані. Крім того, прокурор просить врахувати, що потерпілий є неповнолітнім, а отже може бути психоемоційно вразливим до будь-якого незаконного впливу. Також прокурор вказує на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не має легального джерела доходу, є особою раніше неодноразово судимою, відбував покарання в місцях позбавлення волі, що свідчить про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. На підставі викладеного, прокурор вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, можливо лише при продовженні застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував щодо продовження строку тримання під вартою. Зазначив, що застосування насильства заперечує, погрози не висловлював, не зрозумів, що то була дитини, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Повідомив, що хоче продовжити службу у лавах ЗСУ.
Захисник ОСОБА_4 підтримав думку свого підзахисного.
Вислухавши клопотання прокурора, думку учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 08 грудня 2025 року щодо ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 лютого 2026 року без визначення розміру застави.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Суд виходить з вірогідності причетності обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень. При цьому, слід зауважити, що зважаючи на стадію кримінального провадження, суд позбавлений можливості давати оцінку сукупності доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, а також правильності кваліфікації інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, суд зазначає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від: семи до десяти років позбавлення волі та від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією Російської Федерації проти України, у обвинувачених збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинувачених.
Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_5 на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки та потерпілі допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Ризик впливу на свідків та потерпілих, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та потерпілих та дослідження їх судом.
Оскільки, ще не досліджені докази, свідки ще не допитані судом, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на свідків та потерпілих, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слід окремо зазначити, що для здійснення тиску на свідків та потерпілих достатньо того, що особа, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, може вчинити дії, покликані на примушення потерпілих та свідків до надання неправдивих показань або ж відмову від їх надання.
Щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_5 ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що будучи раніше неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень, на шлях виправлення не стали, належних висновків для себе не зробив та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення. Окрім цього, є особою у якої відсутнє офіційне джерело доходу, не працевлаштований, на утриманні нікого не маючий, а тому судом приймається до уваги те, що в разі перебування на більш м'якому запобіжному заході останній може вдатися до дій щодо свого незаконного збагачення шляхом продовження вчинення кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що обрані відносно обвинуваченого запобіжний захід не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих діянь, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197, 314, 315, 369- 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 28 березня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1