справа № 208/7042/25
провадження № 2/208/861/26
13 січня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Гречаної В.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Агеєвої В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/7042/25 за позовною заявою Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» - Торішня Г.А., звернулась до Заводського районного суду міста Кам'янського із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 підключена до централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що підтверджується відкритим за даною адресою особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Власником даної квартири є Відповідач - ОСОБА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек № 428181632 від 22.05.2025 р.
Від Відповідача у визначений період на адресу КП «Кам'янський міськводоканал» ДОР не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, зміну фактичної кількості проживаючих осіб або щодо тимчасової відсутності проживаючих осіб за даною адресою.
Мешкаючи у багатоквартирному будинку, Відповідач та члени його родини фактично користувалися житлово-комунальними послугами. За адресою: АДРЕСА_1 , був встановлений прилад обліку СВК 1,5, зав. номер 181244551 з датою державної повірки 23.05.2018 року.
Наступна дата проведення державної повірки була визначена 23.05.2022 року. Відповідачу було повідомлено 17.12.2022 року про те, що його державна повірка його приладу обліку прострочена, про що зазначено в Акті обстеження № 4153 від 17.12.2022 року.
Разом з тим, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 412 від 05.04.2022 року, відповідно до якої позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/ або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Таким чином, за умовами даної постанови, результати державної повірки приладу обліку Відповідача продовжились.
Постанова КМУ № 412 від 05.04.2022 року втратила чинність на підставі постанови КМУ № 440 від 07.04.2023 року, відповідно до п. 3 якої було визначено «Подання на повірку лічильників води, газу, електроенергії, теплолічильників на території України, крім територій, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї постанови, забезпечується протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду.» Дана Постанова КМУ № 412 набрала законної сили 04.06.2023 року.
Таким чином, Відповідач повинен був не пізніше 22.06.2023 року зробити повірку приладу обліку встановленого за його адресою.
У зв'язку з тим, що Відповідач не виконав свого обов'язку із своєчасного проведення державної повірки засобу обліку, даний прилад обліку з 23.06.2023 року був знятий з абонентського обліку і подальші нарахування за послуги водопостачання та водовідведення проводились згідно з установленими нормативами (нормами) споживання за кількістю зареєстрованих осіб та тарифами, встановленими уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством.
Відповідач не здійснював оплату за послуги, в результаті чого станом на 01.05.2025 рік утворилась заборгованість в розмірі 35 855,94 грн.
Відповідно до частини 1 статті 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Позивач нарахував відповідачу наступні санкції:
-пеня в розмірі 1 239,79 грн.
-інфляційні витрати в розмірі 5 765,62 грн.
-% річних в розмірі 1 624,26 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 року, цивільну справу №208/7042/25 передано до провадження судді Гречаній В.Г.
Згідно до відповіді відділу формування та ведення територіальної громади міста Кам'янської міської ради, яка надійшла до суду 18.06.2025 року - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 19.06.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №208/7042/25 в порядку спрощеного позовного провадження .
08.07.2025 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності. Зазначив, що позовні вимоги КП ДОР «Аульський водовід» стосуються заборгованості, що утворилася у період з 01.07.2017 року по 30.04.2025. Водночас, із вказаними вимогами КП ДОР «Аульський водовід» звернувся до суду 28.05.2025 року.
Сплив строків до набрання чинності Законом № 540-IX разом із відсутністю норми про зворотну дію цього закону в часі дають підстави стверджувати, що строки, які спливли до 02.04.2020, не є продовженими.
З доводів Позивача вбачається, що Відповідач за послуги позивача у спірний період платежі не здійснював. З цього вбачається, що позовна давність по заборгованості за 01.07.2017 року по березень 2020 спливла до введення карантину, а тому на неї дія пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України щодо продовження строку позовної давності не поширюється. А тому у стягненні заборгованості, яка виникла з 01.07.2017 року до березня 2020 року слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Крім того, приписами ст.266 ЦК України, зазначено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Саме тому, з урахуванням вищевикладеного, заборгованість яка виникла у строк з липня 2017 по березень 2020 не може бути нарахована, на підставі пропуску строку позовної давності. Очевидно, що і інфляційні втрати, 3% річних та пеня за період з липня 2017 по 12.03.2020 теж не можуть бути нараховані в зв'язку з пропуском строку позовної давності основного боргу.
Таким чином, в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за період з липня 2017 по 12.03.2020, та стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за цей період слід відмовити за безпідставністю.
08.07.2025 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначив, що квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 знаходиться у житлово-непридатному стані, дійсно, за даною адресою прописані особи, а саме: колишня дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідач як власник даного житла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, фактично за даною адресою ніхто і ніколи не мешкав, що підтверджується Актом про не проживання № 476 від 04.06.2025 складеним КП КМР «ДОБРОБУТ», який підтверджує що з 2011 року по теперішній час за адресою пр-т Відродження 90-1 прописані особи не проживають.
Крім того, на адресу пр-т Відродження 90-1 періодично виходять співробітники Позивача, що є контролерами, які знімають показання вузла (вузлів) розподільного обліку послуги, та які обізнані що за зазначеною адресою взагалі ніхто та ніколи не мешкав та не мешкає.
В Акті обстеження № 4153 від 17.12.2022 року зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 встановлений у санвузлі прилад обліку - лічильник СВК 1,5 зав. Номер 181244551, який знаходиться в робочому стані, пломби держповірника та водомірного вузла збережено, контрольні показники 00000 м3. Проте, звертаємо увагу суду, що в Акті обстеження № 4153 від 17.12.2022 року контролерами Шпорхун І.М та Морозовою М.В. хибно зазначена назва у найменовані приладу обліку - лічильника та зазначено, назва лічильника, а саме: «лічильник СВК 1,5 зав. Номер 181244551», проте, в Акті опломбування водомірного вузла споживача № 3/270 від 29.06.2018 зазначений лічильник «СВК 1,6-3 зав. Номер 181244557».
Відтак, невідповідність інформації в документах, які надані Позивачем в якості доказів є недопустимими, неналежними та недостовірними та такими що вводять суд в оману.
З наданих доказів Позивача не можливо встановити, який саме приладу обліку - лічильника, на думку останнього, встановлений за адресою Відповідача, а також не можливо встановити, який саме прилад обліку повинен пройти державну повірку засобу обліку.
Крім того, станом на квітень 2025 року КП ДОР «Аульський водовід» у Рахунку на оплату послуг з централізованого постачання та централізованого водовідведення зазначає заборгованість 15 241,36, однак, в позовній заяві зазначає іншу суму яка станом на 01.05.2025 складає 35 855,94 грн.
Отже, ураховуючи вищевикладене, Відповідач правомірно вважає, що заборгованість, яку зазначає Позивач є неправомірною та документально не доведеною, крім того, є лише наміром помститися за судові справи № 904/3438/25 та 904/2481/25 що знаходяться на розгляді Господарського суду Дніпропетровській області, де останній є Відповідачем за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідачем були здійснені дії щодо проведення державної повірки засобу обліку «СВК 1,6-3 зав. Номер 181244557» про що складено Акт виконаних робіт з виконання вимірювань для метрологічної повірки від 11.06.2025 № 4149, крім того, на підтвердження проведення державної повірки засобу обліку «СВК 1,6-3 зав. Номер 181244557» було видано Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ИИ-01006110625048, яке чинне до 11.06.2029 року.
Також відповідач повторно наголосив на пропущений строк позовної давності.
Зазначив, що оскільки, фактично заборгованість за період з червня 2023 по травень 2025 відсутня , що підтверджується інформацією по показникам лічильника «СВК 1,6-3 зав. Номер 181244557» розташованого за адресою пр-т Відродження 90-1 «00000 м3» та інформацією зазначеною в Акті опломбування водомірного вузла споживача 3\270 від 29.06.2018, Акту обстеження 4153 від 17.12.2022, та Акту виконаних робіт з виконання вимірювань для метрологічної повірки від 11.06.2025 № 4149 (відповідні документи додаються), де зазначені показники лічильника «СВК 1,6-3 зав. Номер 181244557» «00000 м3» (що підтверджує про не використання послуг Позивача з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою Відповідача) то і інфляційні втрати, 3% річних та пеня є протиправними нарахуваннями. Саме тому, в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за період з червня 2023 року по травень 2025 слід відмовити за безпідставністю.
Просить відмовити у задоволенні позвоних вимог у повному обсязі.
24.07.2025 року представник позивача Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» - Торішня Г.А. подала до суду заяву про збільшення/зменшення розміру позовних вимог. Зазначила, що станом на 01.04.2018 року за адресою Відповідача обліковувалась заборгованість в розмірі 20 763,98 грн.
Відповідач повністю визнав дану заборгованість, на підтвердження чого здійснив часткову оплату заборгованості в розмірі - 2 000,00 грн. та звернувся до попередника Позивача - КВП КМР «Міськводоканал» із письмовою заявою від 04.04.2018 року про укладання угоди на погашення дебіторської заборгованості на залишок заборгованості в розмірі 19 292,40 грн строком на 36 місяців.
На підставі даної заяви, між Відповідачем та Позивачем було укладено Угоду № 04.04.2018_4193 на погашення дебіторської заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Таким чином, своїми діями Відповідач чітко визнав свою заборгованість перед попередником Позивача в сумі 19 292,40 грн., а відповідно своїми діями перервав перебіг терміну позовної давності для даної заборгованості.
Відповідач не виконував умови даної Угоди і не вносив оплату за вказаним графіком погашення заборгованості. Таким чином, зобов'язання Відповідача перед Позивачем у розмірі 19 292,40 грн не виконані у повному обсязі.
З 05.05.2018 року Відповідач прострочив виконання зобов'язання по першому платежу, а відповідно для даного платежу саме з 05.05.2018 року почався перебіг позовної давності.
Відповідач повинен був провести державну повірку приладу обліку, встановленого за його адресою не пізніше 22.06.2023 року.
У зв'язку з тим, що Відповідач не виконав свого обов'язку із своєчасного проведення державної повірки засобу обліку, даний прилад обліку з 23.06.2023 року був знятий з абонентського обліку і подальші нарахування за послуги водопостачання та водовідведення проводились згідно з установленими нормативами (нормами) споживання за кількістю зареєстрованих осіб та тарифами, встановленими уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством.
Відповідачем лише після подання позовної заяви, в червні 2025 року, було проведено державну повірку приладу обліку, про що на адресу Позивача надійшло свідоцтво про повірку № ИИ-01006110625048.
Відповідач акцентує увагу, що відповідно до Акту виконаних робіт з виконання вимірювання від 11.06.2025 р., виданого ТОВ «Інжініринг торг груп» показники приладу обліку 0000 м.куб, є такими ж як і в Акті опломбування приладу обліку № 3/240 від 29.06.2018 року, що на його думку свідчить про факт невикористання послуг водопостачання з 2018 року по теперішній час.
Але Позивач не може погодитись з даним твердженням. Додана Відповідачем до Відзиву копія Акту виконаних робіт з виконання вимірювання від 11.06.2025 р., виданого ТОВ «Інжініринг торг груп» взагалі не зрозуміло яке має відношення до проведення державної повірки. В даному Акті зазначено, що ТОВ «Інжінірінг торг груп», в особі техніка лабораторії ОСОБА_8 склали цей Акт про виконання робіт з вимірювання приладу обліку для метрологічної повірки. В той же час, повірку приладу обліку, відповідно до свідоцтва про державну повірку № ИИ-01006110625048 видано ТОВ «Еталон-АСП», а роботи з повірки виконано ОСОБА_9 . Відповідно до копії Протоколу вимірювання зазначено, що організація, що провела вимірювання ТОВ «Еталон-АСП». Тобто жодного згадування щодо відношення ТОВ «Інжініринг торг груп» до процесу проведення державної повірки та проведення вимірювання у виданому свідоцтві відсутні. Крім того, наявні суперечності у вигляді особи. Яка проводила вимірювання- відповідно до Акту це технік лабораторії ТОВ «Інжінірінг торг груп» ОСОБА_8 , а відповідно до свідоцтва про повірку персонал, що виконував роботи з повірки - ОСОБА_9 . Враховуючи викладені суперечності, Позивач вважає даний Акт неналежним та недопустимим доказом і просить суд виключити його з числа доказів.
У своєму Відзиві Відповідач стверджував, що він не користувався послугами централізованого водопостачання та водовідведення, так як фактично не проживав в даній квартирі.
Від Відповідачів а ні попереднику Позивача, а ні Позивачу не надходило жодних заяв та документів щодо зміни фактичної кількості осіб, які постійно проживають у квартирі. Не дивлячись на те, що Позивач у 2018 році звертався із заявою про опломбування приладу обліку, укладав Угоду на погашення заборгованості, але жодним чином не повідомив, про зміну фактичної кількості споживачів.
В свою чергу, Позивач, враховуючи зняття з абонентського обліку лічильника Відповідача у зв'язку з закінченням терміну державної повірки, здійснював нарахування за тими даними, які були йому надані Відповідачами - за кількістю зареєстрованих осіб.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення та абонентську плату в розмірі 50 053,72 грн. (п'ятдесят тисяч п'ятдесят три гривні 72 коп.); пеню в розмірі 1 763,27 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят три гривні 27 коп.); інфляційні витрати в розмірі 10 274,44 грн. (десять тисяч двісті сімдесят чотири гривні 44 коп.); 3 % річних в розмірі 3 022,14 грн. (три тисячі двадцять дві гривні 14 коп.).
30.07.2025 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заперечення на заяву про збільшення/зменшення розміру позовних вимог. Зазначив, що до заяви про зменшення/збільшення розміру позовних вимог від 24.07.2025у якості своїх доказів додав Угоду № 04.04.2010_4193 на погашення дебіторської заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення від 03.04.2018 та заяву на погашення дебіторської заборгованості від 04.04.2018, проте, звертає увагу суду, що дані документи він не підписував, на документах стоїть не мій підпис. Аналізуючи оригінал мого підпису на різних документах навіть без проведення почеркознавчої експертизи можливо встановити, що документи, на які посилається Позивач, як на докази своїх доводів, є безпідставними та неналежними, та такими що вводять суд в оману.
Відтак, з наданих доказів Позивача не можливо встановити, якою саме особою було підписано Угоду № 04.04.2010_4193 на погашення дебіторської заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення від 03.04.2018 та заяву на погашення дебіторської заборгованості від 04.04.2018.
Позивачем у позовній заяві не були зазначені обставини на підставі яких останній не в змозі надати Угоду № 04.04.2010_4193 на погашення дебіторської заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення від 03.04.2018, заяву на погашення дебіторської заборгованості від 04.04.2018 та докази сплати часткової заборгованості в розмірі 2000,00 грн.
Оскільки, Позивачем надано уточнювальний розрахунок начебто існуючої заборгованості, яку останнім нараховано на підставі Угоди № 04.04.2010_4193 на погашення дебіторської заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення від 03.04.2018 та заяву на погашення дебіторської заборгованості від 04.04.2018, яка як мною зазначено вище, в розумінні ст. 77-79 ЦПК України є неналежним та безпідставним доказом, тому і даний розрахунок є безпідставним та недостовірним та неналежним.
Крім того, Позивач склав уточнювальний розрахунок заборгованості виключно після отримання заяви Позивача щодо застосування строку позовної давності.
Звертає увагу, що показники лічильника «СВК 1,6-3 зав. Номер 181244557» станом на 11.06.2025 є такими ж самими як і в Акті опломбування водомірного вузла споживача № 3/270 від 29.06.2018, а саме: «00000 м3», ЩО СВІДЧИТЬ ПРО НЕ КОРИСТУВАННЯ ПОСЛУГАМИ ПОЗИВАЧА, ЗА ПЕРІОД З 2018 РОКУ ПО ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС, САМЕ ТОМУ, ЗАБОРГОВАНІСТЬ, ЯКУ НАРАХОВУЄ КП ДОР «АУЛЬСЬКИЙ ВОДОВІД» Є НЕПРАВОМІРНОЮ ТА БЕЗПІДСТАВНОЮ. Крім того, станом на квітень 2025 року КП ДОР «Аульський водовід» у Рахунку на оплату послуг з централізованого постачання та централізованого водовідведення зазначає заборгованість 15 241,36, однак, в позовній заяві зазначає іншу суму яка станом на 01.05.2025 складає 35 855,94 грн (відповідні документи додаються) Отже, ураховуючи вищевикладене, Відповідач правомірно вважає, що заборгованість яку зазначає Позивач є неправомірною та документально не доведеною.
В судове засідання сторони по справі не з'явились, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 25.03.2009 № 161 визначено Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Дніпродзержинськ.
Відповідно до акту обстеження № 4153 від 17.12.2022 року, по особистому рахунку № НОМЕР_1 проведено обстеження водомірного вузла за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_1 . Виявлено наступне: лічильник тип - СВК -1,5, заводський номер 181244551 встановлений - санвузол, знаходиться в робочому стані, пломби держповірника та пломби водолічильного вузла збережено, контрольні показники 00000 куб.м., дата держповірки 23.05.2018 року.
Відповідно до акту №3/270 опломбування водомірного вузла споживача від 29.08.2018 року, особовий рахунок НОМЕР_1 , опломбовано водомірний вузол споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
21.06.2018 року до КВП КМР «Міськводоканал» ОСОБА_1 подав заяву, у якій просить прийняти в експлуатацію і опломбувати водомірний вузол, встановлений за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до наказу КП ДОР «Аульський водовід» №233 від 15.06.2023 року затверджено розрахунок планової вартості та розміру плати за абонентське обслуговування 2023 року (з 01.07.2023 року).
Відповідно до наказу КП ДОР «Аульський водовід» №553 від 15.12.2022 року затверджено розрахунок планової вартості та розміру плати за абонентське обслуговування на 2023 рік.
Рішенням виконавчого округу Кам'янської міської ради Дніпропетровської області №91 від 22.03.2023 року про припинення постачання теплової енергії споживачам Кам'янської міської територіальної громади у 2023 році.
21.06.2018 року ОСОБА_1 подав до КВП КМР «Міськводоканал» заяву, у якій просить прийняти в експлуатацію та опломбувати водомірний вузол за адресою: АДРЕСА_2, дата повірки 23.05.2018 р., наступна дата повірки 23.05.2022 року.
Відповідно до акту №3/270 опломбування водомірного вузда споживача від 28.06.2018 року, особовий рахунок НОМЕР_1 , опломбовано водомірний вузол ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за адресою: АДРЕСА_3 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за період з 01.07.2017 р. по 30.04.2025 р. заборгованість складає 35855,94 грн., заборгованість за пенею 1239,79 грн., інфляційні витрати - 5765,62 грн., 3% річних - 1624,26 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт з виконання вимірювань для метрологічної повірки від 11.06.2025 року, виданого ТОВ «Інжінірінг торг груп» зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , втручання в сантехнічне обладнання не здійснювалось, роботи викоанні у відповідності до методики повірки лічильників води з механічним відліковим пристроєм.
Відповідно до акту №476 про не проживання від 04.06.2025 року, виданого КП КМР «ДОБРОБУТ», за адресою: пр-т. Відроження, 90-1, дійсно не проживає з 2011 року по теперішній час: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 .
Відповідно до платівки за квітень 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , КП ДОР «Аульський водовід» нарахував до сплати 15241,36 грн. та пеню 362,65 грн.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ИИ-01006110625048, виданого ТОВ «ЕТАЛОН-АСП», яке чинне до 11.06.2029 року, лічильник з заводським номером 181244557, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам. Дата проведення вимірювання 11.06.2025 року.
03.04.2018 року між КВП КМР «Міськводоканал» та ОСОБА_1 підписано угоду №04.04.2018_4193 про погашення дебіторської заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до якої відповідачу надано розстрочку на погашення заборгованості з плати за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на суму 19292,40 грн. з 04.04.2018 р. по 04.04.2021 р.
Відповідно до розрахунку заборгованості про надання населенню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , о/рахунок НОМЕР_1 , станом на 01.07.2025 року заборгованість складає 50053,72 грн.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст., ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
У відповідності до статей 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 95 ЦПК України передбачає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 68 ЖК України власник або наймач зобов'язаний вчасно вносити квартирну плату й плату за комунальні послуги.
Згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з вимогами абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором .
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абз. 2 ч. 1ст. 9 Закону №2189-VIII).
Відповідно до п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги.
Статтею 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Нарахування за надані послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення за вказаною адресою проводиться на підставі тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг у відповідності до п 20 Правил № 630.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 11 частини другої статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» Споживач зобов'язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Рішенням виконавчого комітету Кам'янської міської ради № 973 від 21.12.2021 року КП ДОР «Аульський водовід» визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території Кам'янської міської територіальної громади. Дане рішення було розміщено на офіційному веб-сайті (https://kam.gov.ua) Кам'янської міської ради Дніпропетровської області.
Згідно з ч. 1 п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів Україні від 21 липня 2005 року № 630 передбачена плата за водопостачання, яка вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.
Згідно з п.5 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 23, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Укладення публічного договору приєднання врегульованого ст.633 Цивільного Кодексу України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги вказано, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
01 березня 2022 року КП ДОР «Аульський водовід» опублікувало на своєму офіційному веб-сайті (https://www.aulivoda.org.ua/) текст повідомлення про публічну пропозицію (оферту) КП ДОР «Аульський водовід» про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення і текст індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, у зв'язку з чим з 01 квітня 2022 року вказаний договір вважається укладеним.
З матеріалів справи встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 . Дана обставина підтверджується актом №476 від 04.06.2025 року, виданого КП КМР «Добробут», проте в даному акті зазначено, що з 2011 року особи не проживають за даною адресою.
Проте, власником даної квартири є ОСОБА_1 , що не оспорюється відповідачем.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Це означає, що власник несе тягар утримання (ремонт, збереження) та ризик випадкової загибелі чи пошкодження майна.
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати своє майно, що передбачає обов'язкову сплату комунальних послуг, незалежно від факту проживання, якщо інше не встановлено договором. Власник несе витрати на утримання будинку, прибудинкової території та капітальний ремонт. Борги за комунальні послуги при оренді або відсутності мешканців все одно лягають на власника.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (частина третя статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII).
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював дії щодо утримання свого майна, а саме 03.04.2018 року, визнаючи заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, уклав з КВП КМР «Міськводоканал» угоду №04.04.2018_4193 про погашення дебіторської заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до якої йому надано розстрочку на погашення заборгованості.
З розрахунку заборгованості вбачається, що у березні 2018 року відповідачем сплачено 2000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості за надані послуги.
Проте, відповідач стверджує, що в угоді не його підпис.
Але, відповідач не ініціював проведення експертизи щодо встановлення справжності підпису у документі, не просив визнати недійсним, тому суд дані доводи відповідача залишає без розгляду через недоведеність доказами.
Щодо тверджень відповідача щоод невикористання послуг з постачання централізованого водопостачання та водовідведення суд зазначає наступне.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Порядок здійснення нарахувань за послугу з постачання гарячої води врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630).
Так, ч. 2 п. 14 Правил встановлено, що показання квартирних засобів обліку знімаються споживачем щомісяця.
Незалежно від споживання чи не споживання послуги в розрахунковому періоді, в контексті ч. 2 п. 14 Правил, показання споживачем повинні передаватися щомісяця.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку виконавцю відповідних комунальних послуг.
Згідно п. 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється: за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря); за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку; за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації.
Судом встановлено, що позивачем не було вчасно надано документи на вузли розподільного обліку та свідоцтв про їх повірку. А отже, за відсутності даних про проходження повірки вузлом розподільного обліку, розрахунки здійснювались з позивачем, як споживачем, без врахування показань такого вузла обліку.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України України від 21.07.2005 № 630, передбачено порядок здійснення нарахувань за послугу з централізованого постачання гарячої води, в тому числі для приміщень які не оснащені вузлами розподільного обліку (далі по тексту - Правила № 630).
Відповідно до п. 11 правил № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку.
Враховуючи, що позивачем не надано документи на вузли розподільного обліку та свідоцтва про їх повірку нарахування за послугу з постачання гарячої води в його квартирі проводились як для приміщення, яке не оснащено індивідуальним засобом обліку гарячої води. У зв'язку з ненаданням показників індивідуальних засобів обліку гарячої води протягом тривалого часу нарахування за послугу з постачання гарячої води по квартирі позивача проводились згідно з показаннями будинкового засобу обліку як для квартири, яка не має квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивачу було відомо дати наступної повірки при проведенні попередніх, він прострочив терміни проведення чергових повірок, у зв'язку з чим, заборгованість за послуги з надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення здійснювалось за кількістю зареєстрованих у квартирі осіб.
Щодо строку позовної давності.
У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
За змістом частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина п'ята статті 267 ЦК України).
Судом встановлено, що 23 листопада 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів заборгованість за надані послуги з центрального водопостачання та водовідведення за період 01 березня 2017 року по 01 лютого 2024 року, який 07 лютого 2024 року був уточнений.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11 березня 2020 року (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09 грудня 2020 року (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на всій території України.
Таким чином, враховуючи той факт, що дата спливу позовної давності для заборгованості за послуги в березні 2018 року припадає на період, коли вже було встановлено карантин, строк позовної давності для даної вимоги (а відповідно і для більш пізніх вимог позивача) не сплив, а був продовжений на строк дії карантину, який діяв до 30 червня 2023 року.
Суд наголошує, що строк позовної давності відраховується саме з березня 2018 року так як 03.04.2018 року між ОСОБА_1 та КВП КМР «Міськводоканал» укладена угода № 04.04.2018_4193 про погашення дебіторської заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Крім того, у березні 2018 року відповідачем внесено платіж на погашення заборгованості у розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року та Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (зі змінами та доповненнями) з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб. Термін воєнного стану продовжено з 05 год. 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Враховуючи дату введення воєнного стану, а також керуючись п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, з 24 лютого 2022 року перебіг позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України, зупинено на час дії зазначених обставин.
Таким чином, враховуючи той факт, що дата введення воєнного стану раніше, ніж дата закінчення дії карантину, то строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за послуги, спожиті відповідачами за березень 2017 року і в подальшому - не сплив.
Отже, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, є продовженими відповідно до Закону № 540-ІХ у разі, якщо їх закінчення припадає на період дії карантину та зупиненими, відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, якщо їх закінчення припадає на період дії воєнного стану.
За такого, висновок суду про стягнення на користь позивача з відповідача в порядку заборгованості за надані послуги за вказаний у позові період, є правильним.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховним Судом у постанові від 18.05.2020 у справі №176/456/17 викладений висновок, згідно якого «Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплати грошей за надані послуги.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Суд зазначає, що за змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
А в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином вирішуючи спір в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України, суд виходить із того, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Аналогічний висновок було викладено у постанові ВС від 30.01.2019 у справі №922/175/18, де зазначено, що формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні ст. 549 цього Кодексу.
Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 1763,27 грн., інфляційні витрати у розмірі 10274,44 грн., 3% річних у розмірі 3022,14 грн.
Враховуючи все вищезазначене, в порушення вищезазначених правил відповідачем оплата за надані послуги не проводилась, в зв'язку з чим у боржника виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. Стягненню підлягає також пеня, що утворилася за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,24 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1212 ЦК України, ст.ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268,273, 280, 283 ЦПК України, суд,-
Позов Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», код ЄДРПОУ 34621490, юридична адреса: Україна, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Аули, Аульська селищна рада, Комплекс будівель та споруд №2, заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 50 053 (п'ятдесят тисяч п'ятдесят три) гривні 72 копійки, пені у розмірі 1763 (одна тисяча сімсот шістдесят три) гривні 27 копійок, інфляційні витраи у розмірі 10274 (десять тисяч двісті сімдесят чотири) гривні 44 копійки та 3% рвчних у розмірі 3022 (три тисячі двадцять дві) гривні 14 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», код ЄДРПОУ 34621490, юридична адреса: Україна, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Аули, Аульська селищна рада, Комплекс будівель та споруд №2, витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 (дві тисячі двісті двадцять дві) гривні 24 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
Позивач: Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», код ЄДРПОУ 34621490, юридична адреса: Україна, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Аули, Аульська селищна рада, Комплекс будівель та споруд №2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя В.Г.Гречана