Справа № 211/9752/25
Провадження № 2-о/211/47/26
іменем України
02 лютого 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Медведєвої А.Д.,
представника заявника - Зайки П.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради, про встановлення юридичного факту, -
встановив:
адвокат Зайка Павло Костянтинович від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із вказаною заявою та просить суд встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем. В обґрунтування позову представник зазначив, що ОСОБА_1 спільно з його рідною бабусею, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 89 років, починаючи з січня 2016 року постійно проживав у квартирі АДРЕСА_1 , що засвідчує Акт про його фактичне місце проживання, складений та підписаний сусідами та засвідчений ТОВ «ЖИТЛОВЕРВІС-КР». ІНФОРМАЦІЯ_2 бабуся ОСОБА_1 померла. Після її смерті відкрилася спадщина. Заявник є спадкоємцем за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , який фактично прийняв спадщину та протягом шести місяців не заявив про відмову від неї. Спір про право на наслідування майна спадкодавця відсутній. Для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом він звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Болозенко Т.О. та надав правовстановлюючі документи на майно спадкодавця. 09 травня 2025 року приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Болозенко Т.О. відмовила спадкоємцю у видачі свідоцтва про право на спадщину по закону після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом винесення Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У зазначеній постанові приватний нотаріус, як причину відмови, зазначила, що спадкоємець не надав підтверджуючих документів щодо постійного проживання на час відкриття спадщини із спадкодавцем та пропустив строк звернення до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини. Метою звернення до суду із даною заявою є встановлення факту постійного проживання, як спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та фактичного прийняття спадщини ОСОБА_1 з дня встановлення часу смерті спадкодавця, для подальшого юридичного оформлення прав на спадкове майно за законом в нотаріальному порядку. Тому заявник змушений звернутися до суду для встановлення юридичного факту та просить задовольнити заявлену вимогу в повному обсязі.
Ухвалою суду від 29.08.2025 заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 03.09.2025 прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження.
У судовому засіданні представник заявника адвокат Зайка П.К. вимоги заяви підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у заяві, та просив заяву задовольнити.
Допитна в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 , знає його з дитинства з 1996 року, живуть в одному будинку. Руслан деякий час проживав з бабусею, але точно коли не пам'ятає. Вона бачила ОСОБА_4 у квартирі бабусі у домашньому одязі. Його матір ( ОСОБА_5 ) казала, що ОСОБА_4 живе з бабою ОСОБА_6 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 суду пояснила, що є матір'ю заявника, ОСОБА_8 її син. ОСОБА_4 доглядав за бабусею, бо син ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , чоловік свідка, помер у 2014 році. ОСОБА_10 була лежачою, тому ОСОБА_4 весь час був з нею аж до смерті останньої.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради Таборовець Н.В. надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника виконкому, при прийнятті рішення у справі виконком покладається на розсуд суду.
Вислухавши представника заявника ОСОБА_11 , допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно положень п. 23 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для позивача. Таким чином, позивач скористався своїм правом на звернення до суду з позовною заявою про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та надав про це відповідні докази.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся заявника ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 12 - копія свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності на житло від 25.05.1993).
Частиною 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.
Зі змісту ч. 1 ст. 1266 ЦК України вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті бабусі за правом представлення, оскільки батько заявника ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 10).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом норм статей 1268 і 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
У випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Постановою від 09 травня 2025 року приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Болозенко Т.О. постановила постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадкоємець на час відкриття спадщини не був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем, заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений законом не подав, та до нотаріуса не подав докази проживання зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини (а.с. 6, 7).
Як вбачається з заяви заявник, як на підставу задоволення своїх вимог, посилається на те, що за життя він, хоча й і не був зареєстрований за адресою проживання бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але з січня 2016 року проживав з нею за адресою її реєстрації: АДРЕСА_2 , оскільки його бабуся в силу віку та перенесених хвороб не могла у самостійний спосіб доглядати за собою та потребувала стороннього догляду (а.с. 13 - акт про підтвердження фактичного місця проживання).
У судовому засіданні свідки під присягою також підтвердили факт проживання ОСОБА_1 з січня 2016 року по дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги наявні докази у справі та покази свідків, які під присягою у судовому засіданні підтвердили факт проживання спадкодавця зі спадкоємцем з січня 2016 року по час відкриття спадщини, суд вважає, що заявлені заявником вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати віднести за рахунок заявника.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ) разом зі спадкодавцем - бабою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 02 лютого 2026 р.
Суддя Д.М. Ніколенко