Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/2675/2026 Доповідач - Ратнікова В.М.
м. Київ Справа № 758/154/23
16 січня 2026року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Кирилюк Г.М.
- Рейнарт І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гребенюка В.В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитом в сумі 71211 (сімдесят одна тисяча двісті одинадцять) гривень 40 копійок та судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривен.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, 13 вересня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Також у поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про зупинення провадження у справі до моменту його звільнення з військової служби, із долученням довідки з військової частини НОМЕР_1 (форма 5), яка засвідчує, що лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині з 03 грудня 2023 року; довідки з військової частини НОМЕР_1 від 07 вересня 2025 року №1/4909, від 07 вересня 2025 року №1/4910 про те, що лейтенант ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період із 29.08.2024 по 14.10.2024; у період із 06.06.2025 по 07.07.2025; у період із 09.07.2025 по 14.07.2025; у період із 18.07.2025 по 01.08.2025; у період із 20.08.2025 по 07.09.2025; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 124 від 03 грудня 2023 року, копію посвідчення серія НОМЕР_2 , видане Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_1 , у якому зазначено, що пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року залишено без руху для надання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у розмірі 4026,00 грн.
21 листопада 2025 року, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року, від відповідача надійшла заява про усунення недоліків.
21 листопада 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Федак Максимом Леонідовичем через підсистему «Електронний суд» до Київського апеляційного суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби, посилаючись на те, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду подані документи про проходження військової служби а саме: довідка від 06.09.2025 із військової частини НОМЕР_1 про перебування на військовій службі, довідка від 07.09.2025 про те що він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони у відповідні періоди, довідка від 07.09.2025 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, витяг з наказу від 03.12.2023, посвідчення учасника бойових дій.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження в цивільній справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гребенюка В.В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Встановлено учасникам справи строк на подання відзиву на апеляційну скаргу до 03 січня 2026 року.
31 грудня 2025 року представником позивача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»адвокатом Куриш Василем Івановичем до Київського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона позивача навела заперечення проти клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 на даний час перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, в тому числі, приймають участь у виконанні бойових завдань, що було б підставою, за певних умов для зупинення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та заперечення сторони позивача щодо зупинення провадження у справі,апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Основні засади забезпечення національної безпеки і оборони держави визначені Конституцією України.
Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи,яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведеніна воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд. Тобто, це є обов'язок суду, а не право зупинити провадження у справі.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Відповідач у справі ОСОБА_1 додав до клопотання про зупинення провадження у справі довідку з військової частини НОМЕР_1 (форма 5), яка засвідчує, що лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині з 03 грудня 2023 року; довідки з військової частини НОМЕР_1 від 07 вересня 2025 року №1/4909, від 07 вересня 2025 року №1/4910 про те, що лейтенант ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період із 29.08.2024 по 14.10.2024; у період із 06.06.2025 по 07.07.2025; у період із 09.07.2025 по 14.07.2025; у період із 18.07.2025 по 01.08.2025; у період із 20.08.2025 по 07.09.2025; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 124 від 03 грудня 2023 року, копію посвідчення серія НОМЕР_2 , видане Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 на ім?я ОСОБА_1 , у якому зазначено, що пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Указані докази перебування у складі Збройних Сил України надав суду першої інстанції сам ОСОБА_1 одночасно з клопотанням від 28 липня 2025 року про зупинення провадження у справі, у зв?язку з проходженням військової служби (а.с. 149-157), а також додав до своєї апеляційної скарги, зазначаючи, що це перешкоджає йому належного судового захисту та відновлення порушеного права.
З урахуванням наведеного та редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (див.: пункти 73, 96, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).
Указана норма є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі.
Колегія суддів апеляційного суду ураховує, що обов'язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.
Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.
Тобто якщо учасник справи, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.
На вказаному наголошено, зокрема, у пунктах 102-105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).
При цьому у пунктах 107, 108 вищевказаної постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила, що про своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду. Проте в будь-якому разі така його воля до продовження судового розгляду має правове значення винятково для суду певної судової інстанції, в якій було здійснене це волевиявлення.
Такого клопотання від військовослужбовця ОСОБА_1 до суду не надходило, а зупинення апеляційногопровадження є імперативною вимогою процесуального закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду уважає, що наявні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 та зупинення апеляційногопровадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Колегія суддів наголошує, що у разі припинення існування обставин, які викликали необхідність зупинення апеляційногопровадження у справі (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України), чи у разі повідомлення ОСОБА_1 про свій намірта можливість продовжити розгляд справи, апеляційне провадження у справі буде поновлено.
Частиною другою статті 381 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Керуючись пунктом 2 частини першої статті 251, статтею 381 ЦПК України, суд, -
Зупинити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гребенюка В.В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведенні на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Судді: