02 лютого 2026 року
м. Київ
справа №240/18962/24
адміністративне провадження № К/990/3916/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №240/18962/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_3 та військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 20 лютого 2020 року грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_3 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29 січня 2020 року по 20 лютого 2020 року сум грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29 січня 2020 року) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт, а Військову частину НОМЕР_1 зобов'язати провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_3 нарахувати, а військову частину НОМЕР_1 - виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення весь час затримки виплати - за період з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
26 січня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №240/18962/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 11 грудня 2025 року залишено апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги.
До суду надійшло клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю на даний час коштів для сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (частина п'ята статті 296 КАС України), що також вказувалось і в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.
Тому, за висновками суду апеляційної інстанції, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен був ще на стадії подання апеляційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Апелянтом не надано належних доказів на підтвердження отримання коштів в майбутньому.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку продовження судом процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи та не є гарантією виконання відповідачем вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Відтак, суд апеляційної інстанції не знайшов достатніх підстав для реалізації права на продовження відповідачу процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Відповідно, у задоволенні вказаного клопотання відповідача відмовлено.
Таким чином, станом на 22 грудня 2025 року недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуті.
Згідно з частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі №240/18962/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко