про повернення касаційної скарги
02 лютого 2026 року
м. Київ
справа №120/3581/23
адміністративне провадження № К/990/46334/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року
у справі №120/3581/23
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позовну заяву повернуто ОСОБА_1 .
Заявник оскаржив зазначену ухвалу суду в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року повернуто ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 05 листопада 2025 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному законом.
Копія ухвали надійшла на поштову адресу позивача 09 грудня 2025 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №R067046411371.
22 грудня 2025 року ОСОБА_1 на адресу Верховного Суду був направлений лист про надання інформації.
У цьому листі позивач зазначає, що законодавство України не уповноважує Верховний Суд збирати про нього персональні дані. У зв'язку з цим просить надати відповідь про форму запиту, з якою Верховний Суд звертався про отримання персональних даних щодо громадянина ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України та Пенсійного фонду України.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що повноваження суду щодо збору інформації базуються, зокрема, на положеннях:
- статті 80 КАС України, положення якої передбачають, що суд має право витребувати докази, необхідні для вирішення справи, самостійно або за клопотанням учасника справи;
- статті 8 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає, що суд, враховуючи матеріальний стан сторони, може вирішити питання про звільнення від сплати збору. Водночас суд має право перевірити цей матеріальний стан, якщо наданих доказів недостатньо або вони суперечливі.
Тобто, суд зобов'язаний всебічно перевірити обставини справи, в тому числі, чи має особа право на пільги, які вона заявляє (наприклад, звільнення від сплати судового збору). Сплата судового збору є процесуальною умовою для забезпечення здійснення розгляду справи.
Таким чином, повноваження на витребування інформації надані суду як державному органу для забезпечення правильного та об'єктивного вирішення спору, в тому числі й щодо процесуальних питань.
Разом з тим Верховний Суд не витребував інформацію з Міністерства закордонних справ України та Пенсійного фонду України про постійне місце проживання ОСОБА_1 у Португальській Республіці, а така інформація була виявлена Судом в одному з долучених до позову документів, зокрема у нотаріальній довіреності, що була витребувана з Центральної бази даних.
Колегія суддів вважає, що скаржнику надано достатньо часу для усунення недоліків касаційної скарги, однак станом на час постановлення даної ухвали, скаржник не звертався з клопотанням про усунення недоліків, продовження процесуального строку для усунення недоліків, звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору.
Таким чином недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуті.
Суд зазначає, що вимога щодо сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвали про повернення позовної заяви ґрунтується на усталеній та стабільній практиці Верховного Суду, яка була застосована судами у цій справі послідовно та передбачувано. Відмінне правове бачення заявника щодо обов'язку сплати судового збору не спростовує імперативності відповідних процесуальних вимог, установлених законом, та не звільняє від обов'язку їх виконання.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 та частиною другою статті 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху.
За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.
В силу приписів частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач має беззаперечне право на відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи внаслідок задоволення позовної заяви, в тому числі й за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі №120/3581/23.
Повернення касаційної скарги і надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що передбачено пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), оскільки забезпечує практичну можливість реалізації права особою на доступ до суду у формі касаційного оскарження судового рішення.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі №120/3581/23 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа