про відкриття касаційного провадження
02 лютого 2026 року
м. Київ
справа №160/9402/25
адміністративне провадження №К/990/49506/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року
у справі №160/9402/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року №127 (далі - постанова КМУ №127), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - постанова КМУ №118), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 (далі - постанова КМУ №185) та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2021 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 30 вересня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2024 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Хомич Іван Олександрович, 28 листопада 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному законом.
Копія ухвали надійшла в особистий кабінет представника позивача - Хомича І.О. через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІКС) «Електронний суд» 12 грудня 2025 року о 19:10.
16 грудня 2025 року представник позивача направив заяву про усунення недоліків касаційної скарги та долучив документ про сплату судового збору.
Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.
Таким чином, представником позивача усунуто недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини другої статті 42 Закону №1058-IV, пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124), пункту 1 постанови КМУ №127, пункту 1 постанови КМУ №118, пункту 1 постанови КМУ №168, пункту 1 постанови КМУ №185, порушив положення статті 242 КАС України та не урахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24, від 28 квітня 2025 року у справі №160/19883/24, від 14 травня 2025 року у справі №480/4245/24, від 26 травня 2025 року у справі №440/10247/24.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди обмежили право на індексацію лише 2024 роком, застосувавши шестимісячний строк звернення до суду не до виплати коштів, а до самого права на застосування коефіцієнтів.
Скаржник стверджує, що індексація має проводитися шляхом збільшення того показника середньої заробітної плати, який був фактично застосований при призначенні пенсії (7763,17 грн за 2017- 2019 роки), а не умовного показника станом на 2017 рік.
У постанові Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 зазначено, що індексація має проводитися щодо фактичного показника середньої заробітної плати, який враховувався при обчисленні конкретної пенсії.
Крім того у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2025 року у справі №160/19883/24 суд визнав помилковим незастосування коефіцієнтів 1,11; 1,14 та 1,197 разом із коефіцієнтом 1,0796.
У постанові Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі №480/4245/24: підтверджено право на послідовне застосування всіх коефіцієнтів індексації за попередні роки.
Скаржник наполягає, що порушення прав пенсіонера є триваючим, оскільки недоплата пенсії відбувається щомісяця.
Водночас у постановах від 28 квітня 2025 року у справі №160/19883/24 та від 26 травня 2025 року у справі №440/10247/24 Верховний Суд дійшов висновку, що самі індекси (коефіцієнти) не підлягають обмеженню строком звернення; таким строком може бути обмежена лише сума виплати перерахованої пенсії.
На підставі вищенаведених доводів представник позивача просить Верховний Суд скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати відповідача провести перерахунок шляхом послідовного збільшення показника 7763,17 грн на коефіцієнти 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій частини другої статті 42 Закону №1058-IV, пункту 5 Порядку №124, пункту 1 постанови КМУ №127, пункту 1 постанови КМУ №118, пункту 1 постанови КМУ №168, пункту 1 постанови КМУ №185, перевірки дотримання положень статті 242 КАС України, а також перевірки необхідності врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24, від 28 квітня 2025 року у справі №160/19883/24, від 14 травня 2025 року у справі №480/4245/24, від 26 травня 2025 року у справі №440/10247/24.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідність реєстрації учасників справи в ЄСІКС. Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначені положення процесуального закону, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструватися у системі ЄСІКС «Електронний суд».
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №160/9402/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/9402/25.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа