про відмову у відкритті касаційного провадження
02 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 120/3581/23
адміністративне провадження № К/990/40918/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року
у справі №120/3581/23
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року звернувся з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначав, що копію ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року отримано ним 05 червня 2025 року, що підтверджується конвертом суду апеляційної інстанції.
Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження скаржником наведено не було.
Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені у касаційній скарзі підстави пропуску строку визнані судом неповажними; статті 330 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору, та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу Суду обґрунтованої заяви про поновлення строку та документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку та залишаючи касаційну скаргу без руху, суд касаційної інстанції виходив з того, що позивач не обґрунтував пропуск процесуального строку у часовому проміжку між отриманням ним копії ухвали від 09 квітня 2025 року до дати фактичного звернення з касаційною скаргою, тобто 01 жовтня 2025 року, та відповідних належних і допустимих доказів не надав.
Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено позивачу 25 грудня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067054356940.
Проте, станом на час постановлення цієї ухвали, скаржником не були усунуті недоліки касаційної скарги щодо обґрунтування поважності підстав пропуску строку, оскільки із новою заявою про поновлення процесуального строку та/або клопотанням про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги позивач до Суду не звертався.
Таким чином, Суд позбавлений можливості вирішити питання поважності підстав пропуску позивачем строку на касаційне оскарження.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Колегія суддів вважає, що в контексті обставин цієї справи заявник не продемонстрував достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки скаржнику було надано достатньо часу для звернення з обґрунтованою заявою про поновлення строку.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на вищезазначене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.
Аналогічна позиція щодо застосування положень пункту 4 частини першої статті 333 КАС України висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 01 серпня 2024 року у справі №320/56/22, від 16 вересня 2024 року у справі №120/3165/23.
Керуючись статтями 248, 251, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі №120/3581/23 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа