02 лютого 2026 року
м. Київ
справа №280/6369/25
адміністративне провадження № К/990/2563/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому позивач просив суд:
-скасувати Наказ ГУНП в Запорізькій області №1271 від 17.07.2025 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ;
-визнати відмову відповідача у задоволенні рапорту позивача про звільнення зі служби за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років - незаконною;
-зобов'язати ГУНП в Запорізькій області внести зміни в наказ 443 о/с в частині підстав звільнення позивача, а саме звільнити ОСОБА_1 за пунктом 7 ч.1 ст.77 «Про Національну поліцію» власним бажанням (у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №1271 від 17.07.2025 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області внести зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №443 о/с від 18.07.2025 «По особовому складу» в частині підстав звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, а саме звільнити ОСОБА_1 за пунктом 7 частини 1 статті 77 «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). В задоволенні решти вимог відмовлено.
15 січня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Запорізьким окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначив, що суд першої та апеляційної інстанції при винесені оскаржуваного рішення застосував норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як результат, не повно та не об'єктивно дослідили обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та надали неналежну оцінку доказам по справі, у зв'язку з чим є всі підстави для перегляду очевидно незаконного рішення суду першої та апеляційної інстанції.
Перевіривши зміст поданої касаційної скарги, Верховний Суд наголошує, що фундаментальнезначення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Разом з тим доводи скаржника спрямовані лише на необхідність допуску його касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Доводи скаржника не містять належного обґрунтування щодо наявності підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом з цим скаржник послався на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначив, що рішення у справі № 280/6369/25 підлягають касаційному перегляду, оскільки правовідносини розглянуті у ній становить значний суспільний інтерес та виходить за межі індивідуального захисту прав окремої особи. Предмет цього спору стосується практики забезпечення однакового застосування норм у подібних спорах, особливо у питаннях щодо поліцейських, оскільки такі спори як поновлення на роботі, застосування дисциплінарних стягнень мають публічно-правовий характер і стосуються прав поліцейських.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, позаяк предмет спору зводиться до перевірки правомірності застосування до позивача індивідуальних рішень суб'єкта владних повноважень, зокрема щодо проходження служби та застосування дисциплінарних заходів. Такі правовідносини є типовими для цієї категорії спорів і не свідчать про наявність виняткової правової проблеми чи суспільного резонансу, який би впливав на невизначене коло осіб.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.Р. Радишевська В.М. Соколов