02 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 420/9500/25
адміністративне провадження № К/990/2243/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу адвоката Середницької-Короп Софії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду 16 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - Відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у період з 07.11.2023 року по 31.10.2024 року;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у період з 07.11.2023 року по 31.10.2024 року (включно) з урахування виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 16 грудня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
14 січня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, установленою Постановою №168.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Оскаржуючи судові рішення, заявник касаційної скарги посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що під час розгляду справи № 420/9500/25 судом апеляційної інстанції не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.03.2025 у справі № 340/3094/24, від 02.10.2025 у справі №560/14120/24, від 27.11.2025, у справі № 280/11142/24.
Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.
Водночас аргументи скаржника зводяться лише до зазначення постанов Верховного Суду, їх цитування, проте не обґрунтовано подібності правовідносин, а також не зазначено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, сутність такого неправильного застосування та суперечливість такого застосування позиції Верховного Суду.
Отже, в касаційній скарзі представник позивача конкретну норму, щодо якої викладені висновки Верховного Суду, не зазначила та не обґрунтувала подібності правовідносин у цій справі та у справах, на які вона посилається, що з огляду на це, не може вважатися належним обґрунтуванням касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відтак, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Отже, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу адвоката Середницької-Короп Софії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду 16 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяС.А. Уханенко