30 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/829/25 пров. № А/857/16947/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Матковської З.М.,
суддів Гінди О. М., Ніколіна В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 260/829/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій та бездіяльності протиправними (головуючий суддя першої інстанції Дору Ю.Ю., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення 03 квітня 2025 року),-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач-2), у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 056350011851 від 23.09.2024 року про відмову в призначенні пенсії згідно статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) призначити пенсію ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно заяви від 19.12.2023р. про призначення пенсії згідно із ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у відповідності до п. 14-6.2. Розділу XV Прикінцевих положень ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати набуття такого права (з 06.04.2023 р.).
зарахувати ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності з 20.05.1992 р. по 16.09.2009 р. до загального стажу роботи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно відповіді ДПС у Донецькій області від 16.02.2024 р. зазначається, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 20.05.1992 р. по 16.09.2009 р. перебувала на обліку. 16.09.2009 р. внесено запис та проведено державну реєстрацію припинення за рішенням власника, запис в ЄДР №22540060003002258. Окрім цього зазначено щодо сплати податків і зборів за період здійснення підприємницької діяльності за період з 20.05.1992 р. по 16.09.2009 р., повідомляється, що інформаційні системи, які експлуатувалися органами податкової служби в 1999 -2011 р. велися на локальних серверах та на теперішній час доступ до інформації за зазначений період відсутній у зв'язку із тим, що наразі ця територія є територією активних бойових дій.
Позивач вказує, що вона з 20.05.1992 р. по 16.09.2009 р. здійснювала підприємницьку діяльність, що складає 17 років 03 місяці 26 днів, а відповідач, згідно протоколу розрахунку стажу, врахував тільки 02 роки 10 міс. 09 днів, замість фактично відпрацьованих 17 років 03 місяці 26 днів. Тобто до загального стажу роботи позивача не зараховано 14 років 04 місяці 23 дні.
Окрім цього, позивач зазначила, що відповідач 2 приймаючи оскаржуване рішення від 23.09.2024 № 056350011851 не перевірив ці відомості, як цього вимагає Постанова КМ № 1058 від 27.09.2022 року; пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 та без врахування вимог статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, вважає, що відповідач 2 приймаючи рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії від 23.09.2024 № 056350011851 діяв всупереч вимог вказаних вище норм законів, що призвело до порушення права позивача на соціальний захист та отримання пенсійних виплат. Відтак, вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 260/829/25 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 056350011851 від 23.09.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 20.05.1992 рік по 16.09.2009 рік та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2023 року про призначення пенсії за віком.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головним управління Пенсійного фонду України в Луганській області подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт покликається на те, що періоди підприємницької діяльності можуть бути зараховані до страхового стажу позивача лише у разі подання доказів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за заявлені періоди. У зв'язку з введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, та зважаючи на активні бойові дії на території Донецької області, підтвердити сплату страхових внесків за період 21.09.1993 по 31.12.2003 немає можливості. Зазначає, що відповідно до витягу з ЄРС для ФОП інформація про те, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як фізична особа - підприємець відсутня. Вважає, що у період з січня по грудень 2005, з липня 2006 по січень 2008 позивач не здійснювала підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові не оскаржується, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі№260/412/24 повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 19.12.2023 про призначення пенсії та прийняло рішення від 23.09.2024 про відмову у призначенні пенсії №056350011851.
У рішенні зазначено, що Згідно з витягом з ЄРС для ФОП інформація про те, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як фізична особа-підприємець відсутня.
За даними Реєстру наявна інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду ОСОБА_1 , але документи про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, та систему оподаткування, передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви не долучено.
На виконання рішення суду до страхового стажу зараховано період роботи з 01.09.1982 по 08.10.1986 на Горлівському заводі “Ремпобуттехніка» за трудовою книжкою серії НОМЕР_2 .
За повторним розглядом документів з урахуванням висновків суду страховий стаж складає 17 років 9 місяців 27 днів (починаючи з 01.01.2004 страховий стаж обчислено за даними Реєстру з урахуванням сплати страхових внесків).
За розглядом документів до страхового стажу не зараховано періоди ведення підприємницької діяльності за лютий, з квітня по грудень 2007 року, у зв'язку з відсутністю в Реєстрі інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.
Не погодившись із вказаним рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком, позивачка звернулася до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що до моменту завершення бойових дій на території Бахмутської ОТГ не уявляється можливим провести об'єктивну оцінку наявного стану збереження відповідних документів, визначення масштабу можливих втрат та надання інформації.
Суд зауважує, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які свідчать про те, що позивач у періоди з 20.05.1992 по 16.09.2009 не проводила сплату страхових внесків.
Суд першої інстанції вказав, що протиправно не зарахувавши період провадження позивачкою підприємницької діяльності до її страхового стажу, відповідач передчасно дійшов висновку про відсутність необхідного страхового стажу у позивачки та відмовив у призначенні пенсії за віком, відтак дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 23.09.2024 №056350011851 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди провадження підприємницької діяльності з 20.05.1992 по 16.09.2009.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору, оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з пунктом 3-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Статтею 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Наявність страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Як встановлено судом вище, позивач досягла 60 років станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії - 19.12.2023, а тому для призначення позивачу пенсії за віком необхідно наявність страхового стажу не менше 30 років.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток № 1).
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
З огляду на вказане до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:
- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;
- з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;
- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК);
- з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом № 1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом № 1058-IV).
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань від 02.04.2025 року ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 20.05.1992 року №22540170000002258 та 16.09.2009 року припинила підприємницьку діяльність.
Згідно даних Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань реєстраційна справа знаходиться у Бахмутській районній державній адміністрації Донецької області.
Позивач наголошує, що підтвердити період здійснення підприємницької діяльності спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, квитанціями про сплату страхових внесків не вбачається за можливе, оскільки позивач вимушена була виїхати з міста Бахмут через повномасштабне вторгнення рф на територію України для збереження свого життя, а підтверджуючі документи залишились за колишнім місцем проживання позивача у місті Бахмут, яке наразі є зруйнованою внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України.
Водночас, як вбачається з листа Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.02.2024 №34/В/05-99-24-10 наданого на звернення позивача повідомлено, що за даними інформативно-комунікаційної системи ДПС України позивач зареєстрована управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Бахмутської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності 20.05.1992 за №209, перебувала на обліку у Бахмутській ДПІ як платник податків з 26.06.1992 року. 16.09.2009 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державним реєстратором внесено запис та проведено державну реєстрацію припинення за рішенням власника , запис в ЄДР № 22540060003002258.
Станом на теперішній час ОСОБА_2 у Бахмутській ДШ Головного управління ДПС у Донецькій області (м. Бахмут) має стан 16 - припинено, ліквідовано.
Щодо сплати податків і зборів за період здійснення підприємницької діяльності з 20.05.1992 року по 16.09.2009 рік, то інформаційні системи, які експлуатувалися органами податкової служби в 1999-2011 роках велися на локальних серверах та на теперішній час доступ до інформації за зазначений період відсутній.
Облікова справа фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 знаходиться у приміщенні Бахмутської ДТП ГУ ДПС у Донецькій області (Бахмутська ОГГ), розташоване за адресою: м. Бахмут, вул. В. Першина, буд.8, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №: 309 (із змінами), з 24.02.2022 і по теперішній час є територією активних бойових дій, отже надати затребувану інформацію не має можливості.
Таким чином, до моменту завершення бойових дій на території Бахмутської ОТГ не уявляється можливим провести об'єктивну оцінку наявного стану збереження відповідних документів, визначення масштабу можливих втрат та надання інформації.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що лист ГУ ДПС у Донецькій області від 02.10.2024 №10879/6/05-99-24-13 та лист Головного управління ДПС у Донецькій області від 16.02.2024 №34/В/05-99-24-10 не містить відомостей про наявну у позивача заборгованість, що свідчить про сплату позивачем всіх необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності.
Судом першої інстанції підставно зазначено, що відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які свідчать про те, що позивач у періоди з 20.05.1992 по 16.09.2009 не проводила сплату страхових внесків, а також жодних доказів про застосування фінансових санкцій до позивача за несплату страхових внесків, відповідачем також не надано.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не має відповідати за незбереження органами Пенсійного Фонду документів про нарахування страхових внесків/ збору на загальнообов'язкове державне страхування, а відсутність належних, достатніх та допустимих доказів наявності заборгованості позивача перед податковим та пенсійним органами.
Факт реєстрації припинення підприємницької діяльності підтверджують сплату позивачем всіх необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності. Оскільки, адміністрування сплати страхових внесків (єдиного внеску) покладено на відповідний державний орган, то особа не може нести відповідальність за наповнення реєстру застрахованих осіб.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивач має право на зарахування періоду провадження підприємницької діяльності з 20.05.1992 по 16.09.2009 до страхового стажу.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 260/829/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін