Справа № 377/1234/25
про залишення апеляційної скарги без руху
02 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Кобаля М.І., Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 31 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 31 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано постанову № 322/2 по справі про адміністративне правопорушення від 02 вересня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 направлено на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 300 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Стаття 295 КАС України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Матеріали справи свідчать, що ІНФОРМАЦІЯ_3 оскаржує рішення Славутицького міського суду Київської області від 31 грудня 2025 року, тоді як апеляційну скаргу подано в системі «Електронний суд» 28.01.2026 року.
Разом з тим, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідач отримав оскаржуване судове рішення - 20.01.2026, що підтверджується відповідним підписом з датою про отримання рішення суду.
Проте, зазначені апелянтом доводи щодо поважності пропуску строку подачі апеляційної скарги не можуть бути визнані поважними.
Колегія суддів зазначає, шо рішення Славутицького міського суду Київської області від 31 грудня 2025 року відповідач отримав 02.01.2026 о 06:49 в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд», що підтверджується карткою руху документу.
При цьому, долучена до апеляційної скарги копія першої сторінки оскаржуваного рішення з підписом представника відповідача про отримання копії не може бути належним доказом, оскільки з неї вбачається, що було виправлено дату отримання копії рішення.
Так, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.
Отже, апелянт повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, де зазначити поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Окрім того, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 до апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору, натомість апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з обмеженим фінансуванням.
Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» передбачено, обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведені в клопотанні причини несплати судового збору суд не може вважати поважними.
Доказів, які б вказували, на майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору, відповідач до апеляційної скарги також не додав.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки звертаючись до суду з вказаним клопотанням та посилаючись на відсутність коштів, відповідач не надав доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору.
Таким чином, апелянт відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України повинен додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Частина 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Предметом оскарження у даній справі є постанову № 322/2 по справі про адміністративне правопорушення від 02 вересня 2025 року, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень.
Згідно ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
У відповідності до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України "Про судовий збір", а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об'єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Проте, відповідно до положень ст. ст. 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України "Про судовий збір", як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Враховуючи позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №543/775/17 від 18 березня 2020 року, з огляду на необхідність однакого підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", чинного на момент звернення до суду з позовною заявою, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028 грн.
Також, слід зазначити, що апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд».
У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги відповідно становить 726,72 грн (3028*0,2=605,6; 605,6*150%/100%=908,40; 908,40*0,8=726,72).
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 не було сплачено судовий збір, то апелянт має сплатити судовий збір у сумі 726,72 грн.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача UA638999980313171206081026007. Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
У зв'язку з викладеним, апеляційну скаргу слід залишити без руху та запропонувати апелянту усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та документу про сплату судового збору в розмірі 726,72 грн.
Керуючись ст. ст. 133, 169, 296, 298 КАС України, колегія суддів,-
Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 31 грудня 2025 року залишити без руху.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків в термін протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.