Справа № 620/4881/25
02 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Златіна С.В., суддів Осіпової О.О., Кравченка Є.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року, відповідач через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 січня 2026 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статей 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів всім учасникам справ з урахуванням положень статті 44 КАС України і документ про сплату судового збору.
Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яка доставлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 15 січня 2026 року о 19:04, отже з урахуванням приписів частини шостої статті 251 КАС України, останнім днем подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, з врахуванням вихідних днів було 26 січня 2026 року.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року, відповідачем 22 січня 2025 року через систему "Електронний суд" подано документ "апеляційна скарга" та заяву про поновлення процесуального строку.
Вказана заява обґрунтована тим, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено, у зв'язку з реорганізацією військової частини і не укомплектованістю юридичного відділу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено 01 липня 2025 року та доставлено до електронного кабінету апелянта 02 липня 2025 року о 02:19, а відтак останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої було 01 серпня 2025 року. Проте, апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 13 січня 2026 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08 лютого 2023 року у справі №717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Колегія суддів звертає увагу, що причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зазначені в клопотанні про поновлення строків, поданого на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, є ідентичним до вперше причин, зазначених у вперше поданому клопотанні, у задоволенні якого згаданою раніше ухвалою було відмовлено. Крім того, у вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції вказав, що недоліки апеляційної скарги, зокрема щодо пропуску тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції можуть бути усунені шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Так, відмовляючи у задоволенні вперше поданого клопотання, яке, як встановлено вище є ідентичним до поданого на виконання вимог ухвали суду, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначила, що зазначені апелянтом причини пропуску є необґрунтованими та суб'єктивними, крім того, апелянтом не надано жодних доказів на їх підтвердження, зокрема чисельності штату посадових осіб (військовослужбовців) юридичної служби Військової частини НОМЕР_1 , докази щодо передислокації юридичної служби у період з 01 липня 2025 року по 12 січня 2026 року.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Однак, наведні апелянтом підстави для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивними, тобто такими, що залежать перш за все від самого апелянта: реорганізація військової частини та неукомплектування юридичного відділу.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29 січня 2016 року у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
Згідно з пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи частини третьої статті 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись статтями 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач С.В. Златін
Суддя О.О. Осіпова
Суддя Є.Д. Кравченко