П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32616/24
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
31.03.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Градовського Ю.М.
- Казанчук Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 25.04.2024 року №951380150895 про відмову в проведенні перерахунку пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника з моменту звернення, а саме з 18.04.2024 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У квітні 2024 року, відповідно до положень статей 36, 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачка звернулась в ГУПФУ із заявою про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, додавши повний та належним чином оформлений пакет документів, що підтверджує право на такий вид пенсії.
Однак, рішенням ГУПФУ, за відсутності відповідних правових підстав, у задоволенні вимог позивачки відмовлено.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 25.04.2024р. №951380150895 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника з моменту звернення, а саме з 18.04.2024р.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що сукупний аналіз поданих документів підтверджував перебування на утриманні померлого непрацездатних членів сім'ї, зокрема, позивачки, та які надавали ГУПФУ всі підстави для призначення позивачці пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що призначення та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера. Тому Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не наділене повноваженнями щодо виконання рішення зобов'язального характеру (щодо переведення заявниці на пенсію у зв'язку з втратою годувальника), адже позивачка не перебуває на обліку цього ГУПФУ.
Поряд з цим, судом першої інстанції помилково проігноровано ту обставину, що в порушення вимог пунктів 2.3, 2.11 Порядку №22-1 на підтвердження факту перебування на утриманні померлого непрацездатних членів сім'ї, зокрема позивачки, останньою не додано до заяви відповідне рішення суду або відповідний документ, виданий відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
07.07.2006р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено шлюб, про що видано Свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що видано Свідоцтво про смерть НОМЕР_2 .
18.04.2024р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та встановлення надбавки за особливі заслуги перед Україною згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 25.04.2024 року №951380150895, прийнятим за принципом екстериторіальності, у задоволенні вимог позивачки відмовлено.
ГУПФУ вказало на відсутність правових підстав у переведенні позивачки на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, адже додана до заяви довідка ТзОВ «Керуюча компанія «Суворовський» від 11.04.2023 року №40 відповідно до положень пункту 2.11 Порядку №22-1 не встановлює факт спільного проживання та перебування на утриманні заявниці з померлим годувальником - ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на його неправомірність та необґрунтованість, позивачка звернулась до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Згідно частини 1 статті 9 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника є одним із видів пенсійних виплат.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно частин 2, 3 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Пунктом 2.3 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія; 3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; 5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) відомості про місце проживання; 9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника); 11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Пунктом 2.11 розділу II Порядку №22-1 передбачено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно з п.4.1 розділу IV Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду (пункт 2.16 розділ II Порядку №22-1).
Отже, дружина померлого, якщо вона досягла пенсійного віку і була на утриманні померлого (перебувала на повному утриманні померлого або одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування), має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в разі втрати джерела засобів до існування.
Для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються, серед іншого, документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Виходячи з обставин справи, позивачка, яка досягла пенсійного віку та є непрацездатною особою, є дружиною померлого - ОСОБА_2 . Статус члена сім'ї померлого позивачка як в ГУПФУ так і в суді підтвердила відповідним свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про народження дітей.
Поряд з цим, іншим документом, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї померлого, зокрема, позивачки, а саме довідкою КК «Суворовський» від 11.04.2023 року №40, підтверджено, що ОСОБА_1 (дружина), ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 02.07.1998 р. дійсно проживала та вела спільне домашнє господарство разом з гр. ОСОБА_2 (чоловік), ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сукупний аналіз представлених доказів дає можливість встановити ту обставину, що позивачка є членом сім'ї померлого, їх спільне проживання, перебування позивачки, як непрацездатного члена сім'ї померлого, на його утриманні.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість рішення ГУПФУ, наявність підстав для його скасування із покладенням на ГУПФУ обов'язку перевести позивачку на пенсію у зв'язку з втратою годувальника з моменту звернення за таким видом пенсії.
Водночас, судом першої інстанції правильно враховано, що неправомірна відмова у переведенні позивачки на інший вид пенсії оформлена рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, а отже саме на цей орган ПФУ має бути покладений обов'язок з відновлення порушених прав та інтересів позивачки.
Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: Ю.М. Градовський
Г.П. Казанчук