П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13256/23
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., розглянувши апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом пропущено строк звернення до суду та не сплачено судовий збір.
Особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Так, оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 22.12.2025 р.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, рішення суду від 22.12.2025 р. було доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 23.12.2025 о 08:20 год.
Водночас, з апеляційною скаргою апелянт звернувся 26.01.2026 р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В своїй скарзі апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що підрозділи військової частини НОМЕР_1 , у тому числі юридична служба, перебувають у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), який додається.
Крім того вказано, що в період з 24.01.2026 по 25.01.2026 відбувались збої у роботі системи “Електронний суд», що унеможливлювало подачу апеляційної скарги у вказані дні.
Вивчивши доводи клопотання, суд приходить до наступного.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Не заперечуючи, що обставини введення воєнного стану можуть бути визнані як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження, суд звертає увагу скаржника, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження.
Так, з наданого витягу із наказу вбачається, що майор юстиції ОСОБА_2 , помічник командира військової частини з правової роботи - начальник юридичної служби та капітан юстиції ОСОБА_3 , старший офіцер юридичної служби вважаються такими, що прибули та приступили до виконання службових обов'язків до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань з 29.10.2025 р.
Водночас, суд звертає увагу, апелянтом не надані докази, що всі військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , які згідно з функціональними обов'язками здійснюють представництво відповідача в судах, залучені і беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань, що унеможливило подати апеляційну скаргу у строки передбачені КАС України.
До того ж, суд зазначає, що наявність непереборних обставин, з якими процесуальний закон пов'язує можливість поновлення строку на апеляційне оскарження, не свідчить про те, що звернення до суду можливе у будь-який довільний строк після усунення/припинення існування таких обставин, без дотримання часових рамок, встановлених ст. 295 КАС України, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Щодо доводів апелянта стосовно збоїв у роботі системи “Електронний суд», що унеможливлювали подачу апеляційної скарги 24.01.2026 р. та 25.01.2026 р., суд зазначає, що апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження вказаної обставини.
Крім того, суд також зазначає, що, як вбачається з Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», 24.01.2026 р. апелянт направляв через «Електронний суд» апеляційні скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суд наголошує, що неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в ухвалах від 22.09.2022 року у справі №640/3484/19 від 16.11.2022 року у справі №520/11158/21.
Особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
Крім того, апелянтом не надано доказів сплати судового збору.
Так, відповідно до ст. 5 Закону України “Про судовий збір» пільги щодо сплати судового збору відносно апелянта не передбачені.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Згідно п.1 ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2023 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закона України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 1288,32 грн. (1073,60х150%х0,8%).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок № UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), отримувач ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.
Натомість апелянтом в апеляційній скарзі зазначено про відстрочення сплати судового збору, в обгрунтування якого зазначено, що станом на момент направлення апеляційної скарги грошові кошти для сплати судового збору згідно заявки начальника фінансово-економічної служби А0216 щодо надання бюджетних асигнувань та фінансування військової частини по загальному фонду КПКВ 2101020 КЕКВ 2800 код видатків 010/1/9 (копія заявки додається), не надходили, що унеможливлює надання до суду підтвердження про сплату судового збору (підтвердження відсутності коштів на рахунках військової частини додається).
Вивчивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, апелянт не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
До того ж, на думку апеляційного суду, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, суд зазначає, що надані апелянтом листи Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/18609 від 25.02.2025 р. та № 220/13/9088 від 04.11.2024 «Щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» містять інформацію, щодо вживання заходів для виділення коштів для сплати судового збору, проте не містить інформацію, щодо відсутності коштів на рахунках апелянта з дати прийняття судового рішення, отже не є достатнім доказом в підтвердження скрутного фінансового становища.
Надані виписки з рахунку апелянта від 27.12.2025 р. та 24.01.2026 р. також в повній мірі не підтверджують відсутність коштів на рахунках апелянта з дати ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції до дати подання апеляційної скарги.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: “В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (п.п. 12 пункту D).
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Суд звертає увагу на те, що, держава має дотримуватися принципу “належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору - відсутні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку (10 днів з моменту отримання ухвали суду) для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням причин такого пропуску та наданням на підтвердження цього відповідних доказів, а також подання доказів сплати судового збору у встановленому ухвалою розмірі.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно із підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідні положення КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
Беручи до уваги відсутність матеріалів справи в суді апеляційної інстанції суд вважає за необхідне витребувати справу №420/13256/23 з Одеського окружного адміністративного суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.296,298,299 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а якщо заяву не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи № 420/13256/23.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лук'янчук