02 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/2104/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася в суд з позовом до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради щодо припинення виплати з 01 лютого 2025 року малолітній дитині ОСОБА_3 допомоги як внутрішньо переміщеним особам, передбаченої Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради оформлене Повідомленням про повернення неправомірно отриманих коштів з виплати допомоги на проживання від 21.01.2025 №21/02- 15/1141, яким ОСОБА_1 , як уповноваженій особі, припинена виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі - ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради поновити з 01.02.2025 року ОСОБА_3 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що переїхав до м. Чернівці та був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа з 28.03.2022 року. Як внутрішньо переміщена особа, позивач з 01.03.2024 року по 31.01.2025 року отримувала допомогу, однак виплати були припинені та надано повідомлення від 22.01.2025 року про припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб та повернення надмірно нарахованих коштів, відповідно до якого у чоловіка ОСОБА_4 на депозитному банківському рахунку наявні кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тисяч гривень. Внаслідок цього виникли надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб у сумі 88000,00 гривень за період з 01.03.2024 року по 31.01.2025 року. У зв'язку з чим припиняється виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб, починаючи з 01.02.2025 року. Крім того, позивач зобов'язана повернути надміру виплачену суму допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб в розмірі 88000,00 гривень до 22.03.2025 року на рахунок управління. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що в ході перевірки особових справ по нарахуванню допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам згідно наданих рекомендацій по верифікації, було виявлено невідповідності, які впливають на цільове використання бюджетних коштів. Під час опрацювання рекомендацій було виявлено, що чоловік ОСОБА_1 має на депозитному банківському рахунку кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тисяч гривень. Згідно пп.3 п.7 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеним особам, якщо під час її отримання внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, крім внутрішньо переміщених осіб, один із членів сім'ї яких отримує щорічну або одноразову державну грошову допомогу як особа, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Внаслідок цього виникли надміру виплачені кошти допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб у сумі 88000,00 за період з 01 березня 2024 по 31 січня.2025 року. Тому, не залежно від обставин управління діяло лише в межах своєї компетенції відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 зі змінами.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 та її неповнолітні сини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають на обліку в Департаменті та включені до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за фактичним місцем проживання/перебування у АДРЕСА_1 з 28.03.2022 року, що вбачається з витягів з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
20.02.2024 року, ОСОБА_1 звернулася до Департаменту з письмовою заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога) в якій, крім себе, вказала, що до складу її сім'ї входять і перемістилися разом з нею її сини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Згідно з даними паспорта НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебуває з 01.09.2006 року в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 .
Рішенням Департаменту про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 07.03.2024 року ОСОБА_1 , призначено допомогу з 01.03.2022 на неї в розмірі 2000 грн. на її синів у розмірі 3000 грн. кожному, щомісячно. Загальна сума допомоги склала 8000грн. щомісячно.
У процесі верифікації даних відповідачки в базі ЄІССС (єдина інформаційна система соціальної сфери), проведеної Міністерством фінансів України, встановлено, що чоловік заявниці, ОСОБА_4 , має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень. Зазначене вбачається з витягу з бази ЄІССС від 13.12.2024 року.
Протоколом Департаменту від 13.01.2025 призупинено виплату допомоги заявниці з 01.02.2025 та виведено обсяг надміру виплачених коштів допомоги за період з 01.03.2024 по 31.01.2025, який, згідно з розрахунком переплати від 17.01.2025 № 27, складає 88000грн.
Повідомленням Департаменту від 22.01.2025 № 21/02-15/1141 заявницю повідомлено про необхідність повернення неправомірно отриманих коштів допомоги в сумі 88000грн.
17.03.2025 та 20.03.2025 ОСОБА_1 подала до Департаменту звернення про поновлення виплати допомоги її неповнолітнім дітям з 01.02.2025 та скасування рішення про безпідставну виплату допомоги з березня 2024 по січень 2025 року в сумі 88000 грн.
В матеріалах справи наявний лист, відповідно до якого 31.05.2024 Департамент звернувся до Головного управління Національної сервісної служби у Чернівецькій області за роз'ясненням щодо перерахунку допомоги без урахування у складі сім'ї чоловіка заявників, які на час звернення за допомогою, не проживають разом із сім'єю.
У відповідь на вказаний лист, Головним управлінням Національної сервісної служби у Чернівецькій області надіслано Департаменту роз'яснення Національної сервісної служби від 20.06.2024 № 0000-03.1-2913ГУ-2024/10852 для подальшого використання та врахування в роботі, згідно з яким чоловік входить до складу сім'ї ВПО незалежно від місця проживання/перебування.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" № 1706-VII (далі - Закон №1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (частина друга статті Закону № 1706-VII).
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону №1706-VII).
Частиною першою статті 5 Закону №1706-VII визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
При цьому, згідно з частинами другою та третьою статті 7 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначає Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 №322 (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку № 332 передбачено, що цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання: внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред'явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, крім внутрішньо переміщених осіб, один із членів сім'ї яких отримує щорічну або одноразову державну грошову допомогу як особа, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (п.п.3 п.7 Порядку №332).
У відповідності до абз.6 п. 3 Порядку №332 до складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім'єю. Членом сім'ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім'ї.
Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Отже, чоловік заявниці, ОСОБА_4 , входить до складу її сім'ї, зазначене також вбачається з паспорта, в якому наявний запис про реєстрацію шлюбу з вказаною особою.
Водночас до складу сім'ї уповноваженої особи не включаються: особи, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також працівники правоохоронних органів, військовослужбовці і працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, особи рядового і начальницького складу ДСНС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, військових формувань, утворених відповідно до закону, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, крім осіб та членів їх сімей, які відповідно до законодавства отримують компенсацію за піднайом (найом, оренду) житлових приміщень як внутрішньо переміщені особи.
Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги визначає механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) (далі - середньомісячний сукупний дохід) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) (далі - Порядок №632).
Пунктом 4 Порядку №632 визначено, що до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи:
заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
грошове забезпечення військовослужбовців у розмірі, що залишається після сплати військового збору;
пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;
стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);
соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення);
допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;
грошові перекази, отримані із-за кордону;
дивіденди від цінних паперів;
інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення;
Під час обчислення середньомісячного сукупного доходу враховують також вихідну допомогу, що виплачується відповідно до Кодексу законів про працю України, вихідну допомогу, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і грошову допомогу, що виплачується відповідно до Закону України "Про державну службу", в розмірі, що обчислюється для такої особи органом соціального захисту населення шляхом ділення суми зазначеного доходу на 12, за умови, що особа надала документальне підтвердження від роботодавця із зазначенням розміру та інформації, що таку допомогу надано один раз за календарний рік.
До запровадження технічної можливості отримання відомостей від ДПС про розмір військового збору розрахунок заробітної плати/грошового забезпечення без урахування військового збору проводиться органом соціального захисту населення або автоматично програмними засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) в такий спосіб:
розмір заробітної плати, нарахованої до 30 листопада 2024 р., множиться на 0,985;
розмір заробітної плати, нарахованої з 1 грудня 2024 р., множиться на 0,95;
розмір грошового забезпечення множиться на 0,985.
Відповідно до п.8 Порядку № 632 до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.
Так, в матеріалах справи наявна довідка Управління СБУ в Херсонській області, відповідно до змісту якої ОСОБА_4 проходить військову службу в Управлінні СБУ в Херсонській області з 04.06.2022 року по теперішній час. ОСОБА_4 безпосередньо брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку p військовою агресією російської федерації проти України та отримав учасника бойових дій.
Суд звертає увагу, що у вказаній довідці не зазначено період його участі у вказаних заходах, який охоплює безпосередньо період отримання допомоги для правомірності застосування абз. 16 пункту 3 та пункту 8 Порядку № 632.
Отже позивачем не подано документів які є підставою для перегляду рішення відповідача щодо скасування обсягу надміру виплаченої допомоги.
Суд звертає увагу позивача, що в даному випадку, ОСОБА_1 не вжила необхідних заходів для підтвердження підстав для виплати допомоги.
Таким чином відповідачем правомірно прийнято рішення про припинення виплати допомоги на проживання ВПО.
Відповідно до п.29 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 №322 у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Таким чином, відповідачем правомірно прийнято рішення про припинення допомоги на проживання ВПО та відшкодування надміру виплачених коштів, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо тверджень позивача, що дитина є самостійним суб'єктом даних правовідносин та має спеціальний статус - внутрішньо переміщена особа а їх права, пов'язані з цим статусом та не залежать від виникнення, зміни та/або припинення таких прав у їхніх батьків, крім того наявність у них довідок про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб свідчать про протиправність дій вчинених відповідачем щодо позбавлення цих дітей виплати допомоги та в свою чергу порушують їх інтереси згідно із пп.3 п.2 Постанови КМУ від 11.07.2023 №709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб".
З цього приводу суд зазначає, що з аналізу пункту 7-1 Постанови №332, чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин, випливає, що вчинення особою із числа членів сім'ї дій, закріплених цим пунктом, слугує підставою для припинення виплати допомоги на проживання для усієї сім'ї, а не лише для одного із членів сім'ї.
Відтак, такі твердження позивача, є помилковими.
Оскільки позовна вимога щодо зобов'язання Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради поновити з 01.02.2025 року ОСОБА_3 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" є похідною від визнання протиправною та скасування рішення Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради оформлене Повідомленням про повернення неправомірно отриманих коштів з виплати допомоги на проживання від 21.01.2025 №21/02- 15/1141, яким ОСОБА_1 , як уповноваженій особі, припинена виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі - ОСОБА_3 то в задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити також.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності дій відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 176, м. Чернівці, 58029, Код ЄДРПОУ 44161525).
Суддя І.В. Маренич