02 лютого 2025 р. № 400/5272/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (відповідач -1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідач -2), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідач -3), в якому просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи на території російської федерації з 01.01.2004 по 21.12.2004 , з 23.12.2004 по 23.12.2005, з 26.11.2005 по 25.11.2006, з 12.01.2007 по 25.06.2008, з 29.07.2008 по 28.06.2009, з 27.07.2009 по 25.03.2012. з 17.04.2012 по 16.11.2013, з 21.11.2013 по 02.09.2015, з 05.11.2015 по 20.10.2016, з 21.12.2018 по 20.11.2017, з 27.01.2018 по 20.04.2021 року включно на посадах «водій міського пасажирського транспорту».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити пенсію Позивачу за віком на пільгових умовах відповідно до положень пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до органів ПФУ із заявою та відповідними документами на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно до Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування», проте рішенням від 24.05.2021 року за №143150009104 було відмовлено в зв'язку з наданням позивачем неповної інформації та відповідних документів. Позивач, вказує, що несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу особи періодів її роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків, тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 09 січня 2023 року було залучено в якості співвідповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідач - 2) та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідач - 3).
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні пенсії.
18.05.2021 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ГУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (за місцем проживання).
24.05.2021за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянуто заяву від 18.05.2021 та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.
30.12.2021 позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (за місцем проживання).
04.01.2022 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянуто заяву від 30.12.2021 та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не здійснювало розгляд заяви про призначення пенсії та не вирішувало питання щодо наявності/відсутності підстав для зарахування періодів роботи до страхового стажу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надало відзив на позов, зазначивши, що 18.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.05.2021 № 143150009104 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідних страхового стажу роботи 28 років 6 місяців та пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців.
Згідно поданих до заяви документів страховий стаж позивача склав 21 рік 8 місяців 11 днів.
Пільговий стаж водія міського пасажирського транспорту, визначений пунктом 8 частини другої статті 114 Закону України № 1058- IV, склав 3 місяці 9 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди: з 01.01.2004 по 21.12.2004, з 23.12.2004 по 23.11.2005, з 26.11.2005 по 25.11.2006, з 12.01.2007 по 25.06.2008, з 29.07.2008 по 28.06.2009, 27.07.2009 по 25.03.2012, з 17.04.2012 по 16.11.2013, з 21.11.2013 по 20.04.2021, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації.
Для зарахування зазначених періодів роботи до страхового стажу необхідне надання довідок про заробітну плату із зазначенням факту сплати страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації.
Будь-які довідки від відповідних фондів російської федерації про сплату страхових внесків до заяви 24.05.2021 додані не були.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надало відзив, в якому вказало, що після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 04.01.2022 № 143150009104 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу роботи.
За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано періоди: - проходження військової служби з 17.11.1983 по 12.12.1985, оскільки відсутня печатка на даті закінчення військової служби;
- трудової діяльності з 12.04.2014 по 31.07.2015, з 01.08.2015 по 02.09.2015, з 05.11.2015 по 20.10.2006, з 21.12.2016 по 20.11.2017, з 27.01.2018 по 04.11.2020, з 05.11.2020 по 20.04.2021, оскільки особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 12.04.2014 по 15.10.2014, з 17.10.2014 по 31.07.2014, з 01.08.2015 по 02.09.2015, з 05.11.2015 по 20.10.2016, з 21.12.2016 по 20.11.2017, з 27.01.2018 по 04.01.2020, з 05.11.2020 по 20.04.2021, оскільки особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків.
Також до пільгового стажу не враховано періоди роботи в Державному унітарному підприємстві м. Москви «Мосміськтранс» в філії 4-й, тролейбусному парку ім. Щепеткльникова з 28.07.2000 по 18.12.2003, з 22.12.2003 по 21.12.2004, з 22.12.2003 по 21.12.2004, з 23.12.2004 по 23.11.2005, з 26.11.2005 по 25.11.2006, з 12.01.2007 по 26.07.2007, з 27.07.2007 по 25.06.2008, з 29.07.2008 по 28.06.2009, з 27.07.2009 по 14.04.2010, оскільки довідка про підтвердження трудового стажу Державного унітарного підприємства м. Москви «Мосміськтранс» філія Центральна від 20.04.2021 № 308 та записи в трудовій книжці НОМЕР_1 від 07.09.1981 не містять інформації про роботу на міських пасажирських маршрутах на посаді водія тролейбуса, а зазначено, що працював водієм - перегонником на дільниці профілактичного огляду та в комплексі технічного обслуговування планових ремонтів.
Згідно поданих документів страховий стаж становить 19 років 07 місяців 25 днів, у тому числі стаж на посаді водія пасажирського транспорту становить 06 років 01 місяць 24 дні.
Враховуючи вищезазначене, рішенням Головного управління Пенсійного фронду України у Житомирській області від 04.01.2022 у призначенні пенсії відповідно пункту 8 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Позивачу відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу роботи.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
18.05.2021 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (за місцем проживання).
24.05.2021 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянуто заяву від 18.05.2021 та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.
30.12.2021 позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (за місцем проживання).
04.01.2022 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянуто заяву від 30.12.2021 та додані до неї документи та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком.
Позивач, вважаючи, що відповідачами протиправно не враховано період роботи з 01.01.2004 по 21.12.2004, з 23.12.2004 по 23.11.2005, з 26.11.2005 по 25.11.2006, з 12.01.2007 по 25.06.2008, з 29.07.2008 по 28.06.2009, 27.07.2009 по 25.03.2012, з 17.04.2012 по 16.11.2013, з 21.11.2013 по 20.04.2021, звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Відповідно до статті 62 Закону №1058-ІV документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеного закону постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Пунктами 1 та 2 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 цього Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (Порядок №18-1) передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність). У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Також слід звернути увагу на те, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про міжнародні договори України» 29 червня 2004 року №1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
За приписами чинного пенсійного законодавства до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами.
13 березня 1992 року в Москві підписано Азербайджаном, Російською Федерацією, Білоруссю, Таджикистаном, Вірменією, Туркменістаном, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Україною та Молдовою Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка базується на територіальному принципі.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно зі статтею 6 зазначеної Угоди від 13.03.1992 призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).
Крім того, відповідно до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року (далі - Угода), а саме статті 6 Угоди, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Отже, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов'язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в росії. Тобто існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.
Отже, обчислення стажу роботи позивача здійснюється згідно з законодавством російської федерації, на території якої у спірний період відбувалася його трудова діяльність.
При цьому, відповідач як на підставу відмови у врахуванні при визначенні розміру пенсії позивача заробітної плати за період його роботи посилається на те, що у позивача за вказаний період відсутні підтвердження про сплату страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких проводилася його трудова діяльність.
Однак, суд критично оцінює такі доводи відповідача та зазначає наступне.
Так, позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо обов'язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а відтак, несплата страхувальником страховим внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).
Надаючи оцінку обставинам даної справи, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно з якою, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Разом із тим, суд зазначає, що чинними міжнародними угодами визначено взаємне зарахування стажу роботи набутого у країні учасниці угоди відповідно до законодавства країни-роботодавця.
При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували не відрахування страхових внесків до пенсійних органів російської федерації з вини позивача в суду немає.
Окрім того, слід звернути увагу, що згідно з законодавством російської федерації, якщо іноземний громадянин має статус особи, яка тимчасово перебуває на території російської федерації, а також статус працюючого у Фірмі за межами російської федерації, то він не є застрахованою особою, і на виплати на користь цієї фізичної особи страхові внески на обов'язкове пенсійне страхування не нараховуються (ч.4 ст. 7 № 212-ФЗ).
Таким чином, оскільки російська федерація станом на дату звернення позивача до відповідачів була державою-учасницею Співдружності Незалежних Держав та державою-учасницею Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Відтак, факт сплати позивачем страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації і є відповідно сплатою таких внесків до Пенсійного фонду Держави СНД, на території якої здійснювалася трудова діяльність за спірний період.
При цьому, суд зауважив, що висновок відповідача про відсутність документального підтвердження сплати страхових внесків (зборів) до Пенсійного фонду Держави СНД за періоди роботи на території російської федерації є хибним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
На підставі викладеного суд звертає увагу, про помилковість висновку відповідача про відсутність документального підтвердження сплати страхових внесків (зборів) до Пенсійного фонду Держави СНД за періоди роботи позивача з 01.01.2004 по 21.12.2004 , з 23.12.2004 по 23.12.2005, з 26.11.2005 по 25.11.2006, з 12.01.2007 по 25.06.2008, з 29.07.2008 по 28.06.2009, з 27.07.2009 по 25.03.2012. з 17.04.2012 по 16.11.2013, з 21.11.2013 по 02.09.2015, з 05.11.2015 по 20.10.2016, з 21.12.2018 по 20.11.2017, з 27.01.2018 по 20.04.2021 на території російської федерації .
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідачів щодо неврахування позивачу при призначенні пенсії періодів роботи з 01.01.2004 по 21.12.2004 , з 23.12.2004 по 23.12.2005, з 26.11.2005 по 25.11.2006, з 12.01.2007 по 25.06.2008, з 29.07.2008 по 28.06.2009, з 27.07.2009 по 25.03.2012. з 17.04.2012 по 16.11.2013, з 21.11.2013 по 02.09.2015, з 05.11.2015 по 20.10.2016, з 21.12.2018 по 20.11.2017, з 27.01.2018 по 20.04.2021 на посаді водія є протиправною.
Відповідно до пункту 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, ідентифікаційний код 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ідентифікаційний код 13559341) задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо неврахування ОСОБА_1 періодів роботи на території російської федерації з 01.01.2004 по 21.12.2004 , з 23.12.2004 по 23.12.2005, з 26.11.2005 по 25.11.2006, з 12.01.2007 по 25.06.2008, з 29.07.2008 по 28.06.2009, з 27.07.2009 по 25.03.2012. з 17.04.2012 по 16.11.2013, з 21.11.2013 по 02.09.2015, з 05.11.2015 по 20.10.2016, з 21.12.2018 по 20.11.2017, з 27.01.2018 по 20.04.2021 року включно на посадах «водій міського пасажирського транспорту».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди роботи на території російської федерації з 01.01.2004 по 21.12.2004 , з 23.12.2004 по 23.12.2005, з 26.11.2005 по 25.11.2006, з 12.01.2007 по 25.06.2008, з 29.07.2008 по 28.06.2009, з 27.07.2009 по 25.03.2012. з 17.04.2012 по 16.11.2013, з 21.11.2013 по 02.09.2015, з 05.11.2015 по 20.10.2016, з 21.12.2018 по 20.11.2017, з 27.01.2018 по 20.04.2021 року включно на посадах «водій міського пасажирського транспорту».
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву від 18.05.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник