30 січня 2026 рокусправа № 380/24244/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леошина» про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Леошина» (далі - відповідач), в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леошина» грошові кошти до бюджету з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в розмірі 121544,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що заборгованість відповідача перед бюджетом станом на 18.11.2025 р. становить 121544,21 грн, а саме, по: податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання - 19860,74 грн.; миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання - 99303,77 грн; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів та послуг - 2380,00 грн. У зв'язку з несплатою вищевказаного боргу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення відповідних сум.
Ухвалою суду від 15.12.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 15.12.2025 направлено відповідачу на адресу « 79037 м. Львів вул. Богдана Хмельницького 228». Конверт з вкладенням повернувся на адресу суду 12.01.2026 з відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання».
Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Правом подати письмовий відзив на позовну заяву відповідач станом на день розгляду справи не скористався, тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішив справу за наявними матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області про податкову заборгованість № 12409/5/13-01-13-02-12 від 19.11.2025, податковий борг відповідача станом на 18.11.2025 становить 121544,21 грн, з них:
- податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання) - 19860,74 грн, який складається з податкових зобов'язань на суму 16670,02 грн, штрафні санкції - 1677,00 грн, пеня - 1523,72 грн;
- мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання - 99303,77 грн, який складається з податкових зобов'язань у розмірі 83350,14 грн, штрафні санкції - 8335,01 грн, пеня - 7618,62 грн;
- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг - 2380,00 грн (штрафні санкції).
Відповідно до акта ГУ ДПС у Львівській області ДПС України від 21.01.2021 № 878/18-08/42975745 про результати камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень-грудень 2021 року контролюючим органом встановлено несвоєчасне неподання підприємством ТОВ «Леошина» податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень, липень-грудень 2020 року, січень-жовтень 2021 року.
На підставі зазначеного вище акта винесено податкове повідомлення-рішення № 1042/13-01-18-08 від 26.01.2022 на суму 2380,00 грн, яке скеровано на адресу відповідача. Конверт з вкладенням за ШКІ № 7900068018290 повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з актом від 09.04.2021 № 12/7.10-19-19/42975745 Державної митною служби України Одеської митниці Держмитслужби про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «Леошина» вимог Законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при ввезенні на митну територію товарів за митними деклараціями від 17.09.2019 № UA100130/2019/223404, від 07.10.2019 № UA100130/2019/225447 та від 08.10.2019 № UA100130/2019/225472 встановлено порушення щодо:
1. частини п'ятої статті 280, частини першої статті 281 МКУ підпункту (а) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, пункту 1 ст. 15 Доповнення 1 Регіональної Конвенції про пан-євро0середземноморські преференційні правила походження, та неправомірне застосування режиму вільної торгівлі та неправомірно застосовано преференцію до товару, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мити на суму 83350,14 гривень;
2. пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 16670,02 гривень.
Заборгованість по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання та по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання становлять нараховані контролюючим органом суми коштів на підставі податкового повідомлення-рішення № 00015500019 від 06.05.2021, яке скеровано на адресу відповідача.
Податкові повідомлення-рішення від 06.05.2021 скеровано митним органом на адресу відповідача, які він отримав 28.05.2021, що підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.
У зв'язку із не сплатою сум узгоджених податкових зобов'язань позивачем сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 22.05.2025 № 0011833-1302-1301 на суму 121544,51 грн.
У зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу в розмірі 121544,51 грн, позивач звернувся із цим позовом про стягнення відповідних сум.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України).
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом з матеріалів справи встановлено, що спірні суми податкових зобов'язань відповідача складаються із нарахованих контролюючим органом сум коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень.
Податкові повідомлення-рішення № 00015500019 від 06.05.2021 на суму 16670,02 грн та 83350,14 грн надіслані Одеською митницею Держмитслужби на адресу відповідача. Як встановлено судом, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за ШКІ № 6507807681337 повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою вручено за довіреністю 28.05.2021, що підтверджується відповідною відміткою (підписом) у графі про отримання рекомендованого повідомлення.
Податкове повідомлення рішення № 1042/13-01-18-08 від 26.01.2022 на суму 2380,00 грн, скеровано Головним управлінням Державної податкової служби України у Львівській області на адресу відповідача. Конверт з вкладенням за ШКІ № 7900068018290 повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Отже, в силу приписів п. 58.3 ст. 58 ПК України, такі податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу.
Докази скасування зазначених податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем у зв'язку із не сплатою сум узгоджених податкових зобов'язань сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 22.05.2025 № 0011833-1302-1301 на суму 121544,51 грн. Конверт з вкладенням за ШКІ 0601185121546 повернувся на адресу контролюючого органу з відміткою №за закінченням терміну зберігання».
У силу приписів п. 58.3 ст. 58 ПК України така вимога вважається врученою.
При цьому сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Зважаючи на положення п. 59.5 ст. 59 ПК України нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 121544,21 грн у визначені законодавством строки, тому вказана сума є узгодженою та вважається податковим боргом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи несплату відповідачем сум узгодженого податкового зобов'язання, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку що сума податкового боргу у розмірі 121544,21 грн є узгодженою.
В силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України).
Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану - пункт 2 розділу II Закону № 2120-IX від 15.03.2022).
На підставі Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента» «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який діє і на час вирішення справи.
Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою постановлено внести зміни до статті 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, позивачем дотримано вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295 КАС України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леошина» з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в розмірі 121544 (сто двадцять одну тисячу п'ятсот сорок чотири) грн 21 коп.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Леошина» (79037 м. Львів вул. Б. Хмельницького 228; код ЄДРПОУ 42975745).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.П. Качур