про розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу
і порядку виконання судового рішення
02 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/2835/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву адвоката Скржешевського Максима Станіславовича про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 640/2835/22 у справі за позовом адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
22 січня 2026 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду від адвоката Скржешевського Максима Станіславовича надійшла заява про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 640/2835/22 у справі за позовом адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 08 листопада 2021 року № 3992, та фактично сплачених сум.
Вищезазначене рішення суду набрало законної сили та згідно зі ст. 129-1 Конституції України є обов'язковим для виконання, однак з дати набрання рішенням законної сили і по дату звернення до суду із цією заявою, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач) рішення від 07 березня 2025 року у справі № 640/2835/22 не виконано в повному обсязі.
Згідно з відповіддю Відповідача від 16.07.2025 р. № 2600-0202-8/128250, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 640/2835/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано суму доплати за період з 01.12.2019 по 30.06.2025 становить 208 309 (Двісті вісім тисяч триста дев'ять гривень) грн. 65 коп. Проте вказана доплата за період з 01.12.2019 по 30.06.2025 не була виплачена.
На підставі вищевикладеного представник позивача просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі № 640/2835/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 208 309 (Двісті вісім тисяч триста дев'ять гривень) грн. 65 коп. на користь ОСОБА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правом подання заперечення на заяву представника позивача не скористався.
Розглянув матеріали справи та надані учасниками справи докази в обґрунтування своїх доводів, урахував норми права, які регулюють спірні питання, суд дійшов висновку обґрунтованості заяви сторони позивача про зміну способу виконання судового рішення з огляду на таке.
Судом встановлене, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №640/2835/22 адміністративний позов адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 08 листопада 2021 року № 3992 про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» від 08 листопада 2021 року № 3992, та фактично сплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили 08 квітня 2024 року.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Підстави відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначені ст. 378 КАС України.
Частиною 1 зазначеної статті визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Отже, законодавець як самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення встановлює саме невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Представник позивача та представник відповідача надав докази того, що на виконання зазначеного судового рішення позивачу здійснено перерахунок пенсії та доплату по проведеному перерахунку в сумі 208309,65 грн. обліковано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Оскільки матеріалами справи достовірно підтверджено не виконання відповідачем рішення суду протягом 2 (двох) місяців з дня набрання законної сили - є самостійною підставою для зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Скржешевського Максима Станіславовича про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 640/2835/22 у справі за позовом адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №640/2835/22, із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві" від 08.11.2021 № 3992, з урахуванням при її обчисленні розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років в сумі 208 309,65 грн (двісті вісім тисяч триста дев'ять гривень 65 коп).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Cуддя О.В. Ірметова