про розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
02 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/6180/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До суду 21 січня 2026 року надійшла заява ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення від 20 грудня 2021 року у справі № 360/6180/21, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги на стягнення з Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області на користь ОСОБА_1 заборгованості щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 7354,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що відділом примусового виконання рішень 04 жовтня 2023 року відкрито виконавче провадження № 68636118 із примусового стягнення коштів з боржника, що підтверджується інформаційною довідкою за результатом пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП).
Заявником 25 листопада 2025 року надіслано запит на адресу боржника про надання інформації щодо результатів виконання рішення суду у справі № 360/6180/21 стосовно зобов'язань із виплати недоплаченої щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а також інформацію про черговість, розмір виплати та строки в межах яких очікувати цю виплату.
Листом від 02 грудня 2025 року № 1438/01-ВА боржник повідомив, що на виконання рішення суду Управлінням нараховану суму коштів в розмірі 7354,00 грн включено до щомісячно потреби в бюджетних коштах для подальшого подання до Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації. Вказана заборгована сума коштів, нарахована за рішенням суду буде виплачена боржником після находження відповідного фінансування та настання черги виплати.
Заявник зазначає, що з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не виконано.
З посиланням на положення статті 378 КАС України заявник вважає, що наявні підстави для зміни порядку і способу виконання судового рішення.
Ухвалою від 26 січня 2026 року заяву про зміну порядку виконання судового рішення у справі призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 02 лютого 2026 року.
Від УСЗН Сіверськодонецької МВА до суду 29 січня 2026 року надійшли додаткові пояснення щодо заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в яких зазначено, що на теперішній час УСЗН Сіверськодонецької МВА вжито всіх можливих заходів для виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року по справі № 360/6180/21. Зокрема, рішення суду виконано в частині нарахування щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Нараховану суму в розмірі 7354,00 грн включено до щомісячних потреб в бюджетних коштах за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» в серпні-грудні 2025 року та січні 2026 року, але не виплачено через відсутність надходження бюджетних асигнувань у достатньому обсязі. Виконання рішення суду в частині виплати нарахованої допомоги буде здійснено після находження коштів з державного бюджету та настання черги виплати.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду 20 грудня 2021 року у справі № 360/6180/21, яке набрало законної сили 20 січня 2022 року, позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області задоволено частково;
визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язано Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до даних КП ДСС ОСОБА_1 09 лютого 2022 року видано виконавчий лист по справі № 360/6180/21.
Постановою державного виконавця від 04 жовтня 2023 року відкрито виконавче провадження № 68636118 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 360/6180/21.
Листом від 02 грудня 2025 року боржник повідомив стягувача, що рішення суду виконано в частині нарахування щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Нараховану суму в розмірі 7354,00 грн включено до щомісячних потреб в бюджетних коштах за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», але не виплачено через відсутність надходження бюджетних асигнувань у достатньому обсязі. Виконання рішення суду в частині виплати нарахованої допомоги буде здійснено після находження коштів з державного бюджету та настання черги виплати.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже з наведених положень слідує, що невиконання рішення суду про зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З мотивувальної частини рішення суду від 20 грудня 2021 року у справі № 360/6180/21 та пояснень боржника слідує, що Управління мало донарахувати та виплатити стягувачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі 7354,00 грн.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.
Заборгованість у розмірі 7354,00 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.
Також судом встановлено, що відповідно до розпорядження начальника Сєвєродонецької міської військової адміністрації від 20 квітня 2023 року № 25-ВА Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564) перейменовано в Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, а відповідно до розпорядження начальника Сіверськодонецької міської військової адміністрації від 11 липня 2025 року № 239ВА Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564) перейменовано в Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 360/6180/21 шляхом стягнення з Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі 7354,00 грн.
Відповідно суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі № 360/6180/21 в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, на стягнення з Управління соціального захисту населення Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Новікова, будинок 15 Б, код ЄДРПОУ 24179564) на користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі 7354,00 грн (сім тисяч триста п'ятдесят чотири гривні).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Cуддя К.О. Пляшкова