02 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/2611/21
провадження № 2-іс/340/483/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" до Київської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стемакс" (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Державної митної служби (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби №UA100000/2020/000139/2 від 12.07.2020 про коригування митної вартості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до укладеного з компанією Company ZHEJIANG ZHAPU TECHNOLOGY CO., LTD (Китай) контракту №ZZT-10/10/2016 від 10.10.2016 (далі - Контракт), придбав продукцію - металеві вироби на загальну суму 20 353,25 доларів США. Для митного оформлення вказаних товарів до відповідача подано митну декларацію №UA100390/2020/753348 від 02.07.2020, у якій визначено митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Під час митного оформлення товарів до відповідача разом з декларацією були подані копії документів, а саме: зовнішньоекономічний Контракт № ZZT-10/10/2016 від 10.10.2016 з додатковими угодами №1 від 09.08.2018, №2 від 13.10.2018, №3 від 16.05.2019, №4 від 12.07.2019, Інвойс № ZPKJ20-152 від 07.04.2020, коносамент HGHA29018 28.04.2020, прайс-лист №б/н від 04.03.2020, сертифікат походження №2003304A2343/00029 від 07.04.2020, сертифікат якості б/н від 07.04.2020 (на 40 аркушах), пакувальний лист б/н від 07.04.2020, та інші документи.
Однак, у процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою митниці було спрямовано позивачу вимогу про надання додаткових документів у зв'язку з наявними сумнівами щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару.
На виконання вказаного запиту Товариством були надіслані засобами електронного зв'язку (07.07.2020) додаткові документи в підтвердження достовірності відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, зокрема на підтвердження транспортних витрат, оплати поставленого товару,
Разом з тим, відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000139/2 від 12.07.2020, яким митну вартість скориговано за резервним методом.
З вказаним рішенням не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що суперечить вимогами чинного митного законодавства.
З цих підстав просить позов задовольнити.
У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначив, що за митною декларацією від 02.07.2020 №UA100390/2020/753348 встановлено розбіжності у поданих декларантом для підтвердження митної вартості товару документах та відсутність всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, тому декларанту повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження заявлених митних вартостей товарів.
Зокрема, довідка про транспортні витрати видана ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)», а у наданій CMR у графі «перевізник» містить відомості щодо іншого перевізника - ТОВ «Галеон Форвардінг». Розділом 3 договору транспортно-експедитерського обслуговування передбачено попередню оплату за доставку вантажу, а також необхідність оформлення заявки та рахунку щодо транспортно-експедиційних послуг. Водночас, заявка на здійснення послуг по доставці товарів, рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури до митного оформлення не надані.
Відтак, виявлені обставини у сукупності унеможливили здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів. У зв'язку з чим, було запропоновано позивачу надати (за наявності) додаткові документи.
Вказує, що позивачем додатково було надано висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків від 07.07.2020, в якому експерт послався та підтвердив дані та вартість даної конкретної партії, провів вартісний аналіз на підставі інформації з мережі Інтернет та зробив висновок про відповідність рівню відпускних цін компаній на товар при продажу товару в Україні, однак без врахування кон'юнктури ринку та біржових котирувань вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару. Крім того, у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мереж интернет, але пропозиції не відображено у звіті та у додатках до нього. У зв'язку з чим, даний експертний висновок не врахованих для підтвердження заявленої митної вартості. У наданих на підтвердження транспортних послуг рахунку-фактурі від 09.05.2020 №412 та Акті надання послуг від 29.05.2020 №8848 відсутнє посилання на заявку від 27.04.2020 №689, а лише на договір від 2016 року, який не можна ідентифікувати з даним вантажем. У документі з назвою «прайс» від 04.03.2020 відсутні артикули, які заявлені у митній декларації та в той же час зазначений рахунок-фактура №ZPKJ20-152, по якому відбувається поставка партії товару, що являє собою комерційну пропозицію від продавця. Копії платіжних доручень не містять дати, відбитку штампу банку та підпису відповідального виконавця (підпис керівника та головного бухгалтера).
Оскільки необхідних документів позивачем до митного оформлення надано не було, у відповідності до положень статей 54, 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), враховуючи встановлену статтею 57 цього Кодексу послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МК України за резервним методом визначення митної вартості на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей - 1,92 доларів США/кг, для чого були використані відомості з митних декларацій №UA100390/2020/752585 від 21.05.2020, № UA500070/2020/220704 від 09.06.2020 та № UA100120/2020/6282017 від 05.06.2020.
Вважає відмову у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості законними та обґрунтованими.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
09.02.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху.
22.03.2021 представником позивача подано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
25.03.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання положень пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/2611/21 до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 головуючим суддею по розгляду справи №640/2611/21 визначено суддю Савонюка М.Я.
Ухвалою суду від 25.03.2025 адміністративну справу №640/2611/21 суддею Савонюком М.Я. прийнято до свого провадження. Розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
02.04.2025 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
07.04.2025 ухвалою суду продовжено розгляд справи.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Стемакс» зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності « 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього».
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМК ДІРЕКТ СИСТЕМ", яке у подальшому було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Стемакс», та Company ZHEJIANG ZHAPU TECHNOLOGY CO., LTD (Китай), 10.10.2016 укладено зовнішньоекономічний контракт ZZT-10/10/2016 на поставку промислових товарів в асортименті, кількості і цінами, що зазначені в інвойсах (рахунках постачальника) (далі - Контракт) на умовах поставки FOB або інших умовах, вказаних в інвойсі.
Умови оплати визначені у розділі 5 «Умови платежів». Зокрема, валюта контракту - доллар США. Оплата за товар може бути здійснена до його отримання (передоплата) та на умовах часткової передоплати, згідно умов, вказаних в Інвойсі, який є невід'ємною частиною даного Контракту. Оплата за товар здійснюється згідно умов даного Контракту та інвойсів (а.с. 11-15).
Додатковими угодами №1 від 09.08.2018, №2 від 13.10.2018, №3 від 16.05.2019 та №4 від 12.07.2019 внесені зміни до Контракту в частині строку його дії, найменування покупця та банківських реквізитів продавця (а.с. 16, 17, 18, 19).
Асортимент, кількість, ціну та умови оплати Товару було погоджено Сторонами у проформі-інвойсі №19YN-03 від 12.11.2019 на суму 66494,64 доларів США з умовою здійснення часткової передоплати 20% (а.с. 173зв.-175).
Передоплату в розмірі 13298,93 доларів США здійснено позивачем 26.11.2019 платіжним дорученням №1207 від 26.11.2019 (а.с. 68).
На виконання умов Контракту згідно інвойсу (рахунку-фактури) №ZPKJ20-152 від 07.04.2020 ТОВ "Стемакс" здійснено поставку металевих виробів на загальну суму 20353,25 доларів США на умовах поставки FOB NINGBO та 20 % передоплати (а.с. 177-178).
Остаточна оплата з поставлений товар здійснена позивачем згідно платіжного доручення №1386 від 29.05.2020 (а.с. 67).
02.07.2020 позивач подав до Київської митниці Державної митної служби митну декларацію №UА100390/2020/753348 з метою митного оформлення придбаного згідно Контракту товару, визначивши митну вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту) щодо товарів які імпортуються.
Для підтвердження митної вартості товару було подано: зовнішньоекономічний Контракт № ZZT-10/10/2016 від 10.10.2016 з додатковими угодами №1 від 09.08.2018, №2 від 13.10.2018, №3 від 16.05.2019, інвойс №ZPKJ20-152 від 07.04.2020, коносамент HGHA29018 28.04.2020, автотранспортну накладну №54635 від 06.06.2020, прайс лист №б/н від 04.03.2020, сертифікат походження №20С3304A2343/00029 від 07.04.2020, сертифікати якості б/н від 07.04.2020, пакувальний лист б/н від 07.04.2020, документ на підтвердження вартості перевезення товару №29/05/20-1 від 29.05.2020, розрахунок ціни (калькуляція) від 07.04.2020, договір про надання послуг митного брокера К197/2016-195 від 29.02.2016, договір (контракт) на перевезення №010316-1 від 01.03.2016, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №5540467, єдиний унфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання торварів UA100390/2020/319 від 09.06.2020, копію митної декларації країни відправлення №310120200519049869 від 24.04.2020 (а.с. 59).
Водночас, 02.07.2020 відповідач надіслав запит із зазначенням необхідності надання позивачем додаткових документів.
07.07.2020 у відповідь на вказаний запит митного органу позивач направив лист-відповідь, з яким надав наступні документи: договір перевезення між ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)» та ТОВ «Галеон Форвардінг» №070312 від 07.03.2012; заявку на букінг №689 від 27.04.2020; рахунок за фрахт №412 від 29.05.2020, акт виконаних послуг №8848 від 29.05.2020, рахунок за авто доставку контейнера №434 від 09.06.2020, акт виконаних послуг №9002 від 09.06.2020, додаткову угоду від 19.04.2018 до Договору №010316-1 про відстрочку платежу протягом 45 календарних днів з моменту виставлення рахунку ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)», рroforma-invoice №19YN-03 від 12.11.2019; платіжне доручення № 1207 від 26.11.12; платіжне доручення №1265 від 12.05.2020; платіжне доручення №1386 від 29.05.2020; висновок ДП «Держзовнішінформ» (ДЗІ) щодо вартості товару №251/177 від 07.07.2020 (а.с. 66).
За результатами розгляду поданої позивачем митної декларації №UА100390/2020/753348 від 02.07.2020 та доданих до неї документів, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/000139/2 від 12.07.2020, яким згідно статті 64 МК України було скориговано митну вартість товару до 1,92 дол. США за кілограм із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на рівні раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей (а.с. 60).
Також, було оформлено картку №UA100390/2020/00015 від 13.07.2020, якою відмолено у митному оформленні (випуску) товарів за МД №UА100390/2020/753348 від 02.07.2020 (а.с. 59).
Не погодившись із спірним рішенням №UA100000/2020/000139/2 від 12.07.2020, позивач подав відповідачу, однак отримав лист від 25.06.2020 №7.8-1/15/11/19004 про відмову у її задоволенні (а.с. 47-50).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає, що засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України.
Згідно із частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4).
Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 1-2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1-2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у митній декларації №UA100390/2020/753348 від 02.07.2020, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини 3 статті 318 МК України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність у митного органу обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.
Так, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді (частини 5, 6 статті 55 МК України).
При цьому, частиною 1 статті 57 МК України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини 2-3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. (частина 4 статті 57).
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно із частинами 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних (наявність неточностей), необхідних для визначення митної вартості, у зв'язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано необхідних витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці по розмитненню подібного товару.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вбачається, що під час здійснення митного контролю встановлено, що подані декларантом документи не підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, надана довідка про транспортні витрати не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат, адже видана ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна), хоча в графі «перевізник» наданої CMR зазначені відомості щодо іншого перевізника - ТОВ «Гелеон Форвардінг». Крім цього, розділом 3 договору транспортно-експедитерського обслуговування передбачено попередню оплату за доставку вантажу, а також наявність заявки та рахунку щодо транспортно-експедиційних послуг. Заявка на здійснення послуг по доставці товарів, рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг, банківські документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури відсутні серед поданих документів. Додатково надані декларантом документи також не підтвердили заявлену митну вартість, оскільки не містили відомостей про всі складові митної вартості, розмір яких підлягає документальному підтвердженню, в саме: висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 07.07.2020 № 251/177 підготовлений з порушенням положення Національного стандарту №1 у зв'язку з відсутністю документально підтверджених даних. Рахунок-фактура від 09.05.2020 №412 та Акт надання послуг від 29.05.2020 №8848 не містять посилання на заявку від 27.04.2020 №689, а лише на договір від 2016 року, який не можна ідентифікувати з даним вантажем. Наданий документ під назвою «прайс» від 04.03.2020 є комерційною пропозицією від виробника продавцю та не містить артикули, які заявлені у МД та в той же час зазначений рахунок-фактура №ZPKJ20-152, по якій відбувається поставка партії товару, що являє собою комерційну пропозицію від продавця. Надані копії платіжних доручень не містять підписів керівника та головного бухгалтера.
Враховуючи встановлену статтею 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товарів визначено згідно статті 64 МК України за резервним методом на рівні 1,92 доларів США/кг. Для визначення митної вартості товару використані відомості з МД №UA100390/2020/752585 від 21.05.2020, № UA500070/2020/220704 від 09.06.2020 та № UA100120/2020/6282017 від 05.06.2020.
Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.
Згідно матеріалів справи встановлено, що разом з МД від 20.05.2025 № 25UA901050000830U7 позивачем були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньоекономічний Контракт № ZZT-10/10/2016 від 10.10.2016 з додатковими угодами №1 від 09.08.2018, №2 від 13.10.2018, №3 від 16.05.2019, інвойс №ZPKJ20-152 від 07.04.2020, коносамент HGHA29018 28.04.2020, автотранспортна накладна №54635 від 06.06.2020, прайс-лист №б/н від 04.03.2020, сертифікат походження №20С3304A2343/00029 від 07.04.2020, сертифікати якості б/н від 07.04.2020, пакувальний лист б/н від 07.04.2020, документ на підтвердження вартості перевезення товару №29/05/20-1 від 29.05.2020, розрахунок ціни (калькуляція) від 07.04.2020, договір про надання послуг митного брокера К197/2016-195 від 29.02.2016, договір (контракт) на перевезення №010316-1 від 01.03.2016, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №5540467, єдиний унфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів UA100390/2020/319 від 09.06.2020, копія митної декларації країни відправлення №310120200519049869 від 24.04.2020.
Крім цього, на запит митного органу додатково надано: договір перевезення між ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)» та ТОВ «Галеон Форвардінг» №070312 від 07.03.2012; заявку №689 від 27.04.2020; рахунок №412 від 29.05.2020, акт виконаних послуг №8848 від 29.05.2020, рахунок за автодоставку контейнера №434 від 09.06.2020, акт виконаних послуг №9002 від 09.06.2020, додаткову угоду від 19.04.2018 до Договору №010316-1 про відстрочку платежу протягом 45 календарних днів з моменту виставлення рахунку ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)», рroforma-invoice №19YN-03 від 12.11.2019; платіжне доручення № 1207 від 26.11.2019; платіжне доручення №1265 від 12.05.2020; платіжне доручення №1386 від 29.05.2020; висновок ДП «Держзовнішінформ» (ДЗІ) щодо вартості товару №251/177 від 07.07.2020.
У частині десятій статті 58 МК України передбачено перелік витрат (складових митної вартості товарів), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зокрема, до таких складових митної вартості належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також на страхування цих товарів.
Позивач імпортував товар на умовах поставки FОВ м. Нінгбо (згідно з Інкотермс-2010).
Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах FОВ (Франко-борт (... назва порту відвантаження)) означає, що продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в узгодженому порту відвантаження. З цього моменту всі витрати та ризики, включаючи страхування та пошкодження товару, переходить до покупця.
Таким чином, відповідно до умов поставки FОВ витрати щодо транспортування товару покладаються на покупця.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Декларантом, на підтвердження вартості перевезення товару були надані: договір №010316-1 від 01.03.2016 у сфері транспортно-експедиційного обслуговування; додаткова угода №1 від 01.10.2016 до Договору №010316-1 про відстрочку платежу протягом 30 календарних днів з моменту виставлення рахунку ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)»; додаткова угода №2 від 19.04.2018 до Договору №010316-1 про відстрочку платежу протягом 45 календарних днів з моменту виставлення рахунку ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)»; додаткова угода №4 від 16.05.2019 до Договору №010316-1 про зміну найменування замовника; заявка на перевезення вантажів №689 від 27.04.2020 в доповнення до договору №010316-1 від 01.03.2016, укладена між ТОВ «Стемакс» та ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)»; договір перевезення, укладений між ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)» та ТОВ «Галеон Форвардінг» №070312 від 07.03.2012; коносамент HGHA29018 28.04.2020; автотранспортна накладна (CMR) №54635 від 06.06.2020; рахунок за перевезення вантажу морським транспортом №412 від 29.05.2020; акт виконаних послуг №8848 від 29.05.2020 на суму 37533,73 грн, підписаний між ТОВ «Стемакс» та ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)»; рахунок №434 від 09.06.2020 за доставку контейнера автомобільним транспортом на суму 37062,15 грн; акт виконаних послуг №9002 від 09.06.2020 на підтвердження надання послуг доставки товару автотранспортом на суму 37062,15 грн по Україні, підписаний між ТОВ «Стемакс» та ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)»; довідка ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)» про транспортні витрати №29/05/20-1 від 29.05.2020 до кордону України на суму 37533,73 грн.
При цьому, у рахунку-фактурі від 29.05.2020 № 412 міститься посилання на коносамент HGHA29018 із зазначенням ваги вантажу. У свою чергу, акт наданих послуг № 8848 від 29.05.2020 містить посилання на рахунок № 412 від 29.05.2020.
Відповідно до пунктів 2.1.2 та 2.2.4 Договору № 010316-1 від 01.03.2016 сторонами погоджено, що за дорученням Замовника і за його рахунок Виконавець має обов'язок укладати договори і угоди з транспортними, страховими та іншими організаціями, а також третіми особами в цілях забезпечення виконання умов цього Договору. Форма доручення та заявки встановлена та Затверджена Виконавцем і є невід'ємною частиною даного договору (Додаток 1 та Додаток 2).
На виконання наведених умов Договору № 010316-1 від 01.03.2016 ТОВ «СТЕМАКС» 02.01.2020 оформило ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)» доручення № 02-01\2020 на право виконувати в портах транспортно-екпедиційне обслуговування та представляти інтереси товариства в портах, митних постах та транспортних органах з правом укладення договорів з третіми особами з метою забезпечення виконання умов договору перед ТОВ «СТЕМАКС» (а.с. 72).
Таким чином, на виконання умов Договору № 010316-1 від 01.03.2016 та доручення № 02-01\2020 від 02.01.2020 ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)» було укладено між ТОВ «Галеон Форвардінг» та ТОВ «Галеон Форвардінг» договір про здійснення автомобільного перевезення Товару позивача по території України. З цих підстав у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) зазначено перевізником саме ТОВ «Галеон Форвардінг», а не ТОВ «ДХЛ Логістика (Україна)».
Суд також відхиляє доводи відповідача щодо неподання позивачем банківських документів про здійснення оплати транспортно-експедиційних послуг, адже Додатковою угодою №2 від 19.04.2018 до Договору №010316-1 пункт 3.2. викладено у новій редакції, що передбачає оплату послуг експедитора протягом 45 календарних днів з моменту виставлення рахунку.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач до митного оформлення подав документи, які у повній мірі дозволяють з'ясувати вартість транспортних витрат.
Також під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі оскаржуваного рішення митна вартість ввезеного позивачем товару була визначена за резервним методом на рівні 1,92 доларів США/кг з використанням МД №UA100390/2020/752585 від 21.05.2020, №UA500070/2020/220704 від 09.06.2020 та № UA100120/2020/6282017 від 05.06.2020.
З даного приводу суд зазначає, що згідно із частинами 1-2 статті 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, коригування митної вартості було здійснено за другорядним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митної декларацій яка міститься у інформаційних базах митного органу, при цьому відповідач визначив митну вартість товару, але не зазначив, у чому саме полягає сумнів у заниженні вартості товару, між якими саме документами, з доданих до декларації, виявлено розбіжності, в яких із них наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи, на переконання суду, містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Доводи відповідача стосовно неналежним чином оформлення платіжних документів за поставлений товар не беруться до уваги судом, адже платіжні доручення № 1207 від 26.11.2019, № 1365 від 12.05.2020 та № 1386 від 29.05.2020 містять відмітки банківської установи про проведення платежу, а отже підтверджують фактичне виконання таких доручень про перерахунок коштів.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (у редакції на дату виникнення спірних правовідносин), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а обмежився лише посиланням на номер та дату відповідних митних декларацій.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, з дійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Таким чином, достовірність документів, поданих позивачем до митного оформлення товару за відповідною митною декларацією митним органом не спростована. Відомостей про те, що імпорт товару, фактично проведено за іншою митною вартістю відповідачем не здобуто і суду не надано.
У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за товар. Незначні недоліки в оформленні документів, які супроводжують імпортований товар, не можуть бути достатньою підставою для висновків митного органу про те, що заявлені позивачем відомості про митні вартості товарів є неповними та/або недостовірними.
З огляду на наведене, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Разом із тим, позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" до Київської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/000139/2 від 12.07.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43337359, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А , місто Київ, 03124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стемакс" (код ЄДРПОУ 40212649, вулиця Хмельницького Богдана, будинок 55, місто Київ, 01054) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 02 лютого 2026 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стемакс" (код ЄДРПОУ 40212649, вулиця Хмельницького Богдана, будинок 55, місто Київ, 01054).
Відповідач - Київська митниця Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43337359, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А , місто Київ, 03124).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК