30 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7790/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, через уповноваженого представника, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить (з урахуванням уточнення позовних вимог):
1) Визнати протиправним рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
2) Скасувати протокол комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №93 від 08.10.2025 року про ухвалення рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, як незаконний.
3) Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на строк дії законних підстав, які надають право на відстрочку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним до ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано заяву про надання відстрочки від призову разом з документами, що підтверджують обставини, які є законною підставою для отримання відстрочки і виключають призов на військову службу під час мобілізації, проте відповідач не надав відстрочку, натомість видав повідомлення №№5/16222 від 13.10.2025 року про відмову у наданні відстрочки із зазначенням причини «учбовий заклад не відповідає п.2 ч. 3 ст. 23 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, не є закладом фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладом загальної середньої освіти». Позивач вважає протиправним рішення відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 24.11.2025 року було залишено без руху позовну заяву. У встановлений судом строк позивач подав до суду заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду від 02.12.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 38). Ухвалу доставлено в особистий електронний кабінет відповідача 25.12.2024 року (а.с. 39).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що за інформацією з офіційного сайту Кропивницької міської ради, на якому розміщено Статут Дитячої школи мистецтв міста Кропивницького, затверджений рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 23 серпня 2022 року № 559, згідно пункту 1.1. «Дитяча школа мистецтв міста Кропивницького - мистецька школа, початкова ланка спеціалізованої мистецької освіти, що належить до системи позашкільної освіти сфери культури». Військовозобов'язаний для отримання відстрочки від мобілізації відповідно до пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має займати посаду педагогічного працівника та працювати в закладі освіти. Тому вважає, у наданні відстрочки правомірно відмовлено, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 06.10.2025 року подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, так як працює у Дитячій школі мистецтв м. Кропивницький з 01.12.1998 року на посаді вчителя, а з 01.09.2023 року на посаді директора.
Відповідач, розглянувши заяву, прийняв рішення про відмову у наданні відстрочки, посилаючись на те, що Дитяча школа мистецтв м. Кропивницький є закладом позашкільної освіти сфери культури та не відноситься до переліку закладів освіти, працівники яких мають право на відстрочку відповідно до пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач вважає протиправними рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки, тому звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений і діє станом на час розгляду справи.
Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41,44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі по тексту - Закон №389 - VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Пунктом 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560 (далі по тексту - Порядок № 560) передбачено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановленні статтею 22 Закону № 3543-XII.
Згідно з абзацом 1 частини 1 вказаної статті громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Частиною 3 статті 22 Закону №3543-XII встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
При цьому, статтею 23 Закону №3543-XII для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 23 Закону Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
З аналізу вищезазначеної норми можна зробити висновок, що під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані, які, зокрема є педагогічними працівниками у закладах вищої та фахової передвищої освіти, не підлягають призову на військову службу за умови, що вони працюють у вказаних закладах за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Як встановив суд, відповідач працює директором Дитячої школи мистецтв міста Кропивницького, з навантаженням 18 педагогічних годин (1 ставка). Заклад є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти, має статус комунального закладу освіти (а.с. 15).
Так, Відповідно до п. 1.1 Статуту дитячої школи мистецтв міста Кропивницького, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради №559 від 23.08.2022 року (а.с. 61-73), дитяча школа мистецтв міста Кропивницького (далі по тексту - Заклад) - мистецька школа, початкова ланка спеціалізованої мистецької освіти, що належить до системи позашкільної освіти сфери культури. Засновником Закладу є Кропивницька міська рада, водночас управління школою здійснює уповноважений засновником орган - управління культури і туризму Кропивницької міської ради (п. 1.2 Статуту).
Згідно п 1.5. Статуту, відносини Закладу з організаціями визначаються чинним законодавством та нормативними документами Міністерства культури та інформаційної політики України та цим Статутом.
Згідно пункту 2.5, розділу 2 Статуту, головним завданням та напрямом діяльності Закладу є: надання початкової мистецької освіти; забезпечення якості мистецько-освітніх послуг; виконання стандартів початкової мистецької освіти, затверджених міністерством культури та організаційної політики; естетичне виховання дітей та юнацтва - пріоритетний напрямок розвитку культури України.
На думку суду, Дитяча школа мистецтв міста Кропивницького виконує важливу функцію для сучасних дітей та молоді у сфері мистецької освіти.
Разом з тим, здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують також спеціальні заклади загальної середньої освіти: спеціальні школи, навчально-реабілітаційні центри, а також заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інші заклади освіти, то мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.
Враховуючи вищезазначене, Дитяча школа мистецтв міста Кропивницького належить до позашкільних закладів системи освіти, водночас до закладів загальної середньої освіти даний заклад не відноситься.
Відповідно до частини 4 Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №143) до педагогічних працівників, зокрема відносяться посади викладачів всіх спеціальностей, посада директора закладу освіти також належить до категорії посад педагогічних працівників.
Статтею 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що заклад освіти, що забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти (далі - заклад освіти), - заклад загальної середньої освіти або заклад професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, що провадить освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.
Отже, військовозобов'язаний для отримання відстрочки від мобілізації відповідно до пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має займати посаду педагогічного працівника та працювати в закладі освіти.
Доказів, що позивач є науковим чи науково-педагогічним працівником закладу вищої або фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій або ж педагогічним працівником закладу фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, до заяви про надання відстрочки не було надано, матеріали справи таких доказів також не містять.
Отже, рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №93 від 08 жовтня 2025 року про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаному ОСОБА_1 є правомірним.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а протиправність дій відповідача не знайшла підтвердження в ході розгляду цієї справи.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.
З огляду на викладене, позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати, понесені позивачем, розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО