ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"02" лютого 2026 р. Справа № 300/294/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, згідно якого просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не проведенні після закінчення десятирічного строку експлуатації, на новий автомобіль на підставі раніше виданого висновку МСЕК про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем без повторного медичного огляду з обов'язковим урахуванням висновку лікувально-профілактичного закладу про спроможність інваліда керувати автомобілем на момент прийняття рішення про забезпечення автомобілем та не виплаті грошових компенсацій на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобіля ЗАЗ 11022, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 за період - з 01.01.2020 - до отримання нового автомобіля, а також видачі наказу керівником департаменту соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації від 13.01.2025 № 6 «Про зняття осіб з інвалідністю з обліку для забезпечення автомобілями» про зняття мене - особи з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи довічно, з обліку для забезпечення автомобілем;
- визнати незаконним та скасувати наказ керівника департаменту соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації від 13.01.2025 № 6 «Про зняття осіб з інвалідністю з обліку для забезпечення автомобілями», про зняття з обліку для забезпечення автомобілем;
- зобов'язати провести заміну автомобіля ЗАЗ 11022, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , після закінчення десятирічного строку експлуатації, на новий автомобіль на підставі раніше виданого висновку МСЕК про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем без повторного медичного огляду з обов'язковим урахуванням висновку лікувально-профілактичного закладу про спроможність інваліда керувати автомобілем на момент прийняття рішення про забезпечення автомобілем;
- зобов'язати виплати заборговані (не виплачені) грошові компенсацій на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобіля ЗАЗ 11022, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , з часу припинення виплат - з 01.01.2020 - до отримання нового автомобіля.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є шестимісячний строк.
При цьому, порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частини 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Тобто, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Згідно зі змістом позову, позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у не проведенні після закінчення десятирічного строку експлуатації, на новий автомобіль на підставі раніше виданого висновку МСЕК про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем без повторного медичного огляду з обов'язковим урахуванням висновку лікувально-профілактичного закладу про спроможність інваліда керувати автомобілем на момент прийняття рішення про забезпечення автомобілем та не виплаті грошових компенсацій на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобіля ЗАЗ 11022, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 за період - з 01.01.2020 - до отримання нового автомобіля, а також видачі наказу керівником департаменту соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації від 13.01.2025 № 6 «Про зняття осіб з інвалідністю з обліку для забезпечення автомобілями» про зняття мене - особи з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи довічно, з обліку для забезпечення автомобілем;
- визнати незаконним та скасувати наказ керівника департаменту соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації від 13.01.2025 № 6 «Про зняття осіб з інвалідністю з обліку для забезпечення автомобілями», про зняття з обліку для забезпечення автомобілем;
- зобов'язати провести заміну автомобіля ЗАЗ 11022, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , після закінчення десятирічного строку експлуатації, на новий автомобіль на підставі раніше виданого висновку МСЕК про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем без повторного медичного огляду з обов'язковим урахуванням висновку лікувально-профілактичного закладу про спроможність інваліда керувати автомобілем на момент прийняття рішення про забезпечення автомобілем;
- зобов'язати виплати заборговані (не виплачені) грошові компенсацій на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобіля ЗАЗ 11022, 1999 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , з часу припинення виплат - з 01.01.2020 - до отримання нового автомобіля.
При цьому, суд звертає увагу, що у позовній заяві позивачем зазначено, що у кінці січня 2025 року від Департаменту соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації до нього надійшло повідомлення № 57 від 16.01.2025 про те, що відповідно до пункту 3 та 36 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999, на виконання пунктів 1, 2 наказу департаменту соціальної політики Івано-Франківської облдержадміністрації від 13.01.2025 №6 «Про зняття осіб з інвалідністю з обліку для забезпечення автомобілями», його знято з обліку щодо забезпечення автомобілем у зв'язку з не проходженням повторного огляду визначенням медичних показників на забезпечення автомобілем.
Відтак, суд зазначає, що позивачу стало відомо про порушення своїх прав ще в січні 2025 року, в той же час, даний адміністративний позов подано до суду лише 27.01.2026, тобто із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Аналогічно, щодо позовних вимог про припинення виплат з 01.01.2020 та отримання нового автомобіля, строк звернення до суду обліковується з дати коли позивач дізнався про порушення його прав, а саме з часу припинення виплат 01.01.2020 та та завершення 10 років експлуатації автомобіля виданого 16.01.2001.
В зв'язку вищенаведеним, суд вважає, що позивач звернувся до адміністративного суду із пропущенням шестимісячного строку звернення та не додав до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до приписів частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку, надати докази на підтвердження даних доводів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Микитин Н.М.