02 лютого 2026 року Справа № 280/8969/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А; ЄДРПОУ 03191673)
про визнання протиправним та скасування рішення,
10.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 25.09.2025, в частині скасування ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 , яка встановлена медико-соціальною експертною комісією згідно з довідкою від 28.12.2023 серія 12 ААГ № 456319 строком на 2 роки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без належної підстави переглянув рішення про встановлення ІІ групи інвалідності позивачу згідно з випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 28.12.2023серії 12 ААГ № 456319. Розділ 5 витягу з рішення експертної команди від 25.09.2025 не містить даних про скаржника або його представника. Відомості у зазначеному витязі не відповідають дійсності, зокрема щодо виклику позивача на очний огляд для обстеження з метою виключення помилки до клініки інституту. Позивач не отримував будь-яких викликів, ані засобами поштового зв'язку, ані на електронну скриньку. Позивач не був повідомлений про необхідність проведення обстеження або огляду, мету такого обстеження та підстави. Оскаржуваний витяг жодних посилань на обсяг та перелік медичної документації, яку нібито дослідили та прийняли до уваги члени комісії, не містить. Окремо зазначає про формальний підхід до складання витягу, про що свідчить відсутність заповнених даних (лише номер мобільного телефону скаржника) у розділах 5, 6, 7, 8, 9 витягу (Контактні дані скаржника; Уповноважений представник скаржника; Вимоги скаржника та їх обґрунтування; Дата складання скарги; Поновлення строку подання скарги). У графі 12.3 (Відмова скаржника від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття скаржника (у разі його відмови або неприбуття) зазначено - 0. Хоча, якщо відповідачем зазначається, що позивач викликався на очний огляд, але не приїхав, у даній графі має бути зазначено коли він викликався комісією, спосіб його виклику та якими документами це підтверджується. З урахуванням наведеного просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 15.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/8969/25 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
09.01.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 1496).
Відзиву на позов відповідач не направив.
Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2023 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності до 01.01.2026, про що свідчить виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААГ № 456319.
Позивачем оскаржується витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 25.09.2025 № ЦО-15121/1.
У рядку 10 спірного витягу «Форма розгляду скарги експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи» зазначено: «заочно».
У рядку 13 зазначеного витягу «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги» вказано: «Команда вивчила надану медико-експертну документацію, 05.06.2025р. ОСОБА_1 був викликаний на очний огляд для дообстеження з метою виключення експертної помилки до клініки інституту. Але ОСОБА_1 не приїхав на очний огляд, тому командою був проведений повторний розгляд наданої медичної документації. За представленими документами команда прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання, строком на 2 роки, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні ступенів функціональних порушень та ступенів обмеження життєдіяльності мають місце незначні функціональні порушення з боку серцево-судинної, ендокринної систем, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності та не дають підстав визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю. Група скасована 25.09.2025р. (Постанова КМУ №1338 від 15.11.2024р.)».
Незгода з даним рішенням зумовила звернення ОСОБА_2 до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до статті 1 Закону № 875-ХІІ особа з інвалідністю - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар'єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
За приписами статті 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону № 875-ХІІ захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.
Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2005 № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 2961-IV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного стану продовжений та триває станом на час розгляду справи.
15.11.2024 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Пунктом 2 постанови № 1338 установлено, що до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності;
оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.
За приписами пункту 3 постанови № 1338 з моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:
встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
Особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 р., але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.
У разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України» не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:
чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.
Згідно пункту 57 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.
Відповідно до пункту 59 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.
За правилами пункту 67 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.
Пунктом 68 зазначеного Порядку визначено, що експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:
вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);
заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);
за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.
За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:
підтвердження оскарженого рішення;
скасування оскарженого рішення;
формування нового рішення щодо результату оцінювання.
Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.
Судом установлено, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 . Центром оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» ухвалено рішення про підтвердження оскарженого рішення експертної команди, яким позивачу скасовано групу інвалідності.
Суд наголошує, що спірним у цій справі рішенням виключно підтверджено обґрунтованість попереднього рішення, яким позивачу скасовано групу інвалідності.
Відтак, належним способом захисту прав позивача є оскарження рішення, яким позивачу скасовано групу інвалідності, а не рішення ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 25.09.2025, прийнятого за результатами адміністративного оскарження, оскільки рішенням від 25.09.2025 не встановлено нових обставин та фактів, а лише підтверджено обґрунтованість попереднього рішення про скасування групи інвалідності.
Суд також звертає увагу позивача, що з урахуванням пункту 67 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.
Позивачем не надано доказів того, що його скарга, за результатами розгляду якої ухвалено оскаржуване у цій справі рішення, містила клопотання про розгляд справи очно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування). Отже, суд відхиляє доводи позивача про те, що його не запрошували на розгляд скарги. Також, розгляд скарги позивача заочно не свідчить про порушення відповідачем Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Посилання у спірному витязі на виклик позивача на очний огляд для дообстеження з метою виключення експертної помилки до клініки інституту стосуються подій 05.06.2025 і не стосуються питання розгляду скарги на рішення, яким скасовано групу інвалідності.
Стосовно покликань позивача на незаповнення певних рядків спірного витягу, суд зазначає, що ці рядки заповнюються за наявності певних умов - розгляду скарги очно, за участю уповноваженого представника скаржника, за умови пропуску строку подання скарги. Однак, вказаних обставин у спірному випадку не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відтак, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А; ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 02.02.2026.
Суддя Ю.П. Бойченко