02 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/10076/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 за вихідним номером №2025/12/04/к від 04 грудня 2025 року щодо (1) прийняття рішення про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про те, що на підставі свідоцтва про хворобу №3052/746 від 24 липня 2025 року гарнізонною ВЛК при ВМКЦ ДПСУ м. Львів за розпорядження (направленням) командира військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2025 №13/10187/25-Вн за результатом проведеного огляду солдата ОСОБА_1 прийнято рішення про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби, (2) щодо прийняття рішення про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про хворобу №3052/746 від 24 липня 2025 року); 2) Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 за вих. №2025/12/04/к від 04 грудня 2025 року та надати на неї відповідь встановленим порядком.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Свідоцтва про хворобу № 3052/746 позивач визнаний непридатним до військової служби. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.09.2025 року позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Вказаним наказом направлено позивача для зняття з військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, в якій просив прийняти рішення про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних відомостей про визнання його непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку. Однак, відповіді на вказану заяву від відповідача не отримав, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскільки строк дії довідки ВЛК сплинув, позивач для вирішення порушених ним за позовом питань повинен особисто з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому він перебуває на обліку для актуалізації інформації щодо себе.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 24 липня 2025 року гарнізонна ВЛК при ВМКЦ ДПСУ у м. Львів провела огляд ОСОБА_1 , за результатами якого останній визнаний непридатним до військової служби, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 3052/746.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.09.2025 року № 1215-ОС позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Вказаним наказом направлено позивача для зняття з військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач звернувся із заявою № 2025/12/04/к від 04 грудня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій просив: 1) Прийняти рішення про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про те, що на підставі свідоцтва про хворобу № 3052/746 від 24.07.2025 року гарнізонною ВЛК при ВМКЦ ДПСУ м. Львів, за результатом проведення огляду солдата ОСОБА_1 прийнято рішення про визнання його непридатним до військової служби; 2) Прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Вказана заява з додатками була направлена на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення № 4900000897049 та була вручено одержувачу 10.12.2025 року.
Відповідач не надав відповіді на вказане звернення, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом частини першої, частини третьої статті 1 Закону України №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону України № 2232-XII).
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону України № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону України № 2232-XII).
Частиною шостою статті 2 Закону України № 2232-XII визначені такі види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Глава VI Закону України № 2232-XII регулює питання військового обліку громадян України.
Згідно із частиною першою статті 33 Закону України № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За нормами частини 3-5 статті 33 Закону України № 2232-ХІІ ійськовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону країна № 2232-ХІІ).
Відповідно до пункту третього частини шостої статті 37 Закону України № 2232-ХІІ (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402).
Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд, зокрема, допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; колишніх військовослужбовців; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. (п. 2.1 розділу І Положення № 402).
Як вже встановлено судом, відповідно до свідоцтва про хворобу № 3052/746 позивач визнаний непридатним до військової служби.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», “Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, зокрема із застосуванням системи електронної черги (у порядку, визначеному Міноборони), видають необхідні довідки та інші документи.
В свою чергу, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
-організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
В свою чергу за нормами пункту 21 Порядку № 1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Як вже зазначалося судом, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби (пункт третій частина шоста стаття 37 Закону України № 2232-ХІІ).
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон України № 1951-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону України №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Статтею 2 Закону України № 1951-VIII визначено, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
За нормами частини 1 статті 5 Закону України №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (частина третя статті п'ятої Закону України № 1951-VIII).
Відповідно до положень частини сьомої статті 5 Закону України №1951-VIII порядок обробки та захисту відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим згідно з частиною восьмою, дев'ятою статті 5 Закону України №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Як зазначено, згідно із частиною першою статті 34 Закону України № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання поштою від позивача заяви про внесення даних щодо виключення з військового обліку повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про внесення даних щодо виключення з військового обліку або мотивовану відмову в такому.
Як вже встановлено судом, позивач, з метою реалізації права щодо виключення з військового обліку звернувся до відповідача із заявою від 04.12.2025 року про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у зв'язку з визнанням його непридатним до військової служби.
Вказана заява була доставлена АТ "Укрпошта" на адресу відповідача та вручена одержувачу, що підтверджується трекінгом відправлення з повідомленням про вручення.
В той же час, суд констатує, що відповідач на заяву позивача про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповіді не надав.
Вказане свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо нерозгляду заяви позивача про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо визнання позивача непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.
Суд враховує, що бездіяльність - це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме нерозгляду заяви про внесення даних щодо виключення з військового обліку.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача № 2025/12/04/к вiд 04.12.2025 про внесення даних щодо визнання позивача непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача щодо внесення відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
Отже, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випаду є зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача № 2025/12/04/к вiд 04.12.2025 стосовно непридатності до військової служби та виключення з військового обліку, а також прийняти відповідне рішення за результатами розгляду цієї заяви.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., який у відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 вiд 04.12.2025 року № 2025/12/04/к про внесення даних щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 вiд 04.12.2025 року № 2025/12/04/к про внесення даних щодо визнання його непридатним до військової служби та виключення з військового обліку, а також прийняти відповідне рішення за результатами розгляду цієї заяви.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька