02 лютого 2026 року м. Ужгород№ 260/8840/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління служби безпеки України в Закарпатській області, в якому просить: 1) Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Закарпатській області щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, 18.06.2025 відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України № 2262- XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим ( спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2024, 18.06.2025 рік на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій-відповідно до рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з для здійснення обчислення та перерахунок пенсії з 01.02.2024 та 01.07.2025; 2) Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Закарпатській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, 18.06.2025 рік відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2024, 18.06.2025 рік на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій - відповідно до рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з для здійснення обчислення та перерахунок пенсії з 01.02.2024 та 01.07.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-XII. Позивач звернувся із заявою до відповідача про надання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовий званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 2024-2025 роки на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, для здійснення обчислення та перерахунок пенсії. Відповідач у своєму листі, за результатами розгляду заяви позивача, зазначив, що за період, починаючи з 01.03.2018 року до дати звернення позивача із заявою Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення щодо збільшення складових грошового забезпечення для військовослужбовців Служби безпеки України. Відповідач зазначив, що за відсутності нормативно-правових актів, виданих Урядом ,які б регламентували збільшення грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України підстав для надання та оформлення оновленої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії не має. Таку відмову позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з тим, що відсутні правові підстави для видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року для перерахунку пенсії з 01.02.2024 року, оскільки на вказану дату діяв пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.5.2023 року № 481. Правові підстави для застосування п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 481 були відсутні, як наслідок, відповідач, відмовляючи позивачу у виготовленні та наданні до пенсійного органу нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року діяло у відповідності до чинного нормативно-правового акту. Також відповідач зазначає, що позивач не звертався на адресу УСБУ в Закарпатській області із вимогою про підготовку та надання до ГУ ПФ України в Закарпатській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року. Відтак, зазначає, що така вимога ніколи раніше не була предметом розгляду в Управлінні, та відповідне рішення з даного приводу по суті такої вимоги відповідачем не приймалось. Таким чином, вищевказана вимога є передчасною.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Закарпатській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся із заявою від 30 вересня 2025 року до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, в якій просив підготувати та надати у термін визначений Порядком №45 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення із числа сержантського складу військовослужбовців Управління Служби безпеки України в Закарпатській області станом на 01.01.2024 та 01.01 2025 року за однотипною (аналогічною) посадою оперативного водія ІІ класу сектору відділу ОТВ Управління Служби безпеки України в Закарпатській області з врахуванням складових грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки, премії) та з обов'язковим зазначенням їх у довідці, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2024, 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій відповідно до рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з для здійснення обчислення та перерахунок пенсії з 01.02.2024.
Відповідач листом від 03 листопада 2025 року № 58/21/М208/3813/25, за результатами розгляду заяви позивача, повідомив, що визнання рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, яке набрало законної сили 18.06.2025 року, протиправним та нечинним п. 2 Постанови КМУ від 12.05.2023 року № 481 не породжує юридичних наслідків у контексті поданого звернення, оскільки станом на 01.01.2024 року та 01.01.2025 року відповідні положення зазначеної постанови КМ України були чинними, а вказане судове рішення не має ректроактивної дії. У вказаному листі зазначено, що за відсутності підвищення у 2024-2025 роках посадового окладу та окладу за військовим званням через незростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про бюджет станом на 01 січня відповідного календарного року, у осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», не виникає права на її перерахунок, та, відповідно, за відсутності права у таких осіб на перерахунок їх пенсії для уповноваженого органу не виникає обов'язку вчиняти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії. Такий висновок також кореспондується із актуальною судовою практикою. З огляду на вищевикладене в Управлінні відсутні відомості про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням (за відповідною посадою) станом на 01.01.2024, 01.01.2025, що розраховані виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, 01.01.2025, тому через відсутність відповідних правових підстав не виявляється за можливе на даний час підготувати і направити до пенсійного органу запитувані довідки про розмір грошового забезпечення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 01.01.1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ), згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Згідно з частиною 2 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Щодо доводів позивача про наявність підстав для оформлення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024 з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX(далі -Закон №3460-ІХ), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, то суд зазначає наступне.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704 (набрала чинності 01.03.2018), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції чинній на момент прийняття постанови) регламентовано, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1,12,13,14.
В подальшому пункт 4 цього нормативно-правового акту було викладено у редакції пункту 6 Постанови №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
Разом з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, яка набрала законної сили 29.01.2020 року, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з 29.01.2020 дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 пункт 6 Постанови №103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 постанови КМ України №704 у первісній редакції.
Отже, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Проте, згідно з пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VІІІ) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Таким чином, фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року» на «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року».
Разом з тим, 20.05.2023 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481«Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704» (далі- Постанова №481).
Відповідно до пункту 1 Постанови №481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103«Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Згідно з пунктом 2 Постанови №481 внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704«Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції:
4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
За пунктом 3 Постанови №481 установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Отже, з 20.05.2023 у зв'язку з внесенням Постановою №481 змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, як вказує позивач.
Тобто, встановлення з 01.01.2024 абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн. не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців.
Таким чином, з 01.01.2024 не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії військовослужбовців, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, а тому підстави для видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, в якій розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення повинні бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704.Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин Постанова Кабінету Міністрів України №481 є чинною, у передбаченому законом порядку не скасована, а тому підстав застосування попередньої редакції Постанови Кабінету Міністрів України №704 у суду немає.
Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини та положення законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, у зв'язку із чим у задоволенні позову про визнання протиправними дій та похідної позовної вимоги про зобов'язання відповідача виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024, слід відмовити.
Щодо позовних вимог в частині, що стосується видачі довідки про грошове забезпечення позивача станом на 18.06.2025 року, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, на підтвердження порушення своїх прав позивач додає звернення до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 30 вересня 2025 року, в якому просив підготувати та надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 року та 01.01.2025 року.
В той же час, доказів звернення до Управління Служби безпеки України в Закарпатській області щодо видачі довідки про грошове забезпечення станом на 18.06.2025 року до позовної заяви позивачем не додано.
Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачем не порушено прав позивача, шляхом відмови у видачі довідки про грошове забезпечення останнього станом на 18.06.2025 року, оскільки до пред'явлення позову позивач не звертався із такими вимогами та до позовної заяви позивачем не додано документів на підтвердження факту вчинення відповідачем оскаржуваних дій щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФ України в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 року.
З огляду на вищенаведене, суд доходить висновки про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління служби безпеки України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20001562) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії- відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька