02 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/12043/25
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Сумській області із позовом, в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг:
- з земельного податку з фізичних осіб на суму 128,46 грн.;
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на суму 1123,77 грн.;
- з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами на суму 2093,71 грн..
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість з земельного податку з фізичних осіб на суму 128,46 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на суму 1123,77 грн., з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами на суму 2093,71 грн., що в сумі становить 3345, 94 грн., який відповідач не сплачує у добровільному порядку. З огляду на те, що вказана заборгованість відповідачем не погашена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач, правом подати відзив на позовну заяву, не скористався.
Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з фізичних осіб на суму 128,46 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на суму 1123,77 грн., з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами на суму 2093,71 грн., що в сумі становить 3345, 94 грн.
У зв'язку з тим, що заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У силу положень пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами пункту 59.3 цієї статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до пункту 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, за правилами пункту 59.5 цієї ж статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно пунктів 95.1 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку з фізичних осіб на суму 128,46 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на суму 1123,77 грн., з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами на суму 2093,71 грн., що в сумі становить 3345, 94 грн.
Відповідно до п.294.1 ст.294 Кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Згідно п.295.1 ст.295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до п.300.1 ст.300 Кодексу платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідачу контролюючим органом нараховано податкове зобов'язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб на підставі податкових повідомлень-рішень (далі ППР): від 03.04.2023 № 3 87952-2406-1805 на суму 169,76 грн за 2023 рік, граничний термін сплати - 29.08.2023, сума несплачених зобов'язань по даній ППР становить 126,51 грн (отримано відповідачем 30.06.2023); від 03.04.2023 № 3 87951-2406-1805 на суму 1,95 грн за 2023 рік, граничний термін сплати - 29.08.2023 (отримано відповідачем 30.06.2023).
Відповідачу контролюючим органом нараховано податкове зобов'язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на підставі ППР від 07.05.2024 № 0334883-2412- 0602-ОА59020010000024157 на суму 1 123,77 грн., за 2023 рік, граничний термін сплати - 14.09.2024.
Відповідачу контролюючим органом нараховане податкове зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами на підставі ППР від 15.04.2024 № 166610-24/06-02 на суму 2 093,71 грн., за 2023 рік, граничний термін сплати - 11.11.2024.
Податкові повідомлення - рішення від 07.05.2024 № 0334883-2412-0602-UА59020010000024157 та від 15.04.2024 № 166610-24/06-02 отримано представником відповідача 20.06.2024.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку відповідачем не оскаржувались.
Таким чином, загальна сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 3 345,94 гривень.
Положеннями п.59.1 ст.59 Кодексу встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов?язання в установлені законодавством строки. контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку. визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 Кодексу).
Відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу направлена податкова вимога форми «Ф» від 10.01.2025 № 0000057-1303-1828, що вважається врученою в силу припису ст. 42 ПК України.
З моменту надсилання податкової вимоги до звернення з позовом до суду податковий борг відповідача не переривався, а отже, вищевказана податкова вимога, відповідно до ст. 60 ПК України, не була відкликана.
Проте, доказів сплати податкового боргу чи часткового погашення суми податкового боргу відповідачем суду не надано.
Відтак, враховуючи несплату відповідачем податкового боргу, суд доходить висновку про наявність підстав для його стягнення.
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40009, ЄДРПОУ: 43995469) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість у сумі 3345 (три тисячі триста сорок п'ять) грн. 94 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 лютого 2026 року.
Суддя Р.М.Шимонович