02 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/23156/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у розмірі 74% від суми грошового забезпечення з 01.04.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення, на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 07.10.2024 № 9/3-3117 починаючи з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зменшення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області основного розміру пенсії, встановленого при призначенні, з 73% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення є протиправними діями, які порушують право позивача на пенсійне забезпечення у належному відсотковому розмірі.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що підстав для обчислення пенсії в розмірі 74% немає. Перерахунок пенсії проведений відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо максимального розміру пенсії, а саме у розмірі 70% грошового забезпечення. Також відповідач заявив клопотання про залучення Міністерства соціальної політики України до участі в цій справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у задоволенні якого ухвалою суду від 20.01.2026 відмовлено.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсія призначена в розмірі 74% грошового забезпечення.
Після перерахунку пенсії з 01.04.2019 позивачу зменшено розмір пенсії до 70% грошового забезпечення.
На виконання рішення суду у справі № 240/25873/24 від 05.06.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 відповідно до довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 9/3-3117 від 07.10.2024 та після такого перерахунку зменшено відсотковий розмір пенсії до 70%.
На звернення позивача щодо питань перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 09.09.2025 повідомило, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/25873/24 здійснено перерахунок позивачу пенсії з 01.04.2019, відповідно до довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 9/3-3117 від 07.10.2024, з урахуванням проведених виплат. Перерахунок проведено за діючою на час перерахунку редакцією статті 13 Закону в розмірі 70% сум грошового забезпечення. Зазначено, що вищезгаданим рішенням суду не покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області будь-яких зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки в розмірі 74% грошового забезпечення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до положень статті 13 Закону № 2262-XII (у первісній редакції) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як вбачається із матеріалів справи, основний розмір пенсії позивача було призначено та обчислено згідно з Законом № 2262-ХІІ в розмірі 74% грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 23 розділу ІІ Закону України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон № 1166-VII) частина друга статті 13 Закону № 2262-XII зазнала змін, відповідно до яких максимальний розмір пенсії становить 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (набрали чинності з 01.05.2014).
Тобто частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивачу) встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 висловила позицію, що застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, тому що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та від 21.02.2018 № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18 зазначила, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Згідно з частиною п'ятою та шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019, відповідачем неправомірно застосовано норму, що визначає розмір пенсії у відсотковому відношенні від суми грошового забезпечення, яка діяла на момент перерахунку пенсії. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Щодо строку задоволення позовних вимог суд зазначає, що пенсію позивача перераховано з 01.04.2019, однак сам перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 240/25873/24.
Щодо строку звернення з позовними вимогами суд зазначає таке.
Хоча пенсію позивача було перераховано з 01.04.2019, сам факт і зміст перерахунку були реалізовані лише у 2025 році - на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі № 240/25873/24. Саме в момент здійснення цього перерахунку (тобто у 2025 році) пенсійний орган застосував знижений відсотковий показник грошового забезпечення, що є протиправним та призвело до необґрунтованого зменшення розміру пенсії позивача.
Позивач мав легітимні очікування, що при виконанні судового рішення пенсійний орган діятиме виключно в межах правового поля, застосовуючи чинні норми законодавства про пенсійне забезпечення, зокрема правильний відсотковий коефіцієнт грошового забезпечення, визначений законом на момент виникнення права на перерахунок.
Легітимні очікування позивача ґрунтуються на загальних принципах адміністративного права, зокрема на принципі правової визначеності, захисту довіри особи до держави та послідовності дій органів влади (ст. 19 Конституції України, ст. 2, 4 КАС України). Ця доктрина широко застосовується в практиці Верховного Суду та Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland", "Moskal v. Poland", "Kopeckэ v. Slovakia", а також у численних постановах ВС у пенсійних спорах, де підкреслюється, що особа має право розраховувати на те, що державний орган не допустить довільного погіршення її становища без належного правового обґрунтування та без попередження).
Позивач не мав і об'єктивно не міг мати жодної інформації про те, що при виконанні судового рішення від 05.06.2025 буде застосовано саме знижений відсотковий показник. Рішення суду не містило таких вказівок, а чинне законодавство на момент перерахунку не передбачало такого підходу. Таким чином, протиправна дія пенсійного органу була для позивача непередбачуваною.
Отже, доводи відповідача про пропуск строку звернення до суду є безпідставними. Протиправна ситуація, яка порушила права позивача, виникла не у 2019 році, а саме у 2025 році - в момент здійснення неправомірного перерахунку та отримання позивачем пенсії в зменшеному розмірі. Саме з цього моменту позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав (ч. 1 ст. 122 КАС України). До того ж застосування строків позовної давності в адміністративних справах не може використовуватися для приховування чи легітимізації протиправних дій органу влади, здійснених при виконанні судового рішення.
Таким чином, позов подано в межах установленого законом строку, а доводи про його пропуск підлягають відхиленню.
За наведених обставин суд вважає ефективним способом захисту прав позивача визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01.04.2019 основного розміру призначеної позивачу пенсії з 74 % до 70% сум грошового забезпечення, та, з метою відновлення порушених прав позивача зобов'язує відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії у розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 260-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 74 % до 70 % сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку з 01.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 07.10.2024 № 9/3-3117, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 02 лютого 2026 р.
02.02.26