Рішення від 02.02.2026 по справі 200/9454/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року Справа№200/9454/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про:

- визнання протиправним та скасування Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 07.10.2025 №052530004994 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийняту за результатами розгляду заяви від 29.09.2025 зареєстрованої за № 6049;

- визнання протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.09.2025 р. зареєстрованої за №6049 щодо не зарахування до: пільгового стажу передбаченого ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів: з 20.09.1999 р. по 30.06.2000 р. (навчання), з 04.09.2000 р. по 29.04.2004 р., з 10.12.2015 р. по 31.08.2016 р., з 01.07.2024 р. по 31.07.2024 р. (перебування у безоплатній відпустці), з 01.09.2025 р. по 29.09.2025 р.; пільгового стажу, як працівнику провідних професій відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів: з 26.12.2002 року по 29.04.2004 р.; страхового та пільгового стажу періодів: з 01.06.2013 р. по 31.12.2015 р. (код страхувальника 26258078), з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 р. (код страхувальника 32116851);

- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до: пільгового стажу передбаченого ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів: з 20.09.1999 р. по 30.06.2000 р. (навчання), з 04.09.2000 р. по 29.04.2004 р., з 10.12.2015 р. по 31.08.2016 р., з 01.07.2024 р. по 31.07.2024 р. (перебування у безоплатній відпустці), з 01.09.2025 р. по 29.09.2025 р. пільгового стажу, як працівнику провідних професій відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів: з 26.12.2002 року по 29.04.2004 р. страхового та пільгового стажу періодів: з 01.06.2013 р. по 31.12.2015 р. (код страхувальника 26258078), з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 р. (код страхувальника 32116851);

- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області при обчисленні пільгового стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком відповідно до ч.3.ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ЗАСТОСУВАТИ роз'ясненя Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 та Постанови КМУ № 81 від 22 лютого 1992 року Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення, ШЛЯХОМ зарахування за кожен повний рік роботи на провідних професіях за період з 26.12.2002 р. по 29.04.2004 р. та з 05.05.2004 р. по 18.06.2006 р. додатково по 3 місяці (тобто додатково зарахувати 9 місяців);

- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 6049 від 29.09.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та призначити ОСОБА_1 з 29.09.2025 року пенсію за віком відповідно до ч.3.ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до мого: пільгового стажу передбаченого ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів з 20.09.1999 р. по 30.06.2000 р. (навчання), з 04.09.2000 р. по 29.04.2004 р., з 10.12.2015 р. по 31.08.2016 р., з 01.07.2024 р. по 31.07.2024 р. (перебування у безоплатній відпустці), з 01.09.2025 р. по 29.09.2025 р.; пільгового стажу, як працівнику провідних професій відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів з 26.12.2002 року по 29.04.2004 р.; страхового та пільгового стажу періодів з 01.06.2013 р. по 31.12.2015 р. (код страхувальника 26258078), з 01.05.2017 р. по 30.06.2017 р. (код страхувальника 32116851) та зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи, що дають право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 та Постанови КМУ № 81 від 22 лютого 1992 року Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся з заявою до органів ПФУ щодо призначення пенсії незалежно від віку. За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Закарпатській області була розглянута його заява та додані до неї документи та винесено рішення про відмову в призначенні йому пенсії за віком відповідно до ч.3 ст114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Вказує на те, що відповідачем не зараховано до його страхового та пільгового стажу певні періоди його роботи, а тому протиправно відмовлено у призначені пенсії. Вказане стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву. Відкрито провадження в адміністративній справі.

Витребувано від Відповідачів:

- матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- інформацію щодо підстав не зарахування ОСОБА_1 спірних періодів до страхового та пільгового стажу;

- інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу..

Від ГУ ПФУ в Донецькій області до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що страховий стаж заявника становить 22 роки 07 місяців 08 днів. Підсумок по стажу з урахуванням кратності - 46 років 07 місяців 08 днів. Пільговий стаж роботи на провідних професіях становить 02 роки 01 місяць 14 днів, робота згідно постанови №202 становить 18 років 01 місяць 17 днів, всього пільговий стаж роботи для визначення права на призначення пенсії (по пост №202) становить 20 років 03 місяці 01 день. До страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Пільговий стаж враховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5). Враховуючи вищезазначене, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, прийнято рішення №052530004994 від 07.10.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком незалежно від віку.

Головне управління зауважує, що період навчання з 20.09.1999 р. по 30.06.2000 врахований до пільгового стажу відповідно частини 3 статті 114 Закону №1058.

Вказує на те, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 не є нормативно-правовими актами і не можуть підміняти і доповнювати положення статті 114 Закону України №1058, оскільки носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вважає, що суд першої інстанції не дійшов правильного висновку про відсутність підстав для розрахунку пенсії позивача з урахуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зауважує, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо призначення пенсії позивачу за віком на пільгових умовах, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при призначенні йому пенсії на пільгових умовах будуть порушені.

Окрім того, зазначає, що позовна вимога - призначити ОСОБА_1 з 29.09.2025 року пенсію за віком відповідно до ч.3.ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до мого: пільгового стажу передбаченого ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, оскільки позивач має право звернутися до відповідача із документами підтверджуючими його стаж і останній, у межах своєї компетенції, здійснивши розрахунок стажу позивача прийме відповідне компетентне рішення.

Від ГУ ПФУ в Закарпатській області до суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Пільговий стаж зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОК-5. Страховий стаж позивача становить 22 роки 07 місяців 08 днів. Підсумок по стажу з урахуванням кратності - 46 років 07 місяців 08 днів. Пільговий стаж роботи на провідних професіях становить 02 роки 01 місяць 14 днів, робота згідно постанови №202 становить 18 років 01 місяць 17 днів, всього пільговий стаж роботи для визначення права на призначення пенсії (по пост №202) -20 років 03 місяці 01 день.

Вказує на те, що згідно матеріалів пенсійної справи спірні періоди трудової діяльності з 04.09.2000 по 29.04.2004 та з 10.12.2015 по 31.08.2016 зараховані за Списком 1, оскільки з наданих позивачем документів вбачається, що відповідні періоди роботи у поданій звітності страхувальником визначені як пільговий стаж за Списком №1, без зазначення, що такий стаж обліковується відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

До пільгового стажу не зараховано період навчання з 20.09.1999 р. по 30.06.2000, оскільки відомості про нарахування навчальним закладом позивачу доходу та сплату страхових внесків за вказаний період в системі персоніфікованого обліку відсутні.

Також зазначає, що в Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про сплату страхових внесків за спірні періоди з 01.07.2024 р. по 31.07.2024 р., з 01.09.2025 р. по 29.09.2025 р., з 01.06.2013 р. по 31.12.2015 р. та з 01.05.2017 по 30.06.2017 р.

Оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про сплату страхових внесків за вищезазначені періоди, тому для призначення пенсії до страхового та пільгового стажу не враховано відповідні періоди.

Окрім того зазначає, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 не є нормативно-правовими актами і не можуть підміняти і доповнювати положення статті 114 Закону України №1058, оскільки носить лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер Головне управління не може приймати до уваги зазначене роз'яснення при розрахунку пільгового стажу позивача.

Також, посилається на те, що оскільки за приписами Порядку №22-1 електронна пенсійна справа знаходиться в пенсійному органі за місцем фактичного проживання особи, та такий орган здійснює нарахування та виплату пенсії, тому належним відповідачем за позовними вимогами зобов'язального характеру є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

У відповідях на відзиви Позивач підтримав доводи, що викладені у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 29.09.2025 року звернувся із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком відповідно до ч 3 ст 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заяву про призначення пенсії від 29.09.2025 було опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961, Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

За результатом розгляду заяви від 29.09.2025 та документів доданих до неї, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення №052530004994 від 07.10.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком незалежно від віку.

Згідно вищезазначеного рішення, вік заявника 43 роки.

Результати розгляду заяви та додаткових документів поданих до заяви було встановлено:

За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності.

Пільговий стаж зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОК-5.

Страховий стаж становить 22 роки 07 місяців 08 днів.

Підсумок по стажу з урахуванням кратності - 46 років 07 місяців 08 днів.

Пільговий стаж роботи на провідних професіях становить 02 роки 01 місяць 14 днів, робота згідно постанови №202 становить 18 років 01 місяць 17 днів, всього пільговий стаж роботи для визначення права на призначення пенсії (по пост №202) -20 років 03 місяці 01 день.

Враховуючи вищевикладені обставини прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Відповідно до трудової книжки сер. НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) позивач працював:

- з 20.09.1999 по 30.06.2000 - проходив навчання за професією «електрослюсар підземний» (запис 1-2);

- з 04.09.2000 - проходження практики за професією «електрослюсар підземний» в умовах шахти (запис 3);

- з 18.12.2000 - прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті (запис 4);

- з 26.12.2002 по 29.04.2004 - гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем у шахті (запис 5-7);

- з 05.05.2004 - 18.06.2006 - гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем у шахті (запис 8-9);

- з 07.03.2009 по 08.12.2015 - заст.начальника дільниці підземного з повним робочим днем у шахті (запис 11-13);

- з 10.12.2015 по 17.12.2015 - заняття в учбовому пункті (запис 14);

- з 18.12.2015 - помічником начальника дільниці з повним робочим днем у шахті (запис 155-28);

- з 19.12.2015 по 31.08.2016 - заст.начальника дільниці з повним робочим днем у шахті (запис 16-17);

- з 07.09.2016 по 30.06.2017 - заст.начальника дільниці з повним робочим днем під землею (запис 18-19);

- з 22.02.2020 - заст.начальника дільниці з повним робочим днем під землею (запис 24).

Відомостей про звільнення Позивача трудова книжка не містить.

Відповідно до диплому та свідоцтва №3744, вбачається, що ОСОБА_1 навчався з 20.09.1999 по 30.06.2000 у професійному училищі №105 (з підземною практикою з 30.08.2000 по 04.12.2000) та присвоєно розряд п'ятий та професію «електрослюсар підземний».

Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) судом встановлено, що до стажу позивача зараховано періоди роботи (в частині спірних періодів):

- з 20.09.1999 по 30.06.2000 до страхового стажу;

- з 04.09.2000 по 29.04.2004 - Список №1;

- з 05.05.2004 по 18.06.2009 - Ст. 14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р. 1 п.а-в;

- з 01.01.2012 по 08.12.2015 - Ст. 14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, р.1, п.а-в;

- з 10.12.2015 по 31.08.2016 - Список №1;

- з 10.12.2015 по 31.08.2016 - Список №1;

- з 07.09.2016 по 30.06.2017 - Ст. 14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, р.1, п.а-в.

Відомості щодо зарахування до страхового та пільгового стажу періодів 09.12.2013, з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.09.2025 по 29.09.2025 відсутні.

Згідно відомостей по спеціальному стажу у довідці індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивача вбачається, в частині спірних періодів за 2000 - 2004 код підстави для обліку спец стажу - ЗПЗ013А1; 2004 - ЗПЗ014А2; з 2013 - вересень 2025 - ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А2, ЗПЗ014А4.

Відповідно до довідки № 08/09-1 від 08.09.2025р. про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, ОСОБА_1 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» 02.07.2017 по теперішній час. Виконував роботи в підземних умовах на вугільних шахтах (на глибині більше 150 м) з 02.07.2017 по 31.12.2018 та з 01.03.2019 по 21.02.2020 на посаді заступника начальника дільниці підземного, що передбачена Списком 1 розділ 1 «Гірничі роботи», підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах...», позиція 1.1, ст..114 ч.3 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» код КП 1222.2 підстава Постанова КМУ № 461 від 24.06.2016 р.

Відповідно до довідки б/н , що видана ТОВ «Вуглетехнік» про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, ОСОБА_1 працював у ТОВ «Вуглетехнік» з 06.09.2016 по 30.06.2017 та виконував роботи заступника начальника дільниці на посаді заступника начальника дільниці, що передбачена Списком 1 розділ 1» Гірничі роботи», підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах...», позиція 1.16 код КП 1222 підстава Постанова КМУ № 36від 16.01.2003 р.

Відповідно до довідки №135 від 04.05.2016 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в підземних умовах в Пат «Укрвуглебуд» з 01.09.2006 по 08.12.2015 та виконував гірничі роботи на посаді гірничого майстра дільниці підземного, заступника начальника дільниці підземного, що передбачена Списком 1 розділ 1» підрозділом 1.1б, підстава Постанова КМУ № 36від 16.01.2003 р.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення».

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2статті 4 КАС України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Щодо зарахування до пільгового стажу як працівнику провідних професій періоду роботи з 26.12.2002 по 29.04.2004, суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) судом встановлено, що до стажу позивача зараховано періоди роботи (в частині спірних періоду): з 04.09.2000 по 29.04.2004 - Список №1.

Відповідно до трудової книжки сер. сер. BA №003122 (в частині спірного періоду) позивач працював з 26.12.2002 по 29.04.2004 - гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем у шахті (запис 5-7).

Крім того, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) також містять інформацію про спеціальний стаж позивача за періоди роботи за 2002 - 2004 код підстави для обліку спец стажу - ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А2.

Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:

код підстави «ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;

код підстави «ЗП3014А2» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

Таким чином, роботодавець звітував щодо спецстажу позивача, вся інформація щодо стажу позивача з 2002 по 2004 є в системі персоніфікованого обліку, а тому ці періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу позивача без будь-якого додаткового підтвердження.

Окрім того, відповідно до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (провідні професії), ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Як вже встановлено судом вище, позивач працював на провідних посадах, а саме гірничим робітником очисного вибою, у спірний період з 26.12.2002 по 29.04.2004 з повним робочим днем у шахті.

Таким чином, спірний період роботи позивача з 26.12.2002 по 29.04.2004 підлягає зарахуванню до стажу роботи на провідних професіях відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Щодо незарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи позивача з 04.09.2000 р. по 29.04.2004, з 10.12.2015 по 31.08.2016, з 01.06.2013 по 31.12.2015, з 01.05.2017 р. по 30.06.2017, з 01.07.2024 по 31.07.2024 з 01.09.2025 по 29.09.2025, суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, та про що зазначено вище, згідно записів в трудовій книжці сер. BA №003122 (в частині спірних періодів) позивач працював:

- з 04.09.2000 - проходження практики за професією «електрослюсар підземний» в умовах шахти (запис 3);

- з 18.12.2000 - прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті (запис 4);

- з 26.12.2002 по 29.04.2004 - гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем у шахті (запис 5-7);

- з 05.05.2004 - 18.06.2006 - гірничим робітником очисного вибою з повним робочим днем у шахті (запис 8-9);

- з 07.03.2009 по 08.12.2015 - заст.начальника дільниці підземного з повним робочим днем у шахті (запис 11-13);

- з 10.12.2015 по 17.12.2015 - заняття в учбовому пункті (запис 14);

- з 18.12.2015 - помічником начальника дільниці з повним робочим днем у шахті (запис 155-28);

- з 19.12.2015 по 31.08.2016 - заст.начальника дільниці з повним робочим днем у шахті (запис 16-17);

- з 07.09.2016 по 30.06.2017 - заст.начальника дільниці з повним робочим днем під землею (запис 18-19);

- з 22.02.2020 - заст.начальника дільниці з повним робочим днем під землею (запис 24).

Відомостей про звільнення Позивача трудова книжка не містить.

Відповідно о пояснень ГУ ПФУ в Закарпатській області зазначено, що в реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про сплату страхових внесків за спірні періоди з 01.07.2024 р. по 31.07.2024 р., з 01.09.2025 р. по 29.09.2025 р., з 01.06.2013 р. по 31.12.2015 р. та з 01.05.2017 по 30.06.2017 р. Оскільки в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про сплату страхових внесків за вищезазначені періоди, тому для призначення пенсії до страхового та пільгового стажу не враховано відповідні періоди.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).

За приписами ч.6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Як передбачено частиною 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином суд наголошує, що обов'язок по сплаті страхових внесків не може обмежувати права робітника на отримання пенсійних виплат.

За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Судом встановлено, що згідно відомостей по спеціальному стажу у довідці індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) позивача вбачається, в частині спірних періодів за 2000 - 2004 код підстави для обліку спец стажу - ЗПЗ013А1; 2004 - ЗПЗ014А2; з 2013 - вересень 2025 - ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А2, ЗПЗ014А4.

Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:

код підстави «ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;

код підстави «ЗП3014А2» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

Код підстави ЗПЗ014А4 з 05.11.91 проставляється працівникам інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, - за Списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України, за наявності стажу на підземних роботах.

Окрім того, відповідно до довідки № 08/09-1 від 08.09.2025 р. про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, ОСОБА_1 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрцентраль» 02.07.2017 по теперішній час. Виконував роботи в підземних умовах на вугільних шахтах (на глибині більше 150 м) з 02.07.2017 по 31.12.2018 та з 01.03.2019 по 21.02.2020 на посаді заступника начальника дільниці підземного, що передбачена Списком 1 розділ 1 «Гірничі роботи», підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах...», позиція 1.1, ст..114 ч.3 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» код КП 1222.2 підстава Постанова КМУ № 461 від 24.06.2016 р.

Відповідно до довідки б/н , що видана ТОВ «Вуглетехнік» про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, ОСОБА_1 працював у ТОВ «Вуглетехнік» з 06.09.2016 по 30.06.2017 та виконував роботи заступника начальника дільниці на посаді заступника начальника дільниці, що передбачена Списком 1 розділ 1» Гірничі роботи», підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах...», позиція 1.16 код КП 1222 підстава Постанова КМУ № 36від 16.01.2003 р.

Відповідно до довідки №135 від 04.05.2016 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в підземних умовах в Пат «Укрвуглебуд» з 01.09.2006 по 08.12.2015 та виконував гірничі роботи на посаді гірничого майстра дільниці підземного, заступника начальника дільниці підземного, що передбачена Списком 1 розділ 1» підрозділом 1.1б, підстава Постанова КМУ № 36від 16.01.2003 р.

Відтак, вказані періоди мають бути зараховані до страхового та пільгового стажу позивача.

Поряд із цим, судом встановлено, що відповідно до розрахунку стажу (форма РС-право) до стажу позивача зараховано періоди роботи (в частині спірних періодів):

- з 20.09.1999 по 30.06.2000 до страхового стажу;

- з 04.09.2000 по 29.04.2004 - Список №1;

- з 05.05.2004 по 18.06.2009 - Ст. 14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р. 1 п.а-в;

- з 01.01.2012 по 08.12.2015 - Ст. 14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, р.1, п.а-в;

- з 10.12.2015 по 31.08.2016 - Список №1;

- з 10.12.2015 по 31.08.2016 - Список №1;

- з 07.09.2016 по 30.06.2017 - Ст. 14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, р.1, п.а-в.

Відомості щодо зарахування до страхового та пільгового стажу періодів 09.12.2013, з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.09.2025 по 29.09.2025 відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.09.2025 по 29.09.2025.

В частині зарахування до страхового та пільгового стажу спірних періодів з 04.09.2000 по 29.04.2004, з 01.06.2013 по 08.12.2015, з 10.12.2015 по 31.08.2016, з 01.05.2017 по 30.06.2017 позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вказані періоди вже зараховано до страхового та пільгового стажу позивача, що підтверджується його розрахунком стажу (форма РС-право).

Також не підлягає задоволенню позовні вимоги в частині зарахування до страхового та пільгового стажу періоду 09.12.2013, оскільки відсутні відомості про роботу позивача у вказаний період.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу позивача періоду його навчання з 20.09.1999 р. по 30.06.2000, суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку стажу Позивача спірний період навчання не зараховано до пільгового стажу.

Частиною першою статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Пунктом "д" частини третьої та частиною шостою статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Таким чином, законодавцем прямо визначено, що період навчання у професійно-технічному навчальному закладі може бути зараховано до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, лише за умови зарахування на роботу за набутою професією.

Як вбачається з диплому та свідоцтва №3744, ОСОБА_1 навчався з 20.09.1999 по 30.06.2000 у професійному училищі №105 (з підземною практикою з 30.08.2000 по 04.12.2000) та присвоєно розряд п'ятий та професію «електрослюсар підземний».

Як вже встановлено судом, та про що зазначено вище, відповідно до трудової книжки сер. НОМЕР_2 (в частині спірних періодів) позивач працював:

- з 20.09.1999 по 30.06.2000 - проходив навчання за професією «електрослюсар підземний» (запис 1-2);

- з 04.09.2000 - проходження практики за професією «електрослюсар підземний» в умовах шахти (запис 3);

- з 18.12.2000 - прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті (запис 4).

Отже, судом встановлено, що після у період навчання у професійно-технічному навчальному закладі позивач працював за набутою професією.

Таким чином, періоди навчання з 20.09.1999 по 30.06.2000 повинен бути зарахований в стаж по спеціальності, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що слід прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 07.10.2025 №052530004994 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Протиправність дій відповідача суд вбачає в контексті спірного рішення від 07.10.2025 №052530004994.

Крім того, позивач вважає, що має право на зарахування періодів роботи за провідною професією з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8.

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виїмкових машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин як джерела права роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8, суд виходить з такого.

За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Крім того, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка містить Додаток з Переліком проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить документи, що затверджуються міністерствами.

Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи, який наявний у позивача.

Суд також зазначає, що статтею 114 Закону № 1058-IV передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.11.2024 по справі № 200/1009/24.

Крім того, "підземний" стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.

Так, стаж на провідних професіях зараховується до "підземного" із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за Списком 1, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).

Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 19.12.2024 по справі № 200/5674/24.

З зазначених підстав, суд вважає за доцільне при розрахунку пільгової пенсії позивача застосувати вказані вище норми.

Щодо застосування права на обрахування пільгового стажу при призначенні пенсії за віком за провідними професіями, суд виходить з наступного.

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи прохідником - за 1 рік роботи 3 місяці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.

Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення».

У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон № 1788), обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.

Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281 /0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018 року, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону №1058 враховують роз'яснення №8.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Отже, Роз'яснення № 8 відповідає ознакам нормативно-правового акту, про що, зокрема, зазначено і в постанові Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 81.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 200/4767/23.

Постановою від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а Верховний Суд також залишив без задоволення касаційну скаргу пенсійного органу, підтвердивши необхідність застосування Роз'яснення № 8, що, в тому числі, було підставою для задоволення позову.

Вказане роз'яснення спрямоване на забезпечення найбільш сприятливого обрахування стажу окремим категоріям громадян, що були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що при розрахунку стажу відповідач зобов'язаний застосовувати роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

Суд також зазначає, що статтею 114 Закону № 1058-IV передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.11.2024 по справі № 200/1009/24.

З зазначених підстав, суд вважає за доцільне при розрахунку пільгової пенсії позивача застосувати вказані вище норми.

При вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст.19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України"

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Суд зазначає, що, з урахуванням повідомлених і підтверджених відповідними доказами обставин, суд позбавлений в межах цієї справи дослідити питання виконання всіх умов, визначених законодавством, для прийняття рішення про призначення пенсії.

Враховуючи вищезазначене та те, що розгляд заяви Позивача від про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснювався саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, а також з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення (перерахунку) пенсії та визначення наявності підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), суд з урахуванням положень частини 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом:

зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 6049 від 29.09.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням:

- до пільгового стажу, як працівнику провідних професій відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду з 26.12.2002 по 29.04.2004;

- до страхового та пільгового стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.09.2025 по 29.09.2025;

- до пільгового стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоду навчання з 20.09.1999 по 30.06.2000;

та обрахувати пільговий стаж ОСОБА_1 при повторному розгляді заяви, за провідними професіями з повним робочим днем в шахті періоди з 26.12.2002 по 29.04.2004, з 05.05.2004 по 18.06.2006, з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що фактично, позовні вимоги задоволені, оскільки дії Відповідача визнані протиправними, а саме, в контексті спірного рішення відповідача, а зобов'язання вчинити певні дії є похідною вимогою, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 07.10.2025 №052530004994 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 6049 від 29.09.2025 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням:

- до пільгового стажу, як працівнику провідних професій відповідно до ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду з 26.12.2002 по 29.04.2004;

- до страхового та пільгового стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.09.2025 по 29.09.2025;

- до пільгового стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоду навчання з 20.09.1999 по 30.06.2000;

та обрахувати пільговий стаж ОСОБА_1 при повторному розгляді заяви, за провідними професіями з повним робочим днем в шахті періоди з 26.12.2002 по 29.04.2004, з 05.05.2004 по 18.06.2006, з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні..

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Суддя О.О. Галатіна

Попередній документ
133729024
Наступний документ
133729026
Інформація про рішення:
№ рішення: 133729025
№ справи: 200/9454/25
Дата рішення: 02.02.2026
Дата публікації: 04.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (04.03.2026)
Дата надходження: 03.03.2026
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії, зобов’язання вчинити певні дії