02 лютого 2026 рокуСправа №160/16300/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 03 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (надалі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням періодів роботи з 16.01.2003 до 18.04.2006 (03 роки 03 міс 02 дні) до пільгового стажу за Списком №1 , починаючи з 08 лютого 2025 року;
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050031603 від 23.04.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 08 лютого 2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням періодів роботи з 16.01.2003 до 18.04.2006 (03 роки 03 міс 02 дні) до пільгового стажу за Списком №1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що йому протиправно відмовлено у призначенні пільгової пенсії та зарахуванні до пільгового стажу спірного періоду трудової діяльності.
06 червня 2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
20 червня 2025 року від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказав, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Спірний період не зараховано до пільгового стажу, оскільки згідно з наказами про результати атестації робочих місць посада слюсар-ремонтник черговий не атестована. З цих підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом на надання відзиву не скористалося. В межах визначеного судом строку відзив на позовну заяву не надало, клопотання про продовження відповідного строку не заявило.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.
15 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Розглянувши подані позивачем документи, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 23.04.2025 прийняло рішення №047050031603 про відмову в призначенні позивачу пенсії. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії відповідач зазначив, що ОСОБА_1 на момент звернення за призначенням пенсії не набув необхідного пільгового стажу 10 років стажу роботи за Списку №1.
Вік заявник на момент звернення до територіального органу Пенсійного Фонду України становить 50 років 02 місяці 08 днів.
Страховий стаж позивача становить 30 роки 06 місяців 22 днів, стаж роботи за Списком № 1 становить 07 роки 06 місяців 22 дні.
За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди.
До пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано період роботи з 16.01.2003 до 18.04.2006 згідно з довідкою №181/82 від 10.04.2025, виданою ПАТ «ЮЖКОКС», оскільки зазначена посада (слюсар-ремонтник (черговий)) згідно наказів про результати атестації робочих місць №523 від 01.09.1999 та №523 від 30.08.2004 не атестована.
Суд звертає увагу, що відмова відповідача 2 у призначенні пенсії пов'язана виключно з недостатністю пільгового стажу позивача для призначення пенсії.
Вважаючи протиправним рішення від 23.04.2025 №047050031603 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Згідно із частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналізуючи вказані положення суд приходить до висновку, що підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: досягнення певного віку, наявність загального і пільгового (спеціального) стажу роботи, наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку, зайнятість працівника на цих роботах протягом повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Судом встановлено, що на момент звернення за призначенням пенсії позивач досяг пенсійного віку.
Як вбачається з оскаржуваного рішення №047050031603 від 23 квітня 2025 року, позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Так до пільгового стажу не зараховано період 16.01.2003 до 18.04.2006 на посаді слюсаря-ремонтника чергового згідно з довідкою №181/82 від 10.04.2025, виданою ПАТ «ЮЖКОКС».
З цього приводу суд зазначає таке.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) та п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383).
Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
З наданої до суду копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач в спірні періоди роботи: з 16.01.2003 до 18.04.2006 працював на посаді «слюсар-ремонтник (черговий).
Згідно з даними довідки Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» про підтвердження наявності трудового стажу для надання пенсії при відсутності трудової книжки та відповідних записів в ній від 10.04.2025 №181/92, ОСОБА_1 за період з 16.01.2003 до 18.04.2006 зайнятим ремонтом устаткування в місцях його встановлення на дільницях (робочих місцях) діючих виробництв, що передбачено списком 1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
Судом встановлено, що зазначена Довідка видана, в тому числі, на підставі первинної атестації робочих місць (накази атестації робочих місць постанова від 12.09.1994 №169, від. 01.09.1999 №523, від 30.08.2004 №171).
Суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави не враховувати до пільгового стажу позивача зазначені у довідці періоди роботи з 16.01.2003 до 18.04.2006.
Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність у наказі про атестацію посади позивача «Слюсар-ремонтник (черговий)».
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з п.4 Порядку №442 та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
У Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, які затверджено наказами атестації робочих місць постановами від 12.09.1994 №169, від. 01.09.1999 №523, від 30.08.2004 №171 зазначена посада «слюсар-ремонтник.
Враховуючи п'ятирічний строк дії атестації, проведена на підставі наказів від 12.09.1994 №169, від. 01.09.1999 №523, від 30.08.2004 №171 атестація чинна з 01.09.1999 до 01.09.2004 та з 30.08.2004 до 30.08.2009, що охоплює спірний період роботи позивача за Списком №2 з 16.01.2003 до 18.04.2006.
Відтак, суд вважає, що посада позивача - «слюсар-ремонтник (черговий)» була належним чином атестована, а тому періоди з 16.01.2003 до 18.04.2006 мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.
З урахуванням періоду трудової діяльності, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу на виконання рішення суду в цій справі, пільговий стаж позивача становить понад 10 років, що є достатнім для призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1.
За викладених обставин, оскаржуване рішення №047050031603 від 23 квітня 2025 року прийнято не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законом України №1058-IV, що вказує на наявність достатніх підстав для визнання протиправним скасування вищевказаного рішення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 08 лютого 2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням періоду роботи з 16.01.2003 до 18.04.2006 рік (03 роки 03 міс 02 дні) до пільгового стажу за Списком №1, суд зазначає таке.
Суд звертає увагу, що належним відповідачем в цій частині позовних вимог про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу період роботи та призначити пенсію є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі постанови №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Аналіз положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Отже, з огляду на пункти 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення позивачу пенсії та зарахування до пільгового стажу спірного періоду трудової діяльності є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Саме ГУ ПФУ у Вінницькій області має здійснити зарахування спірного періоду до пільгового стажу позивача та здійснити призначення пенсії позивачу.
Відтак, в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію на пільгових умовах слід відмовити.
Натомість, в цій частині позовних вимог порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити з 08 лютого 2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням періодів роботи з 16.01.2003 до 18.04.2006 (03 роки 03 міс 02 дні) до пільгового стажу за Списком №1.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем 2 не надано доказів на доведення правомірності своїх дії у спірних правовідносинах.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 968,96 грн., підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 72-90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Ідентифікаційний код: 13322403, місцезнаходження: 21100, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №047050031603 від 23.04.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період трудової діяльності з 16.01.2003 до 18.04.2006.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 08 лютого 2025 року призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Ідентифікаційний код: 13322403, місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7) сплачену суму судового збору у розмірі 968, 96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон