02 лютого 2026 рокуСправа №160/24574/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
26.08.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кущ Дмитро Сергійович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24 липня 2025 року № 827:
в частині притягнення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладання дисціплінарного стягнення передбаченого п. “в» ст. 48 “сувора догана» (пункт 1);
в частині притягнення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за фактом невжиття заходів щодо переміщення ввіреного майна та його схоронності, що призвело до його втрати у розмірі 89 452,80 грн. (пункт 2).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України. 24 липня 2025 року командир Військової частини НОМЕР_1 видав наказ № 827 (з основної діяльності), в якому зазначив, що відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 року за № 1503/31371, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2025 року № 518 «Про проведення службового розслідування», у зв'язку з виявленням факту зникнення (втрати) майна 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 та з метою встановлення передумов, причин і фактичних обставин його втрати або можливої крадіжки, а також для з'ясування причетних осіб і визначення обсягу матеріальної шкоди завданої державі, начальником служби військової техніки військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було проведене службове розслідування. Під час службового розслідування було встановлено що, в місці зберігання речового майна 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 відсутнє майно. Також зазначив, що під час службового розслідування встановлено вину військовослужбовців, зокрема, тимчасово виконуючого обов'язки командира 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта ОСОБА_1 . Пунктом першим цього наказу за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статті 11, статті 16, 30, 59, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статті 6, 8 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі, функціональних обов'язків командира 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності та накладено дисціплінарне стягнення передбачене п. «в» ст. 48 «сувора догана». Пунктом другим цього наказу притягнено до повної матеріальної відповідальності тимчасово виконуючого обов'язки командира 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта ОСОБА_1 за фактом невжиття заходів щодо переміщення ввіреного майна та його схоронності, що призвело до його втрати у розмірі 89 452,80 грн. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 13.10.2025 року. Також вказаною ухвалою зобов'язано відповідача надати до суду додаткові документи.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
18.09.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшов письмовий відзив, в якому відповідач не погоджується із позовними вимогами та зазначає наступне. 20.11.2024 року командиром Військової частини НОМЕР_1 було видано розпорядження, відповідно до пункту 2 якого командиру НОМЕР_3 навчального батальйону заборонялося використання території, стаціонарних будівель та споруд, а також перебування особового складу на території військового містечка № НОМЕР_4 . Водночас дозволялося перебування лише складу РАО, який охоронявся особовим складом роти охорони, та розміщення особового складу взводу забезпечення навчального процесу. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.02.2025 року №53 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира взводу - викладача, тимчасово було допущено до виконання обов'язків за вакантною посадою командира роти - старшого викладача шостої навчальної роти другого навчального батальйону. Згідно з поясненнями сержанта з матеріального забезпечення 6-ї навчальної роти, ще з 14.01.2025 року приміщення, де зберігалося майно, було опечатане та фактично не перевірялося. ОСОБА_3 було відомо про заборону використання території військового містечка № НОМЕР_4 . Незважаючи на це, усним наказом ТВО командира 6-ї навчальної роти ОСОБА_4 було визначено приміщення на території військового містечка № НОМЕР_4 як місце зберігання майна роти. З пояснень ТВО командира 6 навчальної роти 2 навчального батальйона капітана ОСОБА_5 також вбачається, що ОСОБА_4 був обізнаний про перебування майна на території військового містечка № НОМЕР_4 , яке було під прямою забороною використання. У власних поясненнях він визнав, що знав про розташування майна у забороненому місці. Незважаючи на пряму заборону використання військового містечка № НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки командира навчальної роти у період із лютого по травень 2025 року, не організував переміщення майна на допустиму до використання територію, не вжив заходів для забезпечення його охорони та не проводив належних перевірок його збереження. У результаті майно тривалий час перебувало без нагляду у місці, яке було заборонено розпорядженням командира до використання, що створило реальні передумови та ризики його втрати. За такі порушення службових обов'язків і невиконання розпорядчих документів командування молодший лейтенант ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, молодший лейтенант ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов'язки командира навчальної роти - старшого викладача 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону, не виконав розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2024 року щодо заборони використання території військового містечка № НОМЕР_4 та не вжив заходів для переміщення ввіреного майна у безпечне місце. Також ним було порушено вимоги ст. 112 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, якими прямо передбачено обов'язок командира роти організовувати збереження та облік майна, а також контролювати його наявність і стан. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
26.09.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він зазначає наступне. Відповідач підтверджує факт здачі позивачем у травні 2025 року за встановленою законодавством процедурою справ за вакантною посадою командира роти - старшого викладача шостої навчальної роти другого навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 - без жодних нестач та недоліків, який підтверджуються доказами у справі. 12 травня 2025 року був складений Акт прийняття і здавання посади командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , підписаний комісією у складі: голова комісії: тимчасово виконуючий обов'язки командира НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_6 ; члени комісії: тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу - заступника командира НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_7 ; тимчасово виконуючий обов'язки заступника командира 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_8 ; бухгалтер фінансово- економічної служби Військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_9 . Зазначено, що здає посаду: командир взводу-викладач 2 навчального взводу 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_1 ; тимчасово приймає посаду: командир взводу-викладач 1 навчального взводу 5 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_10 . Згідно цього акту перевірка матеріальних засобів за обліком 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 проводилась по наявності матеріальних засобів, відповідно до представлених книг обліку матеріальних засобів за напрямками: служба ЗЗУ; речова служба; служба ІТВ; служба ІС; медична служба; служба ВФП; служба РХБЗ; служба СІЗ; служба ППП; продовольча служба; служба ПММ. До акту додані відомості наявності майна по службам, де відсутні недоліки. Акт затверджений командиром Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_11 та зареєстрований 15.05.2025 року за вх. №2154/4013. Також звертає увагу на те, що надалі після 12.05.2025 року відповідач не покладав на позивача обов'язку щодо зберігання майна, зазначеного в Акті прийняття і здавання посади командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 від 12 травня 2025 року. Також вказує, що матеріали службового розслідування не містять жодного факту винної поведінки позивача щодо майна, який він повністю здав 12 травня 2025 року за Актом прийняття і здавання посади командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 02.02.2026 року.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України.
31.12.2024 року командир Військової частини НОМЕР_1 видав наказ (по стройовий частині) № 385, яким старшого сержанта ОСОБА_1 допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою командира роти-старшого викладача шостої навчальної роти другого навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , та наказано вважати таким, що 31.12.2024 року посаду прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою, що підтверджується витягом з наказу.
31.01.2025 року наказом командира Військової частини НОМЕР_5 № 48 позивачу присвоєно військове звання «молодший лейтенант», за займаною посадою командир взводу - викладач в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується записом в посвідченні офіцера, витягом з наказу.
05.05.2025 року командир Військової частини НОМЕР_1 видав наказ (з адміністративного-господарської діяльності) № 533, яким: командира взводу - викладача 1 навчального взводу 5 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_5 призначено тимчасово виконуючим обов'язки командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 ; командиру взводу - викладачу 1 навчального взводу 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_10 тимчасово прийняти справи та посаду командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ; комісії з прийому - здачі справ та посади провести приймання та здачу посади у термін 5 діб, з 05.05.2025 року по 10.05.2025 року. Голові комісії 12 травня 2025 року подати акти прийому - передачі на затвердження в установленому порядку, що підтверджується наказом.
12.05.2025 року був складений акт прийняття і здавання посади командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , підписаний комісією у складі: голова комісії: тимчасово виконуючий обов'язки командира НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_6 ; члени комісії: тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу - заступника командира НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_7 ; тимчасово виконуючий обов'язки заступника командира 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_8 ; бухгалтер фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_9 . Зазначено, що здає посаду: командир взводу-викладач 2 навчального взводу 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_1 ; тимчасово приймає посаду: командир взводу-викладач 1 навчального взводу 5 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_10 .
Згідно цього акту перевірка матеріальних засобів за обліком 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_6 проводилась по наявності матеріальних засобів, відповідно до представлених книг обліку матеріальних засобів за напрямками: служба ЗЗУ; речова служба; служба ІТВ; служба ІС; медична служба; служба ВФП; служба РХБЗ; служба СІЗ; служба ППП; продовольча служба; служба ПММ. До акту додані відомості наявності майна по службам, де відсутні недоліки. Акт затверджений командиром Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_11 та зареєстрований 15.05.2025 року за вх. № 2154/4013.
Після цього позивач обов'язки за посадою командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 не виконував, а з 26.05.2025 року до 10.06.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № е8224.
3 11.06.2025 року до 10.07.2025 року позивач перебував у відпустці за станом здоров'я, що підтверджується відпускним квитком № 300.
24.07.2025 року командир Військової частини НОМЕР_1 видав наказ № 827 (з основної діяльності), в якому зазначив, що відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2025 року № 518 «Про проведення службового розслідування», у зв'язку з виявленням факту зникнення (втрати) майна 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 та з метою встановлення передумов, причин і фактичних обставин його втрати або можливої крадіжки, а також для з'ясування причетних осіб і визначення обсягу матеріальної шкоди завданої державі, начальником служби військової техніки Військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було проведене службове розслідування.
Під час службового розслідування було встановлено що, в місці зберігання речового майна 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 відсутнє майно. Також зазначив, що під час службового розслідування встановлено вину військовослужбовців, зокрема, тимчасово виконуючого обов'язки командира 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта ОСОБА_1 .
Пунктом першим цього наказу за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статті 11, статті 16, 30, 59, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статті 6, 8 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі, функціональних обов'язків командира 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності та накладено дисціплінарне стягнення передбачене п. «в» ст. 48 «сувора догана».
Пунктом другим цього наказу притягнено до повної матеріальної відповідальності тимчасово виконуючого обов'язки командира 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , молодшого лейтенанта ОСОБА_1 за фактом невжиття заходів щодо переміщення ввіреного майна та його схоронності, що призвело до його втрати у розмірі 89 452, 80 грн.
11.08.2025 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 233 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира взводу - викладача другого навчального взводу шостої навчальної роти другого навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , в зв'язку із призначенням на іншу посаду в іншій військовій частині виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Позивач, не погоджуючись із наказом від 24.07.2025 року № 827 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладання дисціплінарного стягнення передбаченого п. “в» ст. 48 “сувора догана» та в частині притягнення до повної матеріальної відповідальності у розмірі 89 452,80 грн., звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно ст. 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений, та діє станом на теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Частиною 1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Частинами 2 - 4 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту).
Згідно з ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Наведені норми Дисциплінарного статуту дають підстави дійти висновку, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.
Відповідно до вимог ст. ст. 83-86 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині). Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого, (ст. 87 Дисциплінарного статуту).
Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк (ст. 88 Дисциплінарного статуту).
Згідно з вимогами ст. 91 Дисциплінарного статуту заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту встановлено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-ХІУ, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
За правилами ст. 49 цього Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Статтею 112 цього Статуту визначені обов'язки командира роти.
Відповідно до ст. 96 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці.
Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення (ст. 97 Дисциплінарного статуту).
Зі ст. 106 Дисциплінарного статуту вбачається, що усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків, визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року №160-ІХ (далі також - «Закон №160-ІХ»).
Пункти 4, 5 частини першої статті 1 Закону № 160-ІХ установлюють, що матеріальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - це збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Частини перша - друга статті 3 Закону №160-ІХ встановлює, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Стаття 4 Закону №160-ІХ передбачає, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Частина перша статті 6 Закону №160-ІХ встановлює, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Абзац 1 частини другої статті 8 Закону №160-ІХ встановлює, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Частина третя статті 8 Закону № 160-ІХ передбачає, що розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Частини шоста - восьма статті 8 Закону № 160-ІХ встановлюють, що за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.
Приписи статті 9 Закону № 160-ІХ передбачають, що завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок:
1) дії непереборної сили;
2) необхідної оборони;
3) крайньої необхідності;
4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження;
5) виправданого службового ризику;
6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус;
7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.
Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.
Абзац 1 частини першої статті 10 Закону № 160-ІХ визначає, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Частина перша статті 14 Закону № 160-ІХ передбачає, що наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.
Оцінюючи оскаржуваний наказ, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та матеріальної відповідальності, слід зазначає таке.
Положеннями Дисциплінарного статуту визначено, що за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир, який зобов'язаний постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту); у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту); командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом (ч. 3 ст. 45 Дисциплінарного статуту). Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник), вчинив дисциплінарне У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, перш за все, має бути виявлення порушення. Встановивши усі обставини вчиненого порушення військовослужбовцем, визначивши неправомірність дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, задокументувавши їх, тільки тоді, командир може приймати рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення або застосовувати інші заходи впливу.
Командир або інша уповноважена посадова особа фіксує факт невиконання чи неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, порушення військової дисципліни чи громадського порядку. При цьому, факт порушення фіксується у доповідній записці, акті перевірки або рапорті, де має бути вказано обставини порушення, уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, дата і час, особа, що виявила порушення та сам опис порушення. Більше того, військовослужбовцю має бути надано можливість дати письмові пояснення щодо виявленого порушення, оскільки, чітке дотримання цих норм та процедур забезпечує законність, об'єктивність та справедливість під час встановлення та фіксації допущених військовослужбовцем порушень.
Слід зазначити, що дотримання процедури притягнення військовослужбовця до відповідальності забезпечує, серед іншого, можливість реалізації таким військовослужбовцем визначеного Дисциплінарним статутом права на подання скарги старшому командирові або звернення до суду у визначений законом строк.
Так, 05.05.2025 року командир Військової частини НОМЕР_1 видав наказ (з адміністративного-господарської діяльності) № 533, яким: командира взводу - викладача 1 навчального взводу 5 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_5 призначено тимчасово виконуючим обов'язки командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 ; командиру взводу - викладачу 1 навчального взводу 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_10 тимчасово прийняти справи та посаду командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 ; комісії з прийому - здачі справ та посади провести приймання та здачу посади у термін 5 діб, з 05.05.2025 року по 10.05.2025 року. Голові комісії 12 травня 2025 року подати акти прийому - передачі на затвердження в установленому порядку, що підтверджується наказом.
12.05.2025 року був складений акт прийняття і здавання посади командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , підписаний комісією у складі: голова комісії: тимчасово виконуючий обов'язки командира НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_6 ; члени комісії: тимчасово виконуючий обов'язки начальника штабу - заступника командира НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_7 ; тимчасово виконуючий обов'язки заступника командира 2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_8 ; бухгалтер фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_9 . Зазначено, що здає посаду: командир взводу-викладач 2 навчального взводу 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_1 ; тимчасово приймає посаду: командир взводу-викладач 1 навчального взводу 5 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_10 .
Згідно цього акту перевірка матеріальних засобів за обліком 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_6 проводилась по наявності матеріальних засобів, відповідно до представлених книг обліку матеріальних засобів за напрямками: служба ЗЗУ; речова служба; служба ІТВ; служба ІС; медична служба; служба ВФП; служба РХБЗ; служба СІЗ; служба ППП; продовольча служба; служба ПММ. До акту додані відомості наявності майна по службам, де відсутні недоліки. Акт затверджений командиром Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_11 та зареєстрований 15.05.2025 року за вх. № 2154/4013.
Суддя зазначає, що відповідач посилається на розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2024 року, відповідно до пункту 2 якого командиру НОМЕР_3 навчального батальйону заборонялося використання території, стаціонарних будівель та споруд, а також перебування особового складу на території військового містечка № НОМЕР_4 . Водночас дозволялося перебування лише складу РАО, який охоронявся особовим складом роти охорони, та розміщення особового складу взводу забезпечення навчального процесу.
Однак, слід зазначити, що у розпорядженні відсутній підпис позивача про доведення до нього змісту цього розпорядження.
Також згідно підписаного комісією і затвердженого командиром Військової частини НОМЕР_1 акту прийняття і здавання посади командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2025 року, жодні недоліки з питання місця зберігання військового майна - у цьому акті відсутні.
Слід також звернути увагу, що після 12.05.2025 року відповідач не покладав на позивача обов'язку щодо зберігання майна, зазначеного в акті прийняття і здавання посади командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 від 12 травня 2025 року
З матеріалів справи вбачається, після 12.05.2025 року позивач обов'язки за посадою командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 не виконував, а з 26.05.2025 року до 10.06.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні. З 11.06.2025 року до 10.07.2025 року позивач перебував у відпустці за станом здоров'я.
Крім того, у наказі командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24.06.2025 року № 827 взагалі не зазначено коли саме і в чому саме полягало правопорушення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 з приводу невжиття заходів щодо переміщення ввіреного майна та його схоронності, який без жодних недоліків ще 12.05.2025 року здав посаду командира роти за відомостями, де відсутня недостача будь-якого майна.
Матеріали службового розслідування не містять жодного факту винної поведінки позивача щодо майна, який він повністю здав 12 травня 2025 року за актом прийняття і здавання посади командира роти - старшого викладача 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 .
12.07.2025 року позивач рапортом в адресу командира військової частини повідомив про виявлення ним факту пошкодження печатки та взлому дверей складу військового майна, що підтверджується рапортом.
17.07.2025 року командир Військової частини НОМЕР_1 видав наказ (з адміністративного-господарської діяльності) № 815, яким по факту пошкодження печатки та взлому дверей складу військового майна призначив службове розслідування.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, молодший лейтенант ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності і матеріальної відповідальності як тимчасово виконуючий обов'язки командира 6 навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону Військової частини НОМЕР_1 , в той час як 12.05.2025 року він цю посаду командира роти вже здав згідно акту, затвердженому командиром Військової частини НОМЕР_1 , з відомостями по службам, де вказано, що все майно в наявності та відповідає обліковим даним.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24 липня 2025 року № 827 в частині притягнення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладання дисціплінарного стягнення передбаченого п. “в» ст. 48 “сувора догана» (пункт 1); в частині притягнення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за фактом невжиття заходів щодо переміщення ввіреного майна та його схоронності, що призвело до його втрати у розмірі 89 452,80 грн. (пункт 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок його бюджетних асигнувань.
Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 24 липня 2025 року № 827:
в частині притягнення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладання дисціплінарного стягнення передбаченого п. “в» ст. 48 “сувора догана» (пункт 1);
в частині притягнення молодшого лейтенанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за фактом невжиття заходів щодо переміщення ввіреного майна та його схоронності, що призвело до його втрати у розмірі 89 452,80 грн. (пункт 2).
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна