02 лютого 2026 року Справа 160/799/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про виклик свідка у справі №160/799/26, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/799/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, зобов'язання вчинити певні дії.
28 січня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про виклик свідка, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач просить викликати в якості свідка начальника відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» ГУНП в Дніпропетровській області фактично з метою роз'яснення її висновків щодо психологічного стану позивача в день відданя йому бойового наказу.
Вирішуючи таку заяву суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
За ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу
Частинами 1-3 ст. 92 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що показання свідків є одним із засобів доказування, на підставі яких можливо встановити обставини, що мають значення для справи.
Водночас для вирішення питання щодо наявності підстав для виклику до суду свідків необхідним є встановлення доцільності вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування.
Якщо обставини, які має повідомити свідок, не входять до предмета доказування у справі, підстави для виклику свідка відсутні.
Аналогічне правозастосування здійснене Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 07.11.2024 року у справі №990/62/24, в ухвалі від 23.03.2018 року у справі №800/508/17.
Якщо в клопотанні про виклик свідка відсутні обґрунтовані мотиви, аргументи та міркування, які б свідчили, що відповідна особа може повідомити конкретні, достовірні відомості саме щодо обставин прийняття спірного рішення, підстави для виклику свідка відсутні.
Аналогічне правозастосування здійснене Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 25.11.2024 року у справі №990/233/24.
Якщо доказів, наявних в матеріалах, цілком достатньо для повного, всебічного, об'єктивного розгляду адміністративної справи, з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, підстави для виклику свідка відсутні.
Аналогічне правозастосування здійснене Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 21.05.2018 року у справі №800/585/17.
Суд констатує, що за обставин даної справи наразі відсутні підстави вважати, що наявних в матеріалах, не достатньо для повного, всебічного, об'єктивного розгляду адміністративної справи, з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, в т.ч. з урахуванням доказів, які будуть надані на вимогу суду.
Отже, в задоволенні заяви належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 65, 72, 76, 91, 92, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про виклик свідка у справі №160/799/26 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко