02 лютого 2026 року Справа 160/1818/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які полягають у взятті на військовий облік військовозобов'язаних (у поновленні на військовому обліку) ОСОБА_2 (громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та у внесенні відповідних відомостей (даних) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яка полягає у невнесенні за заявою від 03.11.2025 р. (отримана відповідачем 05.11.2025 р.) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей (даних) про проходження ОСОБА_3 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 01.07.2003 р. медичного огляду військово-лікарською комісією, визнання його непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту «а» частини 5 статті 37 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 01.07.2003 р.);
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості (дані) про проходження ОСОБА_3 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 01.07.2003 р. медичного огляду військово-лікарською комісією, визнання його непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту «а» частини 5 статті 37 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 01.07.2003 р.);
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яка полягає у невнесенні за заявою від 10.11.2025 р. (отримана відповідачем 12.11.2025 р.) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей (даних) про проходження ОСОБА_3 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 01.07.2003 р. медичного огляду військово-лікарською комісією, визнання його непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту «а» частини 5 статті 37 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 01.07.2003 р.);
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості (дані) про проходження ОСОБА_3 (громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 01.07.2003 р. медичного огляду військово-лікарською комісією, визнання його непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту «а» частини 5 статті 37 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 01.07.2003 р.);
судовий збір з відповідачів на користь позивача не стягувати.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставин.
Відповідно до п.п. 3, 4, 6 ч.1ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
За приписами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивач об'єднує в одному позові вимоги, які мають різні підстави та предмет, та зокрема вимоги звернуті до різних суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, за поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори - одного суб'єкта звернення до різних відповідачів, при цьому підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні обставини справи, які мають індивідуальний характер, які стосуються різних правовідносин, на які відповідачем 1,2 надано різні відповіді/ відмови/вчинені дії (звернуто різгі заяви), тощо, а також застосування до спірних правовідносин різних нормативно-правових актів за різними правовідносинами.
Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем позовних вимог є неприпустимим.
Підстав для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено.
Згідно із приписами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно положень п.5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також і ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із приписами частин 1, 2 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно положень п.5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 ст.245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Також і ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно зі статтею 169 КАС України, позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду:
вмотивоване пояснення щодо підстав об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.
уточненої позовної заяви, у відповідно до кількості учасників справи враховуючи вимоги цієї ухвали, у відповідності вимог ст. 172 КАС України, викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно вимог ст.5, п. 4 ч.5 ст. 160, ст. 161, ст.245 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із урахуванням висновків суду та доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини;
- доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини, згідно положень п.п.4,5 ст. 160 КАС України.
Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється п'ятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним цієї ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Ільков