02 лютого 2026 рокуСправа №160/37223/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.12.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №1082/03-16 від 16.10.2025 №047150010409;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведені з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з моменту звернення, а саме з 09.10.2025 відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування заявлених вимог позивачка вказує, що вважає протиправною відмову пенсійного органу у переведенні її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки всановлено розбіжність в прізвищі померлого годувальника ОСОБА_2 та заявниці ОСОБА_1 . У рішенні про відмову від 16.10.2025 №047150010409 ГУ ПФУ в Запорізькій області зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 всановлено розбіжність в прізвищі померлого годувальника ОСОБА_2 та заявниці ОСОБА_1 . Враховуючи вищезазначене прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії “Перехід на інший вид пенсії» за заявою №4571 від 09.10.2025, у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Ухвалою від 31.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копія ухвали від 31.12.2025 вважається врученою відповідачу у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
13.01.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що при зверненні із заявою про перехід на пенсії у разі втрати годувальника встановлено розбіжності в прізвищі померлого годувальника ОСОБА_2 та заявниці ОСОБА_1 , що стало підставою для відмови в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки факт родинних зв'язків на момент прийняття рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.10.2025 № 047150010409 не встановлено. Отже, у відповідача немає правових підстав для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
19.01.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій остання підтримала свої позовні вимоги та просила позов задовольнити в повному обсязі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як одержувач пенсії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 03.09.2025 Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
09.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області щодо перерахунку пенсії: «Перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника».
З урахуванням принципу екстериторіальності її заяву було розглянуто відділом перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено розбіжність в прізвищі померлого годувальника ОСОБА_2 та заявниці ОСОБА_1 . Враховуючи вищезазначене прийнято рішення №1082/03-16 від 16.10.2025 №047150010409, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії “Перехід на інший вид пенсії» за заявою №4571 від 09.10.2025, у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Позивач з таким рішенням не погоджується, тому звернулася до суду із цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV.
Згідно з п. 3 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
За приписами частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
За змістом частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно частини 3 статті 36 Закону № 1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2.3 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) відомості про місце проживання;
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов'язана з проходженням військової служби.
До заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника членам сім'ї особи, яка загинула (померла) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час безпосередньої участі в АТО/ООС або під час безпосередньої участі в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, додаються документи згідно з Порядком надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року № 740 (при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» членам сім'ї осіб, зазначених в пунктах «е» та «є» статті 3 цього Закону).
До заяви про призначення пенсії членам сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
За приписами п. 2.11 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно з п.2.16 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.
Отже, дружина померлого, якщо вона досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону і була на утриманні померлого (перебувала на повному утриманні померлого або одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування), має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника в разі втрати джерела засобів до існування. Для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються, серед іншого, документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
При цьому, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про шлюб. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Зі змісту доданих до позовної заяви документів слідує, що позивач та її чоловік ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 17.02.1979 серія НОМЕР_3 та відповідним записом в паспорті позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача ОСОБА_2 - помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.09.2025.
Позивач на час звернення до Пенсійного фонду перебувала на його обліку та отримувала пенсію призначену за нормами Закону № 1058, що сторонами не заперечується.
Вказане свідоцтво про шлюб та паспорт, які долучені позивачем до заяви, засвідчують родинні стосунки позивача з померлим.
В підтвердження факту проживання разом з годувальником та перебування на його утриманні, позивач надала пенсійному органу копії таких документів:
- паспорт ОСОБА_1 ;
- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 ;
- паспорт годувальника НОМЕР_4 (копію) на прізвище українською « ОСОБА_2 », російською мовою « ОСОБА_3 »;
- свідоцтво РАГС про смерть годувальника ОСОБА_2 від 03.09.2025 року серія НОМЕР_2 ;
- свідоцтво про шлюб від 17.02.1979 НОМЕР_3 оформлене російською мовою про укладення шлюбу між « ОСОБА_3 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: село Каніж, Новомиргородського району Кіровоградської області та « ОСОБА_4 » (після укладенняя шлюбу « ОСОБА_5 ») ІНФОРМАЦІЯ_3 місце народження: м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область;
- військовий квиток від 10.05.1976 НОМЕР_5 оформленеий російською мовою на ім'я « ОСОБА_3 »;
- трудову книжку померлого годувальника від 28.08.1978 серія НОМЕР_6 оформлена російською мовою на ім'я « ОСОБА_3 »;
- довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за періоди роботи з 13.05.1981 по 31.07.1993, з 01.12.1995 по 13.07.2007, з 24.03.2007 по 12.06.2009; оформлених російською мовою на ім'я « ОСОБА_3 ».
- довідку про заробітну плату за період роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 оформлена українською мовою на ім'я « ОСОБА_2 »;
- довідку від 04.12.2006 № 4/803, видану військовим комісаріатом про участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 25.05.1987 по 24.08.1987, оформлена українською мовою на ім'я « ОСОБА_2 ».
Однак, з матеріалів пенсійної справи вставновлено розбіжність в прізвищі померлого годувальника та позивачки. Прізвище було помилково перекладено з російської мови в іншій транслітерації - « ОСОБА_6 », замість дійсної - « ОСОБА_7 », яка відповідає вірному перекладу прізвища з російської мови на українську.
Відтак, судом не заперечується наявність розбіжності в прізвищах позивача та її чоловіка, однак, на переконання суду, при призначенні пенсії у разі втрати годувальника підлягає встановленню саме наявність родинних зв'язків між позивачем та померлим годувальником, а не встановлення факту тотожності їх прізвищ.
Тому розбіжність в одній літері прізвища особи не може слугувати підставою для позбавлення її права на призначення пенсії у разі втрати годувальника.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач перебувала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 у шлюбі з 17 лютого 1979 року, що також підтверджується відміткою у паспорті.
Враховуючи те, що у розумінні пункту 1 частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, а також те, що відповідач не заперечує факт наявності родинних зв'язків між позивачем та померлим годувальником, а лише посилається на розбіжність у прізвищах, суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.10.2025 №047150010409.
Поряд з цим, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведені з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки фактиично права позивача у цьому випадку порушені безпосередньо рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 16.10.2025 №047150010409 щодо відмови ОСОБА_1 в переході на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, а не діями ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у переведені з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести позивача, починаючи із 09.10.2025 на пенсію по втраті годувальника, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 45 Закону №1058-IV, якою врегульовано питання строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відтак, зважаючи на положення пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV, суд, застосовуючи механізм захисту права, порушеного суб'єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести позивача, починаючи із 09.10.2025, на пенсію по втраті годувальника відповідно до вимог Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Покладення такого обов'язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.
Керуючись ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №1082/03-16 від 16.10.2025 №047150010409.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з моменту звернення, а саме з 09.10.2025 відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, Запорізька обл., Запорізький р-н, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158Б, код ЄДРПОУ 20490012) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез