29 січня 2026 року Справа 160/1770/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
26 січня 2026 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо надання відмови про надання інформації та документів відносно позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати належним чином завірені копії рішення, постанови, картки обстеження та медичного огляду, довідки військово - лікарської комісії відносно проведення медичного огляду військово - лікарською комісією ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням та врахуванням діагнозів, зазначенням медичної установи в якій було проведено медичний огляд військово - лікарською комісією відносно ОСОБА_1 ; надати копію наказу, витягу із наказу по особовому складу про зарахування до списків особового складу військової частини, направлення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на проходження військової служби до військової частини;
- визнати протиправним і скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації до військової частини;
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
З позовних вимог, заявлених позивачем, неможливо встановити, які саме конкретні дії відповідача він просить визнати протиправною щодо надання відмови про надання інформації та документів відносно позивача.
Крім того, матеріали справи не містять жодної письмової відмови відповідача у наданні інформації чи документів, а також позивач у позовній заяві не зазначає, у чому саме полягала така відмова, ким вона була надана та її дату, що унеможливлює встановлення предмета спору та перевірку доводів позивача щодо протиправності дій відповідача.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має сформулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно подати до суду уточнену позовну заяву в кількості примірників відповідно до кількості учасників у справі в якій уточнити позовні вимоги та викласти їх чітко та зрозуміло.
Крім того, надані позивачем додатки до позовної заяви надані в неналежній якості, що унеможливлює їх дослідження судом як належних доказів.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 грн.
Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи те, що позов поданий через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору за подання позову у цій справі становить 1064,96 грн.
Перевіривши матеріали позову, суд встановив, що відсутні докази сплати судового збору.
Частиною 1 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:
- уточнену позовну заяву в кількості примірників відповідно до кількості учасників у справі в якій уточнити позовні вимоги та викласти їх чітко та зрозуміло;
- докази надані до позовної заяви належної якості;
- докази сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко