02 лютого 2026 року Справа 160/1865/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області в особі Відділу №7 у місті Дніпрі Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області в особі Відділу №7 у місті Дніпрі Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області в особі Відділу №7 у місті Дніпрі Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області щодо не оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітній на ім'я ОСОБА_2 відповідно до Положень про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області в особі Відділу №7 у місті Дніпрі Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України неповнолітній на ім'я ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання (що передбачено пунктами 6, 7 Положення №2503-ХІІ) - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.
Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Зазначена позовна заява надійшла до суду 27.01.2026 року та передана судді Турлаковій Н.В. 28.01.2026р., отже п'ятим днем для вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою є 01.02.2026р., що припадає на вихідний день (неділя), у зв'язку з чим, дана ухвала прийнята першим робочим днем - 02.02.2026р.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
І. Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, всупереч вказаним положенням, позивачем не сплачено судовий збір та не додано документ про сплату судового збору.
Натомість позивач в позовній заяві зазначає, що звертаючись за захистом прав своєї неповнолітньої доньки відповідно до Закону від 18.01.2001 № 2235-ІІІ « Про громадянство України», а саме, згідно до ст.26 зазначеного Закону щодо оскарження рішень з питання громадянства у встановленому законом порядку до суду, та згідно ст.27 щодо оскарження у судовому та адміністративному порядку дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства позивачу, законному представнику своєї неповнолітньої дитини, в інтересах якої подаю цей позов - надано пільгу законодавством України щодо сплати судового збору. Так, згідно п. 7 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) в редакції від 26.09.2015 р., зміни якого набрали чинності з 01.09.2015 р., « від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб» заявникам-позивачам, звертаючись за захистом прав і свобод неповнолітніх своїх дітей, законним представникам надано пільгу щодо сплати судового збору.
Вказане посилання позивача судом не береться до уваги, з огляду на наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Зі змісту наведеної ст. 3 вищевказаного закону вбачається, що законодавець розрізняє позовні заяви та інші заяви, які можуть бути об'єктом сплати судового збору.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено пільги щодо сплати судового збору.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає, що норми статті 53 КАС України регламентують участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини 1 вказаної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Також суд зазначає, що звертаючись з позовною заявою в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 її мати ОСОБА_1 , діє як законний представник неповнолітньої дитини, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України.
Законом України «Про судовий збір» не передбачено пільги щодо сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
Вказані правові висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 640/109/19.
Отже, позивачем не доведено, що пільга щодо сплати судового збору визначена пунктом 7 частиною 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» поширюється на неї.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 01.03.2023 року у справі № 160/19120/22 та від 19.01.2024 року у справі № 160/13878/22.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328, 00 грн.
Таким чином, судовий збір за подання даної позовної заяви становить 1331,20 грн.
Отже, недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 1331,20 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)
або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору разом з доказами на підтвердження неможливості сплати судового збору.
ІІ. Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Суд зазначає, що поняття бездіяльності було неодноразово надано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постановах від 26.06.2019 року по справі №807/583/14, від 15.03.2019 року по справі №805/1953/18-а та від 23.05.2018 року по справі №802/490/16-а, в яких зазначено, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов'язків (завдань) згідно із чинним законодавством.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року неповнолітній на ім'я ОСОБА_2 відповідно до Положень про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Проте судом встановлено, що за наслідком розгляду заяви позивача, відповідачем надано відповідь від 20.11.2025 №1216-3461/000186-25, якою фактично відмовлено в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, що виключає обставини бездіяльності.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За таких обставин позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву, в якій викласти позовні вимоги, враховуючи обраний спосіб судового захисту порушених прав та інтересів.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно з ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області в особі Відділу №7 у місті Дніпрі Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання:
- уточненого позову, в якому викласти в прохальній частині позовні вимоги щодо предмету спору із зазначенням належного способу захисту прав позивача, з урахуванням ст.ст.5, 160 КАС України (та його копії для відповідача).
- документу про сплату судового збору на суму 1331,20 грн. або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору разом з доказами на підтвердження неможливості сплати судового збору;
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Турлакова