02 лютого 2026 рокуСправа №160/33668/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
26 листопада 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 02.10.2025 року № 046350020814 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 02.10.2025 року № 046350020814.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він 24.09.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив призначити пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надавши підтверджуючий пакет документів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350020814 від 02.10.2025 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідних 25 років на роботах, що дають право на призначення пенсії незалежно від віку. Додатково повідомлено, що особа набуває право на пенсійну виплату за Списком №1 за досягнення 50-річного віку, а саме з 27.07.2041 року.
25.10.2025 року ОСОБА_1 через веб-портал ПФУ звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою вх.№ВЕБ-05001-Ф-С-25-249790, в якій просив зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №52577-48106/Р-01/8-0500/25 від 21.11.2025 року позивачеві повідомлено, що його страховий стаж складає 15 років 08 місяців 08 днів.
До страхового стажу зараховується період навчання за денною формою навчання до 01.01.2004 року на підставі статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до страхового стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до Закону №1058 період навчання за денною формою навчання зараховується до страхового стажу за умови сплати страхових внесків.
Отже, для зарахування до страхового та підземного стажу по Списку №1 період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року, відсутні законні підстави.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350020814 від 02.10.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки йому не зараховано до страхового та підземного стажу по Списку №1 період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року, у зв'язку з чим позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/33668/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
01.12.2025 року на адресу відповідачів направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
02.12.2025 року відповідачами отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", які міститься в матеріалах справи.
22.12.2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву вх.№68461/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
24.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вік заявника на дату звернення складає 34 роки 01 місяців 28 днів.
За результатами розгляду заяви від 24.09.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 02.10.2025 прийнято рішення № 046350020814 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Щодо не зарахування до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2006 по 30.06.2010, Головне управління зазначає наступне.
Позивач навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2006 по 30.06.2010, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 .
Павлоградський технікум Національної гірничої академії України має тип закладу освіти - державний навчальний заклад І рівня акредитації.
Позивач здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста гірничий технік-технолог.
Головне управління звертає увагу суду на те, що згідно приписів ст. 43 Закону України від 23.05.1991 №1060-ХІІ «Про освіту» (чинному, станом на час навчання позивача) було визначено, що вищими закладами освіти є зокрема технікум, університет.
Згідно приписів статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до частин 1, 2 статті 40 Закону України «Про освіту» (в редакції станом на дату навчання) професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.
Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.
Частиною 1 статті 43 Закону України «Про освіту» вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Отже, позивач у спірні періоди навчався у вищому навчальному закладі - технікумі.
З огляду на вищевикладене, Головне управління зазначає, що позивач не навчався в професійно-технічному навчальному закладі.
Крім того, позивач працював учнем гірника підземного з повним робочим днем під землею на дільниці підготовчих робіт №1, а кваліфікацію отримав гірничого техніка-технолога.
Відповідно до статті 18 Закону №3025 до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Статтею 18 Закону №3025 належність технікумів до закладів професійної (професійно-технічної) освіти не передбачено.
Відповідно до статті 24 та пункту 6 статті 25 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 №2984-ІІІ, що був чинний на період навчання заявника (втратив чинність 06.09.2014), технікуми віднесені до вищих навчальних закладів I рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Молодший спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Системний аналіз зазначених правових норм свідчить, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є строк перерви між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу який не повинен перевищувати трьох місяців та зарахування на роботу за здобутою спеціальністю після закінчення навчання. Час навчання зараховується до стажу роботи на пільгових умовах якщо на момент вступу в навчальний заклад особа працювала за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі №513/1195/16-а.
З урахуванням викладеного, оскільки позивач в спірні періоди навчався у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів відповідно до статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», а отже, на думку представника відповідача, Головним управлінням правомірно не зараховано до пільгового стажу час навчання ОСОБА_1 з 01.09.2006 по 30.06.2010 року.
22.12.2025 року та 29.12.2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№69836/25 та вх.№68502/25, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, вважає їх необґрунтованими та помилковими, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
До трудової книжки вносяться, зокрема: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.І Інструкції №58).
За вимогами пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна за змістом вимога, міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 №1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 та запису №5 трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» та здобув кваліфікацію «гірничий технік - технолог».
Згідно зі статтею 48 КЗпП України та статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 18.05.2009 року та пільгової довідки від 30.06.2025 року №568, виданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське», під час навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії позивач працював та проходив практику на:
ВСП «Шахта «Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля»:
- з 19.01.2010 року по 04.05.2010 року - «учень гірника підземного» з повним робочим днем в шахті на період виробничої практики.
Отже, під час періоду навчання ОСОБА_1 проходив виробничу практику за професією, що дає право на пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується записами у трудовій книжці та поданими довідками, та після завершення навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії 30.06.2010 року в межах трьох місяців після завершення навчання розпочав працював за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 16.08.2010 року «учень гірника підземний» з повним робочим днем під землею.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 та запису №5 трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» та здобув кваліфікацію «гірничий технік - технолог».
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 18.05.2009 року та пільгової довідки від 30.06.2025 року №568, виданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське», під час навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії позивач працював та проходив практику на ВСП «Шахта «Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля» з 19.01.2010 року по 04.05.2010 року - «учень гірника підземного» з повним робочим днем в шахті на період виробничої практики.
24.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив призначити пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надавши підтверджуючий пакет документів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350020814 від 02.10.2025 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідних 25 років на роботах, що дають право на призначення пенсії незалежно від віку.
Додатково повідомлено, що особа набуває право на пенсійну виплату за Списком №1 за досягнення 50-річного віку, а саме з 27.07.2041 року.
25.10.2025 року ОСОБА_1 через веб-портал ПФУ звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою вх.№ВЕБ-05001-Ф-С-25-249790, в якій просив зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №52577-48106/Р-01/8-0500/25 від 21.11.2025 року позивачеві повідомлено, що його страховий стаж складає 15 років 08 місяців 08 днів.
До страхового стажу зараховується період навчання за денною формою навчання до 01.01.2004 року на підставі статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 року.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до страхового стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до Закону №1058 період навчання за денною формою навчання зараховується до страхового стажу за умови сплати страхових внесків.
Отже, для зарахування до страхового та підземного стажу по Списку №1 періоду навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року, відсутні законні підстави.
ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350020814 від 02.10.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки йому не зараховано до страхового та підземного стажу по Списку №1 період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частина 3 статті 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За змістом частини 5 статті 114 Закону №1058-IVв в разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Судом встановлено, що 24.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив призначити пенсію на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", надавши підтверджуючий пакет документів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350020814 від 02.10.2025 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідних 25 років на роботах, що дають право на призначення пенсії незалежно від віку.
Щодо зарахування до страхового та підземного стажу періоду навчання з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 01.01.2004, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Таким чином, починаючи з 01.01.2004 року до страхового стажу може бути зарахований виключно період, за який сплачено страхові внески.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
До трудової книжки вносяться, зокрема: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.І Інструкції №58).
За вимогами пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна за змістом вимога, міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 №1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Згідно зі статтею 3 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно - технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, технікум, університет тощо), а й видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 та запису №5 трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» та здобув кваліфікацію «гірничий технік - технолог».
Згідно зі статтею 48 КЗпП України та статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 18.05.2009 року та пільгової довідки від 30.06.2025 року №568, виданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Тернівське», під час навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії позивач працював та проходив практику на:
ВСП «Шахта «Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля» з 19.01.2010 року по 04.05.2010 року - «учень гірника підземного» з повним робочим днем в шахті на період виробничої практики.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
На час роботи позивача діяли Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року, відповідно до Розділу І «Гірничі роботи» підпункту 1.1а пункту 1 на пільгових умовах за Списком № 1 мають право «усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах».
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років", до посад, віднесених до працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, відносяться усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Отже, під час періоду навчання ОСОБА_1 проходив виробничу практику за професією, що дає право на пенсію відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується записами у трудовій книжці та поданими довідками, та після завершення навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії 30.06.2010 року в межах трьох місяців після завершення навчання розпочав працював за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 16.08.2010 року «учень гірника підземний» з повним робочим днем під землею.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350020814 від 02.10.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", і як наслідок, необхідності поновлення порушеного права шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період навчання з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням досліджених обставин справи, на думку суду, належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 24.09.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зарахованого до страхового та пільгового стажу періоду навчання з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року, з урахуванням висновків суду викладених у рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції АТ "ПУМБ" від 25.11.2025 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046350020814 від 02.10.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до страхового та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", період навчання з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) від 24.09.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зарахованого до страхового та пільгового стажу періоду навчання з 01.09.2006 року по 30.06.2010 року, та з урахуванням висновків суду викладених у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник