02 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/14818/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Січеславський Ігор Анатолійович звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Камінь-Каширської міської ради (далі - Камінь-Каширська міська рада, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення у формі листа №4674/02-10/2-25 від 29.10.2025, про відмову у призначенні компенсації ОСОБА_1 , як фізичній особі, яка надає соціальну послугу з догляду на непрофесійній основі рідному брату ОСОБА_2 та зобов'язання Камінь-Каширську міську раду Волинської області повторно розглянути заяву про призначення компенсації, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 та прийняти відповідний висновок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є братом ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю 1Б групи (загальне захворювання) та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААБ №692550. Позивач звернувся з заявою до Камінь-Каширської міської ради стосовно виплати йому компенсації по догляду на непрофесійній основі за рідним братом ОСОБА_2 , який згідно з постановою лікарсько-консультативної комісії потребує стороннього догляду. Листом від 29.10.2025 №4674/02-10/2-25 відповідач повідомив, що 08.10.2025 було проведено обстеження матеріально-побутових умов сім'ї та за результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду, оскільки сума балів становить 58,5. Крім того, актом проведення обстеження сім'ї №208 від 08.10.2025 встановлено, що ОСОБА_2 частково задовольняє свої основні життєві потреби, проживає разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 , які частково надають соціальні послуги. Позивач проживає зі своєю дружиною та дітьми за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, позивач з братом не проживає не веде спільного побуту, не має взаємних прав та обов'язків, що не відповідає п. 6 ст. 13 Закону України «Про соціальні послуги».
Представник позивача вважає вказане рішення протиправним, та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та порушує його право на отримання компенсації, а отже підлягає скасуванню. З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Відповідач 10.12.2025 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість. Зазначає, що за результатами обстеження сім'ї від 08.10.2025 не встановлено факту спільного проживання позивача з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, ведення спільного з нею побуту та наявності у позивача з братом ОСОБА_2 взаємних прав і обов'язків, крім того протоколом засідання комісії №31 від 08.10.2025 відмовлено позивачу у призначенні компенсації, як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, так як відсутня потреба у наданні соціальних послуг з догляду ОСОБА_2 .
Представник позивача у відповіді на відзив просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.
Інших заяв чи пояснень по суті справи до суду від сторін не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , який проживає разом зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 24.11.2020 серії 12 ААБ №692550 ОСОБА_2 встановлено довічно першу Б групу інвалідності загального захворювання. У висновку про умови та характер праці вказано непрацездатний, потребує постійного стороннього догляду.
21.10.2025 позивач звернувся до Камінь-Каширської міської ради із письмовою заявою стосовно виплати компенсації по догляду на непрофесійній основі за рідним братом ОСОБА_2 , який згідно з постановою лікарсько-консультативної комісії потребує стороннього догляду.
Відповідно до висновку від 08.10.2025 про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду, оскільки сума балів 58,5.
Згідно із актом проведення обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №208 від 08.10.2025 складеним головними спеціалістами Камінь-Каширської міської ради вбачається, що ОСОБА_2 проживає в задовільних умовах разом з батьками пенсіонерами. Мати надає соціальні послуги з догляду. Брат ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , частково надає послуги з догляду.
Протоколом засідання комісії №31 від 08.10.2025 рекомендовано не призначати позивачу компенсацію так як сума балів ступеня індивідуальних потреб ОСОБА_2 становить 58,5, що перевищує встановлений показник. Крім того, позивач з братом не проживає не веде з ним спільного побуту, та не має взаємних прав та обов'язків.
Не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні компенсації як фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 №2671-VIII (далі - Закон №2671-VIII).
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 1 Закону № 2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2671-VIII до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об'єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.
Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України (частина 6 статті 13 Закону № 2671-VIII).
Згідно з частиною 7 статті 13 Закону № 2671-VIII фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні.
Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об'єднаних територіальних громад.
Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 (далі - Порядок № 859).
Пунктом 6 Порядку № 859 встановлено, що для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 859 визначено, що компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.
Пунктом 7 Порядку № 859 закріплено перелік документів, які подаються фізичною особою, яка надає соціальні послуги, у паперовій формі (електронній форсі) та встановлено, що уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.
Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. Якщо документи подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважається день її прийняття уповноваженим органом або відправлення поштою.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб встановлено, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг з догляду, оскільки сума балів становить 58,5.
Суд звертає увагу на те, що виставлення балів за шкалою оцінки можливості виконання елементарних дій та за шкалою оцінки можливості виконання складних дій, віднесено до виключної компетенції осіб, відповідальних за проведення комплексного визначення індивідуальних потреб, а тому суд не вправі здійснювати переоцінку таких балів, інакше це було б втручання в дискреційні повноваження уповноваженого органу, члени якого володіють спеціальними знаннями.
Відповідно до пункту 7 Порядку №859 уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.
Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров'я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.
За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.
Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.
Якщо за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб сума балів становить більше ніж 54 бали, особа не потребує надання соціальних послуг з догляду, якщо сума балів становить від 54 до 0 балів - потребує.
Оскільки ОСОБА_2 відповідальними особами визначено 58,5 балів, то позивач немає права на призначення і виплати компенсації за догляд.
При цьому, суд зазначає, що наявність довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 24.11.2020 серії 12 ААБ №692550, в якій зазначено, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, не змінює сутності досліджених правовідносин та не надають позивачу права на призначення і виплати компенсації за догляд.
Суд зазначає, що компенсація за відповідний вид соціальних послуг може бути призначена особі лише за умови дотримання норм та процедур, визначених у Законі №2671-VIII та у Порядку №859. Наявність порушення функцій організму можуть бути у більшості громадян яким встановлено групу інвалідності, при цьому, компенсація за певний вид соціальної допомоги призначається, коли така людина не може обходитись без сторонньої допомоги, що визначається шляхом комплексного визначення індивідуальних потреб людини.
Відповідно до Порядку №859 комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров'я.
При цьому, Порядком №859 не передбачено обов'язкова участь лікаря, на обстеженні якого перебуває особа, яка потребує надання соціальних послуг.
Таким чином, за результатами комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг відповідальні особи за проведення такого комплексного визначення дійшли висновку про те, що ОСОБА_2 не потребує надання соціальних послуг.
Згідно частини першої статті 24 Закону підставою для відмови у наданні соціальних послуг є: 1) відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім'ї; 2) ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається структурним підрозділом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.
Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
Підставою для відмови у призначенні компенсації став також акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №208 від 08.10.2025, відповідно до якого позивач проживає в АДРЕСА_2 , та частково надає соціальні послуги з догляду.
Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 другу групу членів сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тобто, законодавство не регламентує вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання (вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 31.03.2020 у справі №205/4245/17 та від 23.04.2020 у справі № 686/8440/16-ц).
Суд звертає увагу на те, шо позивачем на підтвердження факту надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі не надано суду належних та допустимих доказів, які б засвідчували факт спільного проживання з ОСОБА_2 в одному будинку та ведення спільного господарства, наявності взаємних прав й обов'язків.
Оскільки, за результатами обстеження матеріально-побутових умов сім'ї не встановлено факту спільного проживання позивача з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, що є підставою для відмови у призначенні компенсації ОСОБА_1 та як наслідок прийняття оскаржуваного рішення.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини та положення законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про соціальні послуги», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Камінь-Каширської міської ради Волинської області (44000, Волинська область, Камінь-Каширський район, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, будинок, 2, код ЄДРПОУ 34836909) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський