02 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/12201/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Аускон Україна» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
Приватне підприємство «Аускон Україна» (далі - ПП «Аускон Груп», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 09.09.2025 №UA205140/2025/000248/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002338 від 09.09.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці МД №25UA205140055871U6. Однак, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 09.09.2025 №UA205140/2025/000248/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002338. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із таким рішенням та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв'язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).
Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Ухвалою суду від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та місять такі розбіжності: відповідно до вказаного в рахунку-фактурі від 05.09.2025 №210 продавцем (власником) транспортного засобу є WOODIO INTERNATIONAL TRADE LTD, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 зазначений власник транспортного засобу - Andrei Cacialuba інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни транспортного засобу декларантом не надано. Дана інформація свідчить про наявність третіх осіб, які не є стороною контракту; відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012№599 «Про підтвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевезні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, до якого належить калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 км маршруту. Документ про транспортні витрати від 09.09.2025 №09/25 не відповідає зазначеним вимогам; супровідний документ Т1 від 08.09.2025 №25PL401010NUS40XK4 не можу бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість товару, оскільки не містить вартісних та статистичних даних товару; відповідно пункту 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.12.2024 №WOD/UKR оплата за товар здійснюється безстроковим розрахунком у вигляді відстрочки оплати на 90 днів з моменту оформлення митної декларації. В рахунку-фактурі від 05.09.2025 №210 відсутні відомості про умови та терміни розрахунку за оцінюваний товар. ПП «Аускон Україна» відмовилося надати витребувані митницею документи, про що зазначило у заяві від 09.09.2025 №б/н. Через неможливість застосування наступних методів митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі ЄАІС Держмитслужби) на рівні 36400,00 євро (за МД від 09.09.2025 №UA205140/225/000248/2). Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 09.09.2025 №UA205140/2025/000248/2 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002338 від 09.09.2025 є законними та обґрунтованими.
Ухвалою суду від 13.11.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що усі викладені у відзиві твердження жодним чином не спростовують викладені у позовній заяві доводи.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
06.12.2024 між ПП «Аускон України» (покупець) та компанією Woodio International Trade LTD (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №WOD/UKR, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товари відповідно до інвойсу, який є невід'ємною частиною даного договору (розділ 1). Валютою контракту є євро. Покупець купує продукцію у кількості та за ціною, вказаною в інвойсі. Сума контракту визначається сумою кожного інвойса в рамках цього контракту (розділ 2). Оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця. Оплата за товар у вигляді відстрочки оплати на 90 днів з моменту оформлення вантажною митної декларації (розділ 5).
09.09.2025 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «Автомобіль вантажний, спеціального призначення -автобетонозмішувач. Призначений для перевезення бетону у відповідності з вимогами ДСТУ, обладнаний барабаном-змішувачем, обємом-10м3.-марка - VOLVO; -модель FM 380; -номер кузова(VIN) НОМЕР_2 ; -модельний рік - 2013 рік; -календарний рік - 2012 рік;-дата першої реєстрації-01.05.2013 рік; -повна маса - 37000 кг; -власна маса -13500 кг; - об'єм двигуна - 12777 см3; -тип двигуна - дизель; -потужність -285 кВт; -колісна формула -6*4;-призначений для використання по дорогах загального користування;- загальна кількість місць, включаючи водія - 2; -кількість - 1 штука; -торгівельна марка VOLVO; -країна походження Швеція (SE); - бувший у використанні» декларант позивача подав МД №25UA205140055871U6 (а.с.71). Фактурна вартість товару становить 11500,00 євро (еквівалентно 55639,70 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 565390,70 грн з урахуванням транспортних витрат у сумі 9000,00 грн. Для підтвердження митної вартості надано: рахунок-фактуру (інвойс) від 05.09.2025 №210 (а.с. 12, переклад а.с. 12 зворот), автотранспортну накладну від 05.09.2025 №б/н, супровідний документ від 08.09.2025 №25PL401010NUS40XK4 (а.с. 13, переклад а.с. 14), декларація про походження товару від 05.09.2025 №210, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобі від 13.05.2022 №21336753447 (а.с. 15, переклад а.с. 15 зворот - 16), калькуляція транспортних витрат від 09.09.2025 №9/25 (а.с. 85 зворот), висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 09.09.2025 №2521 (а.с. 18), контракт від 06.12.2024 №WOD/UKR (а.с. 78-80), доповнення до контракту від 11.06.2025 №1 та від 01.09.2025 №2 (а.с. 81), договір про надання послуг митного брокера від 29.05.2025 №29/05/2025 (а.с. 20-21).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено; 6) висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 8) транспортні (перевізні) документи; 9) копію митної декларації країни відправлення.
Листом від 09.09.2025 декларант повідомив митницю про те, що додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості подаватись не будуть (а.с. 87 зворот).
09.09.2025 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000248/2 (а.с.11) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002338 (а.с.22).
У графі 33 оскаржуваного рішення від 09.09.2025 №UA205140/2025/000248/2 зазначено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: відповідно до вказаного в рахунку-фактурі від 05.09.2025 №210 продавцем (власником) транспортного засобу є WOODIO INTERNATIONAL TRADE LTD, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 зазначений власник транспортного засобу - Andrei Cacialuba інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни транспортного засобу декларантом не надано. Дана інформація свідчить про наявність третіх осіб, які не є стороною контракту; відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012№599 «Про підтвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевезні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, до якого належить калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 км маршруту. Документ про транспортні витрати від 09.09.2025 №09/25 не відповідає зазначеним вимогам; супровідний документ Т1 від 08.09.2025 №25PL401010NUS40XK4 не можу бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість товару, оскільки не містить вартісних та статистичних даних товару; відповідно пункту 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.12.2024 №WOD/UKR оплата за товар здійснюється безстроковим розрахунком у вигляді відстрочки оплати на 90 днів з моменту оформлення митної декларації. В рахунку-фактурі від 05.09.2025 №210 відсутні відомості про умови та терміни розрахунку за оцінюваний товар.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже завершено - Автобетонозмішувач VOLVO - об'єм двигуна - 12777 см3, повна маса - 39000 кг, календарний рік виготовлення - 2011, країна походження EU; рівень митної вартості становить: 36400,00 євро за МД від 19.06.2025 №UA205150/2025/009524.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205140056061U7 від 10.09.2025 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.19).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, до МД №25UA205140055871U6 від 09.09.2025 декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 05.09.2025 №210 (а.с. 12, переклад а.с. 12 зворот), автотранспортну накладну від 05.09.2025 №б/н, супровідний документ від 08.09.2025 №25PL401010NUS40XK4 (а.с. 13, переклад а.с. 14), декларація про походження товару від 05.09.2025 №210, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобі від 13.05.2022 №21336753447 (а.с. 15, переклад а.с. 15 зворот - 16), калькуляція транспортних витрат від 09.09.2025 №9/25 (а.с. 85 зворот), висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 09.09.2025 №2521 (а.с. 18), контракт від 06.12.2024 №WOD/UKR (а.с. 78-80), доповнення до контракту від 11.06.2025 №1 та від 01.09.2025 №2 (а.с. 81), договір про надання послуг митного брокера від 29.05.2025 №29/05/2025 (а.с. 20-21).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 06.12.2024 №WOD/UKR визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця.
Відповідно до інвойсу від 05.09.2025 №210 вартість товару автобуса Volvo vin - НОМЕР_2 , 2012 року, становить 11500,00 євро. Даним документом визначено ідентифікаційні ознаки товару та його ціну.
Ціна товару в інвойсі від 05.09.2025 №210 (11500,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №25UA205140055871U6 від 09.09.2025 (графа 22).
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в №25UA205140055871U6 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 05.09.2025 №210. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Крім того, визначаючи митну вартість за першим методом за МД №25UA205140055871U6 від 09.09.2025, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України (9000,00 грн), що не заперечується відповідачем. Такі витрати підтверджено поданою разом із МД калькуляцією транспортних витрат від 09.09.2025 9/25 (а.с.85 зворот).
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Щодо твердження митного органу про те, що відповідно до вказаного в рахунку-фактурі від 05.09.2025 №210 продавцем (власником) транспортного засобу є WOODIO INTERNATIONAL TRADE LTD, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 зазначений власник транспортного засобу - Andrei Cacialuba інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни транспортного засобу декларантом не надано. Дана інформація свідчить про наявність третіх осіб, які не є стороною контракту, то суд зазначає таке.
Як встановлено судом, відповідно до рахунку-фактури від 05.09.2025 №210 продавцем (власником) транспортного засобу є компанія WOODIO INTERNATIONAL TRADE LTD, яка виступає стороною зовнішньоекономічного контракту та безпосереднім контрагентом декларанта. Зазначений рахунок-фактура є належним комерційним документом, що підтверджує умови поставки та вартість товару, а також особу продавця у відповідній зовнішньоекономічній операції.
Посилання митного органу на те, що у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 власником зазначено Andrei Cacialuba, не може бути підставою для висновку про участь третьої особи у спірному правочині. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу має обліковий та адміністративний характер і не є документом, що визначає умови зовнішньоекономічного договору, його сторони або ціну товару. Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство України не містить вимоги щодо обов'язкової тотожності особи, зазначеної у реєстраційних документах на транспортний засіб, та продавця за зовнішньоекономічним контрактом. Сам по собі факт реєстрації транспортного засобу на іншу особу не свідчить про перехід права власності в межах спірної зовнішньоекономічної операції та не доводить участі такої особи у договірних відносинах з декларантом.
Також чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Щодо зауважень митного органу про те, що документ про транспортні витрати від 09.09.2025 №09/25 не відповідає вимогам, то суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз'яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому.
Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Калькуляцією транспортних витрат від 09.09.2025 №9/25 підтверджено, що транспортні витрати на перевезення автобетонозмішувача марки VOLVO vin № НОМЕР_2 2012 року, державний номер НОМЕР_3 згідно CMR від 05.09.2025 №б/н, інвойсу від 05.09.2025 №210 від м. Перемишль (Республіка Польща) до м. Луцьк (Україна) складає 21000,00 грн, з них: 1) від м. Перемишль (Республіка Польща) до митного кордону Шегині (Україна) вартість перевезення складає 9000,00 грн (витрати на пальне 7500,00 грн, оплата паркування 500,00 грн, відрядні для водія 1000,00 грн); 2) від митного кордону Шегині (Україна) до м. Луцьк вартість перевезення складає 12000,00 грн. В калькуляції також зазначено, що страхування вантажу не проводилось.
Суд зазначає, що з вказаної калькуляції можливо встановити обставини перевезення, зокрема маршрут, вартість транспортних витрат та їх складові, а також відсутність витрат на страхування вантажу та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.
В оскаржуваному рішенні також зазначається, що супровідний документ Т1 від 08.09.2025 №25PL401010NUS40XK4 не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість товару, оскільки не містить вартісних та статистичних даних товару, то в спростування зазначеного слід вказати, що наданий митному органу супровідний документ заповнюється згідно встановленої форми в якій відсутні обов'язкові відомості та вимоги про визначення вартості товару, тому відсутність відомостей про вартість товару в наданому супровідному документі ТІ 08.09.2025 №25PL401010NUS40XK4 не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Крім цього, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення, з врахуванням статті 53 МК України є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів і не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено в частині другій статті 53 МК України. Зазначений документ не є тим документом, яким підтверджується правильність визначення митної вартості товару, відповідно до положень ст.53 Митного кодексу України, відповідно у позивача взагалі відсутній обов'язок їх надання. Тому навіть відсутність зазначеного документу не може бути підставою для сумнівів стосовно правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та/або для витребування додаткових документів для її підтвердження. Законодавець у статті 53 МК України навів вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, серед яких відсутня декларація країни відправлення. Крім того зазначений документ жодним чином не впливає на числові значення митної вартості товару, 3 такою позицією погоджується Верховний Суд, у постанові від 20.03.2018 у справі №826/17314/15.
Посилання відповідача на те, що відповідно пункту 5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.12.2024 №WOD/UKR оплата за товар здійснюється безстроковим розрахунком у вигляді відстрочки оплати на 90 днів з моменту оформлення митної декларації, однак в рахунку-фактурі від 05.09.2025 №210 відсутні відомості про умови та терміни розрахунку за оцінюваний товар є безпідставним, оскільки в пункті 5 контракту від 06.12.2024 №WOD/UKR зазначається, що оплата за товар у вигляді відстрочки оплати на 90 днів з моменту оформлення вантажної митної декларації (випуску товару у вільний обіг), тобто на момент митного оформлення товару строк оплати ще не настав. Таким чином, умови оплати, строк, є передоплата чи ні, все це відображається в контракті, а рахунки-фактури оформлялися згідно зазначеного вище контракту, і відповідають йому.
На думку суду, відсутність в інвойсах умов щодо відстрочення платежу не впливає на формування ціни товару та сама по собі не може свідчити про заниження його митної вартості. Виставлення інвойсу підтверджує обов'язок покупця здійснити оплату товару на визначених у ньому умовах. При цьому митним органом не було заявлено зауважень щодо виконання позивачем платіжних зобов'язань.
У постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19 зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
За приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Аналогічно позивач не може надати страхових документів, оскільки страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується калькуляцією транспортних витрат від 09.09.2025. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2025/002338 від 09.09.2025 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/002238 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/002338 від 09.09.2025, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4582,89 грн, сплачений платіжними інструкціями від 20.10.2025 №254 (а.с. 8) та від 24.10.2025 №257 (а.с. 38).
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.09.2025 №UA205140/2025/002338 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.09.2025 №UA205140/2025/002338.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства «Аускон Україна» судовий збір у сумі 4582,89 грн (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дві грн 89 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне підприємство «Аускон Україна» (453023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, 4, ідентифікаційний код 25923143).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).
Суддя О. О. Андрусенко