про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/14780/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні з власної ініціативи питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада) з наступними позовними вимогами:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 17.10.2023 №436-РС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_3 стрілецького батальйону та зарахування його у розпорядження командира бригади з 17.10.2023.
2. Зобов'язати 14 окрему механізовану бригаду здійснити визначення службового становища ОСОБА_1 з призначенням його з 17.10.2023 на посаду стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_3 стрілецького батальйону (або на іншу рівнозначну посаду).
3. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не вирішення порушених питань у зверненні ОСОБА_1 від 21.07.2025 в частині скасування пункту 28 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.10.2023 №300 наданого у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 21.07.2025 із вирішенням порушених питань, яке надано у відповідності до норм Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР, щодо скасування пункту 28 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.10.2023 №300.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому зазначено, що питання щодо поданої ОСОБА_1 заяви про поновлення строку звернення до суду буде вирішено судом після надходження відзиву від відповідача та наданих пояснень відносно поданої заяви.
Військова частини НОМЕР_1 у відзиві на позовну заяву заперечила заявлені позовні вимоги.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 зазначеного Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Отже, строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо звільнення з військової служби охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
При цьому обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011).
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, військова служба є публічною службою в розумінні КАС України, а тому строк звернення до суду у справах щодо проходження військової служби становить один місяць, який обчислюється з дня, коли військовослужбовець дізнався про порушення своїх прав.
З позовної заяви слідує, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказами відповідача від 17.10.2023 №436-РС та від 17.10.2023 №300 ОСОБА_1 було звільнено з посади стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_3 стрілецького батальйону та зараховано у розпорядження командира бригади з 17.10.2023.
З листа військової частини НОМЕР_1 від 23.08.2025 №6394 слідує, що позивачу, у відповідь на його заяву, було направлено, зокрема витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.10.2023 №300 (а. с. 30).
Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.10.2023 №300 видно, що рядового ОСОБА_1 , стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу 2-го стрілецького батальйону, який потребує довготривалого лікування, відповідно до підпункту 15 пункту 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», на підставі наказу командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 17.10.2023 №436-РС, звільнено з раніше займаної посади і зараховано в розпорядження командира бригади з 17.10.2023.
З наведеного слідує, що позивач, звернувшись до суду 22.11.2025, пропустив місячний строк звернення до суду в частині оскарження наказів від 17.10.2023 №436-РС, №300, визначений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Суд зауважує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання поновлення на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини 5 статті 122 КАС України.
При цьому початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або фактично дізналася, або повинна була дізнатися (мала реальну можливість дізнатися) про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як визначено частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи те, що спірні відносини пов'язані із проходженням ОСОБА_1 військової служби, тому підлягає застосуванню місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
При цьому необхідно зауважити, що позивач, який проходить військову службу у розпорядженні командира бригади, а не в штаті військової частини НОМЕР_1 , не може не знати (не усвідомлювати), що він, як сам зазначає у позові «позбавлений посади у незаконний спосіб», отримуючи грошове забезпечення в меншому розмірі, ніж на попередній посаді, та з цього часу мав визначити для себе, чи є порушеними його права.
Оцінюючи поважність підстав пропуску строку звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що поновлення процесуального строку є правом суду, яке останній реалізує, лише встановивши об'єктивну неможливість дотримання особою, яка подає скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення (постанови Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 14.06.2022 у справі № 904/3541/15, від 21.12.2022 у справі № 758/4418/19, від 14.06.2023 у справі № 513/155/15-ц, від 07.08.2024 у справі № 761/31360/14-ц тощо).
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Наведені у заяві підстави пропуску строку звернення до суду суд вважає неповажними, оскільки причини несвоєчасного звернення до суду з даним позовом безпосередньо не пов'язані з тривалим лікуванням в медичних закладах чи перебуванням позивача в зоні бойових дій.
Навіть попри те, що отримавши лист Військової частини НОМЕР_1 від 23.08.2025 №6394, позов подано до суду тільки 22.11.2025, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду з даним позовом.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у справі №140/12643/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада) про визнання протиправним та скасування наказів, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, було залишено без руху, та в подальшому повернуто, з підстав порушення позивачем строку звернення до суду.
Зокрема, із змісту вказаної ухвали встановлено, що листом військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2025 №1226 представнику позивача, у відповідь на його адвокатський запит, було направлено, зокрема витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.10.2023 №300. Із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.10.2023 №300 видно, що рядового ОСОБА_1 , стрільця кулеметного відділення кулеметного взводу 2-го стрілецького батальйону, який потребує довготривалого лікування, відповідно до підпункту 15 пункту 116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», на підставі наказу командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 17.10.2023 №436-РС, звільнено з раніше займаної посади і зараховано в розпорядження командира бригади з 17.10.2023.
Тобто, звертаючись до в/ч НОМЕР_1 з адвокатським запитом позивачу вже в лютому 2025 року було відомо про порушення своїх прав.
Таким чином, подання нового позову не усуває встановлених судом процесуальних перешкод, свідчить про повторне звернення з тотожними вимогами без наявності нових юридично значимих обставин.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач жодних поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на звернення до суду протягом місячного строку після винесення оскаржуваних наказів не зазначено, тому відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, позивач щомісячно отримував грошове забезпечення, а тому мав можливість з'ясувати для себе розмір його складових, який, як вказує позивач у позові, є менший.
Також, з наданих позивачу карток особового рахунку військововослужбовця, наданих на адвокатський запит у справі №140/12643/25, чітко прослідковується, коли позивач вибув у розпорядження.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №380/893/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22 та від 27.03.2024 у справі №380/1105/23).
При цьому необхідно зауважити, що позивач, який приступив до виконання обов'язків, не може не знати (не усвідомлювати), які саме обов'язки він виконує і на якій посаді, та з цього час мав визначити для себе, чи є порушеними його права.
Отже, обмеження строку на звернення до адміністративного суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя; такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом із пропуском місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України, а повідомлені позивачем пояснення, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, не відповідають дійсності, тому суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частинами тринадцятою-п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого статтею 122 КАС України, факт пропуску позивачем строку звернення виявлений після відкриття провадження у справі, а підстави, зазначені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, чим не виконав приписи частини шостої статті 161 КАС України, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 122, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.А. Лозовський