Справа № 503/53/26
Провадження № 1-кс/503/3/26
19 січня 2026 року м. Кодима
Слідчий суддя Кодимського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчих ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
На розгляд слідчого судді Кодимського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчих ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначена скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_3 13 січня 2026 року звернувся до начальника ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення, проте до теперішнього часу відомості до ЄРДР не внесені. Тому скаржник просить: визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 13 січня 2026 року; зобов'язати уповноважених посадових осіб ВПД №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 13 січня 2026 року, а також визнати його викривачем корупції в порядку ст.60 КПК України.
Скаржник ОСОБА_3 в телефонному режимі просив розгляд скарги проводити у його відсутність. Подану ним скаргу та викладені в ній обставини підтримав.
Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України розгляд скарги проведено за відсутності представника ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області.
Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
13 січня 2026 року ОСОБА_3 звернувся до начальника ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області з заявою про можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 та ч.4 ст.191 КК України, лісничим ОСОБА_4 . Дана заява була зареєстрована органом Національної поліції того ж дня, про що свідчить відповідний проставлений відтиск гербової печатки органу з підписом відповідальної посадової особи на такій заяві.
Разом з цим, всупереч статті 214 КПК України станом на день подання скарги відомості до ЄРДР не внесено.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №818/1526/18), у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За приписами ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Пунктом 1 ч. 1 ст.303КПКУкраїни передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Разом з цим,частина 1статті 214КПК України містить імперативну норму щодо строку розгляду заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення- невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
А тому, з урахуванням обставин, викладених у заяві ОСОБА_3 , слідчий суддя вбачає необхідним зобов'язати уповноважену особу внести відповідні відомості до ЄРДР з метою їх належної перевірки.
Разом з цим, вимога про визнання протиправною бездіяльність посадових осіб щодо невнесення відомостей до ЄРДР не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Крім того, кожен українець, іноземець чи особа без громадянства може повідомити про факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон). Такі повідомлення можна надіслати до правоохоронних органів чи спеціалізованих органів, наприклад, НАЗК чи НАБУ.
Будь-яка людина може повідомити про корупцію, якщо переконана, що її інформація є достовірною.
Відповідно до п.16-1 ч.1 ст.3 КПК України викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Як вбачається зі змісту ч.3 цієї ж статті заявник може бути викривачем в порядку ЗУ «Про запобігання корупції».
Аналіз змісту ч. 3 ст. 60 КПК України свідчить про те, що не будь-яка, яка звернулася з заявою про вчинення злочину, може набути статус викривача, та що такий статус не надається не може набуватися «автоматично».
Вказана ч. 3 ст. 60 КПК України містить пряме посилання на можливе виникнення прав викривача в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції»
Відповідно до визначення, яке надано в ч. 1 ст. 1 Закону «Про запобігання корупції» викривач це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв'язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Згідно з п. 16-2 ч. 1 ст. 3 КПК України викривач - це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або 5 повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування. Таким чином, викривачем може бути особа, яка повідомила про: 1) корупційні та пов'язані з корупцією кримінальні правопорушення, визначені у примітці ст. 45 КК України; 2) пов'язані з корупцією адміністративні правопорушення, визначені главою 13-А КУпАП; 3) будь-які інші порушення Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 533 Закону права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Так, наявність в особи переконання, що інформація є достовірною - це суб'єктивне почуття впевненості особи у правдивості повідомленої нею інформації про можливі факти вчинення іншою особою корупційного або пов'язаного з корупцію правопорушення, іншого порушення Закону, що базується на її життєвому/професійному досвіді, сукупній оцінці об'єктивності джерела та змісту такої інформації, інших обставинах.
Достовірність інформації - це її властивість встановлювати реальну наявність фактичних даних, що підтверджують можливе вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, а також суб'єктивне сприйняття інформації такою, що відповідає дійсності та є правдивою. Фактичні дані, наведені у повідомленні, мають складатися з інформації про конкретні факти можливих корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону. Це, зокрема, можуть бути відомості про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення, тощо.
Закон має вимоги до джерела, з якого викривачу стала відома інформація про корупцію. Джерелом інформації може бути: трудова і професійна діяльність - тобто, коли про корупційні правопорушення дізнаються під час роботи; господарська діяльність; громадська діяльність; наукова діяльність; проходження служби чи навчання; участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов'язковими для початку такої діяльності; проходження служби чи навчання.
Викривач володіє фактичними даними про обставини правопорушення: місце вчинення правопорушення, час його вчинення, особу, яка вчинила корупцію. Ця інформація може бути перевірена і підтверджує можливе вчинення корупції. Також можна надавати документи, які підтверджують вчинення злочину. Викривач повідомляє про корупцію, використовуючи передбачені законом способи. Про ці способи йдеться у Законі.
Отже, якщо особа, яка повідомила про корупційне порушення, дотрималася усіх необхідних умов, вона вважається викривачем. Якщо ж хоча б один з пунктів не врахований під час повідомлення про корупцію - особа є заявником.
Натомість, скаржником не надано жодних доказів дотримання ним всіх вищевказаних умов, і за таких обставин, підстави для надання йому статусу викривача корупції, на даний час, відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 214-216, 303-307, 318-380 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчих ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених посадових осіб ВПД №1 Подільського РУП ГУ НП в Одеській області виконати вимоги ст.214КПК України та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, які містяться в заяві ОСОБА_3 від 13.01.2026 року щодо скоєння кримінальних правопорушень, та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В іншій частині вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1