30 січня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4
за участі сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №12023263160000138 від 12.10.2023 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні одну малолітню дитину, судимого: 08.06.2022 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч. 3 ст. 408 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком терміном на два роки,
та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, одруженого, який проживаює за адресою: АДРЕСА_2 , має на утриманні одну малолітню дитину, не судимого,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України,
ЄУНСС:724/316/24
НП:11-кп/822/30/26 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ч. 2 ст. 28, Суддя - доповідач: ОСОБА_1
ч. 1 ст. 249 КК України
Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 249 КК України, та призначено йому покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.
Покладено на ОСОБА_6 такі обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом поглинення покарання за даним вироком, невідбутою частиною покарання у виді 5 років позбавлення волі за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.06.2022 року, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Також, вказаним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років пробаційного нагляду.
Покладено на ОСОБА_8 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Задоволено цивільний позов Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області.
Стягнуто з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на користь Рукшинської сільської ради Дністровського району Чернівецької області шкоду завдану внаслідок незаконного вилову водних живих ресурсів у сумі 439824 гривень, в рівних частинах, тобто по 219912 грн.
Відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України застосовано спеціальну конфіскацію щодо металевого пристрою для зберігання водних біоресурсів (садок), двох налобних ліхтарів «Head light», раків в кількості 132 штуки, загальною вагою близько 2,7 кг, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 (м. Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області.
Вирішено питання речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком районного суду, 11.10.2023 р. у ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_8 , виник злочинний намір направлений на незаконне зайняття рибним, іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, зокрема на вилов раків в темну пору доби за допомогою підсвічування.
Зокрема, відповідно до Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50) і зобов'язаний не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66).
У той же час, ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, зокрема спільно із ОСОБА_8 , в порушення вимог ст.ст. 11, 63 закону України «Про тваринний світ», п. 2, п. 4 розділу ІV Правил любительського і спортивного рибальства, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне зайняття рибним, іншим водним добувним промислом, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, 11 жовтня 2023 року, близько 20 год., більш точний час не встановлено, перебуваючи на Дністровському водосховищі в адміністративних межах с. Рашків Дністровського району Чернівецької області, в темну пору доби, де діючи умисно, протиправно, не маючи дозволу на вилов водних біоресурсів, зареєстрованих в органах рибоохорони, перебуваючи на Дністровському водосховищі в адміністративних межах с. Рашків Дністровського району Чернівецької області, із застосуванням підсвічування, а саме налобного ліхтарика, в басейні річки Дністер, здійснили незаконний вилов раків 132 екземплярів виду «Рак» та в подальшому того ж дня, приблизно о 20:40 год. були виявлені працівниками Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Чернівецькій області - «Чернівецький рибоохоронний патруль».
Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті водним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, зокрема спільно із ОСОБА_8 не маючи дозволу на вилов рибних біоресурсів, зареєстрованих в органах рибоохорони, здійснили в темну пору доби, незаконний вилов раків забороненим знаряддям лову - засобом підсвічування та відповідно до Такси для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключно (морської) економічної зони України), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1042, а також згідно висновку експерта інженерно екологічної експертизи № СЕ-19/126-23/8910-ФХЕД від 19.10.2023 розмір шкоди (збитку) заподіяної довкіллю внаслідок вилову 132 екземплярів виду «Рак», становить 439824 гривень (чотириста тридцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять чотири грн.) та має ознаки (критерії) визначення (встановлення) істотної шкоди.
На вказаний вирок надійшли апеляційні скарги: прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 .
Прокурор у поданій ним апеляційній скарзі, не оспорюючи доведеності вини обвинувачених та кваліфікації їх дій, просить скасувати вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2024 року та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України та призначити йому остаточне показання за правилами, передбаченими у ст. 71 КК України, у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Уважає, що вирок районного суду не ґрунтується на законі та підлягає скасуванню у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначає, що районний суд, призначаючи остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , застосував правила, передбачені ст. 71 КК України, однак не врахував, що при складанні покарань у порядку передбаченому цією статтею, остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати оскаржуваний вирок та виправдати його й іншого обвинуваченого - ОСОБА_6 , у зв'язку із недоведенням наявності в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України.
Зазначає, що він під час досудового розслідування та судового розгляду надавав правдиві покази, визнав вину частково, а саме у тому що виловив 30 років, а не 132 раки, як зазначено стороною обвинувачення.
Стверджує, що він з ОСОБА_6 приїхав до річки Дністер у с. Рашків, де вони назбирали разом 30 раків, біля річки знайшли рибний садок, у якому також були раки, як потім виявилось близько 100 штук.
Вказує, що на момент виявлення раки були живими, після їх перерахунку працівники правоохоронних органів повинні були відпустити їх у воду, однак цього не зробили, що призвело до значених збитків.
Зазначає, що згідно постанови КМУ №1209 від 21.11.2021 року вилов раків забороняється у період з 05.08.2023 року по 20.09.2023 року, таким чином 11.10.2023 року, тобто на момент інкримінованих дій, вилов раків був дозволений.
Також вважає, що оскаржуваний вирок підлягає зміні у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , у поданій ним апеляційній скарзі просить скасувати вирок районного суду та виправдати ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у зв'язку із недоведенням наявності в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України.
Доводи захисника за своїм змістом тотожні аргументам, викладеним в апеляційній скарзі обвмунваченого ОСОБА_8 .
На апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 надійшло заперечення прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 , в якому він уважає подані апеляційні скарги безпідставними та необґрунтованими.
Вказує, що вина обвинувачених підтверджується показами свідків, а також наявними в матеріалах справи доказами, які були належним чином досліджені районним судом.
Просить подані стороною захисту апеляційні скарги залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку, доводи апеляційних скарг та заперечення прокурора, думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подані стороною захисту апеляційні скарги та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, надавши учасникам кримінального провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому ОСОБА_6 останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав наведених в апеляційних скаргах та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів доходить такого.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Виходячи з положень, закріплених у ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим, що передбачає його ухвалення компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, а також вмотивованим, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч. 1ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання, чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що наведених вимог кримінального процесуального закону судом дотримано не було, а тому вирок не може вважатися законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається із обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_8 та ОСОБА_6 обвинувачено у незаконному зайнятті іншим водним добувним промислом, а саме у вилові 132 екземплярів виду «Рак» у темну пору доби із застосуванням засобу підсвічування - налобного ліхтаря, 11 жовтня 2023 року близько 20 год. 00 хв. на Дністровському водосховищі в адміністративних межах с. Рашків Дністровського району Чернівецької області.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, включає обов'язкове настання наслідків у вигляді істотної шкоди, а також причинний зв'язок між незаконним добуванням водних біоресурсів і такими наслідками. Відсутність встановлення істотної шкоди виключає наявність складу злочину та, відповідно, кримінальну відповідальність за зазначеною нормою.
Поряд з цим, визначення розміру шкоди перебуває у прямій залежності від правового статусу водного об'єкта, оскільки різні нормативно-правові акти передбачають різні підходи та методики її обчислення. Це, у свою чергу, безпосередньо впливає на наявність або відсутність істотної шкоди як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Разом із тим ані в обвинувальному акті, ані у вироку суду першої інстанції не наведено та не підтверджено належними і допустимими доказами правовий статус водного об'єкта, на якому, за версією сторони обвинувачення, було вчинено інкриміноване діяння. Невстановлення правового режиму, виду водного об'єкта та особливостей правового регулювання використання водних біоресурсів Дністровського водосховища в адміністративних межах с. Рашків Дністровського району Чернівецької області унеможливлює однозначне визначення нормативно-правового акта, відповідно до якого підлягає обчисленню розмір шкоди, а відтак - і встановлення її істотності.
У матеріалах кримінального провадження наявний висновок інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/126-23/8910-ФХЕД від 19 жовтня 2023 року, відповідно до якого розмір шкоди, завданої довкіллю внаслідок вилову 132 екземплярів виду «рак», визначено у сумі 439 824 грн.
Водночас, зазначений розрахунок шкоди здійснено експертом із застосуванням такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року № 1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», без встановлення правового статусу водного об'єкта, на якому, за версією сторони обвинувачення, було здійснено вилов водних біоресурсів, що є обов'язковою передумовою для застосування відповідної методики обчислення шкоди.
Крім того, з наведеного висновку вбачається, що експерт фактично встановив істотність шкоди, що виходить за межі його процесуальних повноважень, оскільки визначення істотності шкоди є правовою оцінкою, яка належить виключно до компетенції суду, а не експерта, та має здійснюватися з урахуванням усіх фактичних і правових обставин справи.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що в обвинувальному акті не конкретизовано, у чому саме полягає істотна шкода, та не наведено фактичних обставин, які б дозволяли суду перевірити наявність такого наслідку.
Посилання сторони обвинувачення лише на суму шкоди, визначену у висновку експерта, без викладення в обвинувальному акті обставин, які б характеризували істотність шкоди як обов'язкової ознаки об'єктивної сторони кримінального правопорушення, свідчить про неналежне формулювання пред'явленого обвинувачення. При цьому, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити межі пред'явленого обвинувачення та надати самостійну правову оцінку наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначені істотні порушення, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність у діях обвинувачених складу кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
З огляду на наведене колегія суддів доходить висновку, що допущені судом першої інстанції є істотними та такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а відтак є підставами для скасування вироку суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Під час нового судового розгляду, з урахуванням висновків Верховного Суду, зроблених у цій справі у постанові від 08.10.2025р., необхідно забезпечити всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин кримінального провадження, перевірити доводи апеляційних скарг сторони обвинувачення та сторони захисту, надати оцінку клопотанню прокурора про призначення експертизи, документам Управління державного агентства меліорації та рибного господарства Чернівецької області, після чого надати правову оцінку усім доказам, наявним матеріалах провадження, і залежно від установленого ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення .
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції - скасуванню, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги: прокурора Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3