№ провадження 11-сс/4809/85/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Справа № 405/7796/25 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
Категорія - ст. 399 КПК України
27.01.2026 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_3 , подану на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 19.01.2026 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невиконанні ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні №12025121130000025 і не проведенні подальшого досудового розслідування, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді місцевого суду зі скаргою, де просив зобов'язати прокурора виконати ухвалу слідчого судді та організувати проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025121130000025, відомості про яке внесені 11.01.2025 за заявою ОСОБА_3 .
Дане кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, розслідується і процесуальний нагляд за досудовим розслідуванням здійснює Кропивницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.
Слідчий суддя відмовив у скарзі ОСОБА_3 на вказану бездіяльність прокурора.
Судове рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку скаржником ОСОБА_3 , який просить скасувати ухвалу слідчого судді і призначити новий судовий розгляд його скарги, умотивовуючи свої вимоги тим, що суд не надав оцінки доводам скарги (даті ухвали слідчого судді про скасування постанови про закриття кримінального провадження, обов'язку прокурора організувати подальше досудове розслідування, фактичним діям прокурора після отримання ухвали слідчого судді), неправильно визначив предмет скарги, неправильно вказав, що кримінальне провадження триває.
Дослідивши матеріали скарги, суд вважає, що слід відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою.
Мотивами такого рішення є наступне.
Право на справедливий суд, закріплено у ст. 8 Загальної декларації прав людини 1948 року, у ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Право на суд передбачає право учасника спору на вільний та ефективний доступ до суду, який правомочний вирішити його справу і стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду.
Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом із тим, у своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
У пункті 63 рішення у справі Podbielski and PPU Polpure v. Poland ЄСПЛ вказано, що обмеження права на доступ, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосовуваними засобами та поставленою метою.
Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли Закон містить заборону на таке оскарження. Аналогічно висновки про те, що право на право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги, містить й Постанова ВС від 05.07.2018 року у справі № 711/5912/17.
Ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, регламентовані ст. 309 КПК України: частина 1 цієї норми закону визначає вичерпний перелік таких ухвал слідчого судді, а частина 2 цієї норми закону встановлює також, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Разом із тим, ч. 3 ст. 309 КПК України застережує: інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Згідно із положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 392 КПК України, В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом; також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відтак, зі змісту наведеного вище: ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора, яка полягає у невиконанні ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні №12025121130000025 і не проведенні подальшого досудового розслідування - не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно із ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
З огляду на зазначене суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 392, 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржника ОСОБА_3 , поданою на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 19.01.2026 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невиконанні ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні №12025121130000025 і не проведенні подальшого досудового розслідування.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2