Справа № 496/5259/24
Провадження № 1-кп/496/47/26
29 січня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 152 КК України, -
На розгляді Біляївського районного суду Одеської області знаходиться зазначене вище кримінальне провадження.
Прокурор надав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 строком на 60 днів. Своє клопотання обґрунтовує тим, що на даний час ризики, які враховувалися при обрання вказаного запобіжного заходу під час досудового розслідування, не відпали. Так, як встановлено, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, за інкримінований злочин у випадку визнання його винним, оскільки санкція ч. 3 ст. 152 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 12 років; незаконно впливати на свідків, які є друзями обвинуваченого та потерпілу ОСОБА_9 , які мешкають в одному населеному пункту.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора. Зазначила, що ризики зазначені прокурором не обґрунтовані і не підтверджуються жодним доказом. Так як ОСОБА_7 тривалий час перебуває під вартою то можливо змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - спливає 06.02.2026 р., а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, у зв'язку з тим що судовий розгляд розпочато спочатку і наразі тримає дослідження доказів, тому суд вважає за доцільне вирішити питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого відповідно до ст. 331 КПК України.
Суд вважає встановленою наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, оскільки санкція ч.3 ст. 152 КК України передбачає міру покарання у виді позбавлення волі до 12 років, та усвідомивши, яке покарання йому загрожує обвинувачений може переховуватися від суду. Також, суд вважає доведеним ризик незаконного впливу на свідків і потерпілу, з якими обвинувачений знайомий, а отже схильний до впливу на них.
Отже, з врахуванням тяжкості злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні злочину, стану здоров'я та віку обвинуваченого, суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого на 60 днів.
Також суд зазначає, що соціальні зв'язки, наявність місця мешкання, відсутність працевлаштування, були враховані судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, та нових, суттєвих обставин, які б давали підставу для зміни запобіжного заходу суду не надано і враховуючи суспільну небезпеку інкримінованих обвинуваченому злочинів, суд вважає, що за час тримання обвинуваченого під вартою вказані ризики не зменшилися та продовження тримання обвинуваченого під вартою є виправданим.
Таким чином, на даний час відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки він обирався не тільки з урахуванням тяжкості злочину, але й особи обвинуваченого та певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, проте на даний час обставини, на які посилається сторона захисту, як на підставу відмови у продовженні запобіжного заходу та задоволення клопотання захисника існували і на час обрання та продовження запобіжного заходу та були враховані судом, у зв'язку з чим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на 60 днів.
Враховуючи норми ч.4 ст.183 КПК України, тяжкість обвинувачення, обставини скоєння злочину та особу обвинуваченого, суд вважає відсутніми підстави для визначення застави.
Керуючись ст. ст. 177, 181, 183, 331, 392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 29.01.2026 р. до 29.03.2026 року включно в ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі: начальнику ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1