02.02.2026
Справа №721/17/25
Провадження 1-КП/721/45/2025
Путильський районний суд Чернівецької області в складі
головуючої судді ОСОБА_1
прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 кримінальне провадження внесене 26.07.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024240050000359 за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дихтинець, Путильського району Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення перебував на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія групи логістики відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним
ОСОБА_3 22.06.2022 відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року, призвано на військову службу під час мобілізації у Державну прикордонну службу України, що є правоохоронним органом спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Надалі, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) від 22.06.2022 № 219-ОС «Про особовий склад», старшого сержанта ОСОБА_3 з цього ж дня зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду інспектора прикордонної служби З категорії - водія групи логістики відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) та визнано таким, що приступив до виконання службових обов'язків за посадою, тим самим старший сержант ОСОБА_3 , згідно вимог ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України, набув статусу службової особи зазначеного правоохоронного органу, яка постійно за спеціальними повноваженнями здійснювала функції представника влади.
У зв'язку із обійманням вищевказаної посади ОСОБА_3 зобов'язаний знати, неухильно додержуватися та керуватися, в тому числі під час виконання службових обов'язків, Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Законами України, в тому числі «Про Державну прикордонну службу України», указами, розпорядженнями та іншими актами Президента України, актами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, організаційно-розпорядчими документами Державної прикордонної служби України та її територіальних органів (структурних підрозділів), власними функціональними обов'язками (посадовою інструкцією) та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність Державної прикордонної служби України.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2024 року, ОСОБА_3 , обіймаючи згадану вище посаду у Державній прикордонній службі України, будучи достовірно обізнаним про те, що в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, а також оголошено та проводиться загальна мобілізація, у зв'язку із чим діють обмеження щодо виїзду громадян України за її межі, усвідомлюючи свої службові повноваження, службове становище та пов'язані з цим можливості, тобто достеменно володіючи службовою інформацією щодо порядку та особливостей несення служби прикордонними нарядами на державному кордоні України, зокрема на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону, де останній проходив військову службу, з особистих злочинних корисливих мотивів і мети незаконного збагачення, вирішив протиправно збагатитися шляхом незаконного переправлення осіб через державний кордон з України до Румунії, поза межами пунктів пропуску.
25.07.2024 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_3 під час телефонної розмови із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , за вхідним дзвінком останнього з приводу отримання компетентної консультації щодо перетину кордону в напрямку виїзду з України до країн Європи, дізнавшись про наміри останнього, діючи з корисливих мотивів і мети незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_6 , що законних підстав для перетину ним державного кордонну України через пункти пропуску не має, зауваживши, що за грошові кошти може допомогти у вирішенні вказаного питання, тобто організувати незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон з України до Румунії поза межами пунктів пропуску.
У подальшому, 31.07.2024, близько 18 год 00 хв під час наступного телефонного спілкування, ОСОБА_7 , діючи з метою конспірації та запобігання викриття його протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів, висловлюючись завуальовано, наголосив ОСОБА_6 , що незаконне переправлення його через державний кордон з України до Румунії куштуватиме близько 5500 Євро, запевнивши останнього у позитивному результаті за умови надання йому вказаної суми коштів.
Після чого, під час наступних телефонних розмов, які відбувалися упродовж періоду часу з 08.09.2024 по 11.09.2024, ОСОБА_3 , продовжуючи діяти з метою конспірації та запобігання викриття його правоохоронними органами, повідомив ОСОБА_6 про необхідність його прибуття 14.09.2025 до бази відпочинку «Дві річки», що розташована в с. Устеріки Верховинського району Івано-Франківської області, тобто у контрольованому прикордонному районі, звідки зобов'язався наступного дня, тобто 15.09.2024, особисто забрати останнього для подальшого незаконного переправлення його через державний кордон з України до Румунії. Під час послідуючих їх бесід 13.09.2024 та 14.09.2024 наголосив про необхідність прибуття до зазначеного місця не 14.09.2025, як було обговорено раніше, а не пізніше вечора 15.09.2024.
Надалі, 15.09.2024 близько 15 год. 00 хв., у ході телефонної розмови ОСОБА_3 , знову діючи з метою конспірації та запобігання викриття його працівниками правоохоронних органів, вказав ОСОБА_6 про необхідність прибуття не до раніше обумовленої бази відпочинку «Дві річки», а до зупинки громадського транспорту, розташованої в с. Довгопілля Верховинського району Івано-Франківської області, висловивши при цьому рекомендації ОСОБА_6 щодо безпечного маршруту його руху задля безперешкодного прибуття, оминувши наявні контрольні пости.
Того ж дня 15.09.2024, ОСОБА_3 близько 17 год. 00 хв. зустрів ОСОБА_6 на автомобілі марки «Nissan Patrol», реєстраційний номер НОМЕР_2 , неподалік зупинки громадського транспорту в с. Довгопілля Верховинського району Івано-Франківської області, звідки на зазначеному автомобілі вирушили в сторону с. Сарата Вижницького району Чернівецької області, яке розташоване безпосередньо поруч з державним кордоном України. Під час поїздки ОСОБА_3 вказав ОСОБА_6 якою саме має бути його поведінка під час подальшого проїзду ними контрольних постів, наявних на маршруті їх руху, запевнивши останнього у позитивному результаті з огляду на те, що несення служби на посту здійснюється знайомими військовослужбовцями. Крім цього ОСОБА_3 повторно наголосив ОСОБА_8 , що безперешкодно переправить його через державний кордон з України до Румунії, при цьому добре орієнтуючись на місцевості, з огляду на несення там служби, зауваживши, що особисто покаже останньому необхідний безпечний напрямок руху для безпосереднього перетину кордону пішим ходом поза межами пунктів пропуску.
В подальшому, 15.09.2024 близько 18 год. 36 хв., продовжуючи рухатись у напрямку державного кордону України з Румунією, проїжджаючи лісисту (гірську) місцевість Селятинської сільської громади, тобто ділянку дороги між с. Голошина Верховинського району Івано-Франківської області та с. Нижній Яловець Селятинської сільської громади Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх негативні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, з особистих злочинних корисливих мотивів і мети незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5 400 Євро (відповідно до курсу Національного банку України станом на 15.09.2024 - 245160 грн) в якості оплати за організацію незаконного переправлення останнього через державний кордон з України до Румунії, поза межами пунктів пропуску, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого ОСОБА_3 був затриманий, а його протиправні дії щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України припинені.
Указаними діями ОСОБА_3 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, а саме організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене службовою особою з використанням службового становища, з корисливих мотивів.
Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом
Позиції сторін захисту та обвинувачення
Прокурор у судовому засіданні вважав, що в судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України вчинено останнім, тому просив суд визнати ОСОБА_3 винуватим та призначити покарання в виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3 роки з конфіскацією майна. Обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченого, на думку прокурора, не встановлено.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що 22.06.2022 був призваний на військову службу під час мобілізації у Державну прикордонну службу України та цього ж дня його зараховано до списків особового складу і призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія групи логістики відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ). Під час служби був переведений до зведеного загону на схід України у м. Костянтинівку Донецької області, де перебував до листопада 2023, після чого повернувся на службу у "Перкалаб" та служив там день по звільнення 10.01.2025 року. Окрім роботи, згідно функціональних обов'язків з охорони державного кордону та затримання осіб, які мали намір перетнути кордон, володіючи інформацією щодо його меж, також виконував накази командування щодо робіт по господарській частині. Знав про введення воєнного стану в Україні та про заборону перетину кордону особами чоловічої статі віком 18-60 років.
У липні 2024 року до нього зателефонував незнайомий чоловік, як потім виявилося ОСОБА_9 , з проханням про допомогу у перетині державного кордону, посилаючись на сімейні обставини. Останньому повідомив про можливе сприяння у перетині кордону поза пунктами пропуску. Спілкувалися за допомогою телефонного зв'язку близько двох місяців, особисто не зустрічалися, за допомогу у перетині державного кордону за його вказівкою, ОСОБА_9 повинен був сплатити 5500 Євро. Про надходження вказаної пропозиції від ОСОБА_9 , всупереч вимогам несення служби, відповідні органи не повідомляв, хоча розумів, про зобов'язання це зробити одразу після надходження від потенційного порушника закону інформації щодо наміру незаконного перетину кордону. Усвідомлював свою роль у допомозі ОСОБА_9 незаконно перетнути кордон.
Попередньо домовившись із ОСОБА_9 про допомогу у перетині кордону, визначив місце прибуття останнього до туристичної бази "Дві річки" в с. Устеріки 14.09.2024, де останній мав пожити кілька днів перед перетином кордону. Однак через відмову власника бази у поселенні, домовилися про зустріч із ОСОБА_9 15.09.2025 у с. Довгопілля Верховинського району Івано-Франківської області біля автобусної станції. Того ж дня близько 17 год, керуючи автомобілем Nissan Patrol, яким володіє на праві користування, зустрів ОСОБА_9 у визначеному місці та на даному автомобілі вирушили у напрямку державного кордону з Румунією, по дорозі зупинялися біля магазину, де ОСОБА_9 купив сімкарту Київстар. За надану допомогу отримав від ОСОБА_9 у автомобілі 5400 Євро, хоча гроші у руки не брав та не перераховував, оскільки вони були згорнуті у поліетиленовий мішечок, а на запитання ОСОБА_9 : "Де заховати гроші?", відповів "Ховай де хочеш", вказавши при цьому на відсік для окулярів у автомобілі, куди останній їх і поклав. Розумів що ці кошти є платою за його послуги. Під час розмови дорогою інструктував ОСОБА_9 про подальші дії щодо перетину кордону та правила поведінки під час можливого затримання прикордонниками. Через кілька хвилин після передачі коштів були зупинені працівниками правоохоронних органів. Щиро розкаявся у вчиненому, просив не застосовувати міру покарання пов'язану із реальним позбавленням волі посилаючись на слабкий стан здоров'я.
Захисник у судовому засіданні зазначив, що зібрані та долучені до матеріалів кримінального провадження докази містять ознаки провокації, а тому обвинуваченого необхідно виправдати.
У разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вважав, що у діях останнього відсутня кваліфікуюча ознака - вчинення злочину службовою собою з використанням службового становища, оскільки події відбувалися поза межами несення ним військової служби з охорони державного кордону. Також просив урахувати, що обвинувачений раніше не судимий, визнав вину та розкаявся, позитивно характеризується, являється учасником бойових дій, безпосередньо перебував у зоні бойових дій, має захворювання, є особою пенсійного віку, неодноразово нагороджений грамотами від органів місцевого самоврядування та ЗСУ, перерахував на користь ЗСУ кошти у розмірі 80000 грн. Також вказав, що онук обвинуваченого, який проживає із ним однією сім'єю, теж брав безпосередню участь у бойових діях та являється учасником бойових дій. Просив указані обставини урахувати, як пом'якшуючі при призначенні покарання, та із застосуванням ст. 69 КК України, призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.
Надані стороною обвинувачення докази та інші документи, зібрані під час досудового розслідування
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні надав показання, що влітку 2024 року мав намір виїхати за кордон з подальшою можливістю працевлаштування. Його знайомий, який, скориставшись допомогою ОСОБА_3 на даний час перебуває за кордоном,дав номер останнього вказавши, що такий являється працівником прикордонної служби та може проконсультувати з допомогою виїзду за кодон. ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_3 , та отримавши ствердну відповідь щодо місця праці у прикорданній службі, звернувся до нього з проханням допомогти перетнути державний кодон України. На запитання ОСОБА_10 щодо наявності військово-облікових документів та закордонного паспорту повідомив про наявність паспорту для виїзду за кодон, а також про те, що виключений з військового обліку без права виїзду за кордон. ОСОБА_10 зазначив, що законних підстав для виїзду за кордон у нього немає, однак запевнив що зможе допомогти із перетином кордону. Оскільки ОСОБА_6 мав на меті перетнути кордон законним шляхом, то на пропозицію ОСОБА_10 щодо незаконного перетину кордону, ураховуючи ситуацію в Україні, вирішив звернутися до свого знайомого поліцейського та повідомити про даний факт. Після розмови з поліцейським звернувся із заявою у поліцію, хоча до вказаних дій його ніхто не змушував. У подальшому вказаною справою займатися працівники ДБР. З моменту першого спілкування з ОСОБА_3 у телефонному режимі до моменту зустрічі із ним, на протязі певного періоду не телефонували один одному через сімейні обставини та відсутність зв'язку у ОСОБА_3 . При першій розмові із ОСОБА_10 , останній завуальовано натякнув, що слід буде оплатити його послуги, а 31.07.2024 після тривалих домовленостей у телефонному режимі, ОСОБА_10 сказав, що вартість його послуг буде складати 5500 Євро. Погодившись на вказану суму, за настановою ОСОБА_10 бути готовим до виїзду, домовилися із ним про зустріч 14.09.2025 в с. Устеріки Верховинського району у готелі "Дві ріки". Однак через відмову власника даного готелю у поселенні, ОСОБА_10 повідомив, що 15.09.2024 особисто його зустріне в с. Довгопілля біля автобусної станції о 17 год, уточнивши суму яку слід буде сплатити йому за виконані послуги - 5500 Євро. Пізніше, в домовлений час та у вказаному місці, ОСОБА_3 зустрів його на автомобілі марки "Nissan Patrol" зеленого кольору у військовій формі. Направившись у сторону кордону з метою його перетину, по дорозі зупинилися біля магазину випити кави та купити цигарок. ОСОБА_3 порадив купити стартовий пакет Київстар для кращого зв'язку у тій місцевості та проконсультував його щодо маршруту і способу подолання шляху до кордону, також сказав, що гарантує його переведення через кордон, оскільки він це робить не вперше. Через відсутність при собі гривень, ОСОБА_9 для здійснення даної покупки розміняв 100 Євро, які взяв із суми 5500 Євро, що була приготована для передачі ОСОБА_10 , після чого продовжили поїздку у сторону кордону. ОСОБА_10 попередив про блокпост на шляху, у зв'язку із чим ОСОБА_9 заздалегідь вирішив віддати ОСОБА_3 кошти у сумі 5400 Євро (які залишилися після здійснених покупок у магазині). Передав кошти ОСОБА_10 особисто у руки, а останній, потримавши їх кілька секунд, запропонував покласти у відсік для окулярів над вітровим склом автомобіля. Зазначив, що ініціатором телефонних розмов спочатку був він, а пізніше, через посилання ОСОБА_10 на погану якість телефонного зв'язку, останній набирав його сам по можливості та за наявності зв'язку. Вказав, що знятий з війського обліку за станом здоров'я з 2018 року, однак на нього розповсюджується заборона виїзду за межі України. На даний час він офіційно не одружений, проживає у цивільному шлюбі, не працює з 2023 року, до цього не намагався виїхати за кордон, на даний час не виявляє бажання виїхати за кодон через сімейні обставини.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 надав показання суду, що вони із обвинуваченим є сусідами дачних будинків у с. Сарата Вижницького району Чернівецької області, живуть один від одного на відстані 3-5 км. Є власником будинку відпочинку в с. Устеріки, назва якого до 2022 року була "Дві ріки", а після того - "Заріччя". Вказав, що у вересні 2024 йому зателефонував ОСОБА_3 з проханням прийняти на ночівлю у будинку відпочинку знайомого, який їде працевлаштовуватися на заставу. На вказану пропозицію спочатку погодився, однак згодом відмовив через сімейні обставини, про що повідомив ОСОБА_10 . Невдовзі на його мобільний телефон, як йому стало відомо, за рекомендацією ОСОБА_3 зателефонував невідомий чоловік щодо можливості зупинитися у його будинку відпочинку, однак відмовив останньому через обставини зазначені вище. Вказав, що від його садиби до державного кордону відстань 70-75 км.
У даному кримінальному провадженні досліджено наступні письмові докази:
протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.07.2024 (т.1 а.с. 3-6);
протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 15.09.2024, з якого вбачається, що заявнику ОСОБА_6 було видано грошові кошти для подальшої їх передачі фігурантам провадження в розмірі 5500,00 Євро в кількості 55 штук номіналом 100 (сто) Євро кожна (Т.1 а.с.105-106);
протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.03.2024 року, відповідно до якого у зв'язку з проведенням досудового розслідування в кримінальному провадження № 62024240050000359 від 26.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України о 20 год 10 хв 15.09.2024 було затримано ОСОБА_3 (Т. 1 а.с.127-134);
протокол огляду від 16.09.2024, згідно із яким було оглянуто відеозапис фактичного затримання ОСОБА_3 , його особистого обшуку та обшуку автомобіля марки «Nissan Patrol», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває у тимчасовому володінні (користуванні) останнього. Об'єктом огляду являлися дві карти пам'яті "Micro SD, 16 GB". На першій карті пам'яті виявлено файли під назвами «S1090001», «S1090002», «S1090003», «S1090004», які в сукупності являються єдиним відеозаписом фактичного затримання ОСОБА_3 , його особистого обшуку та обшуку автомобіля марки «Nissan Patrol», реєстраційний номер НОМЕР_2 ; на другій карті пам'яті виявлено файли під назвами «S1100001», «S1100002», які в сукупності являються єдиним відеозаписом фактичного затримання ОСОБА_3 , його особистого обшуку та обшуку автомобіля марки «Nissan Patrol», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває у тимчасовому володінні (користуванні) останнього. З відеозаписів вбачається, що під час обшуку автомобіля марки «Nissan Patrol», реєстраційний номер НОМЕР_2 , поміж іншого виявлено та вилучено грошові кошти у готівковій формі в загальній сумі 5400 (п'ять тисяч чотириста) Євро, тобто 54 (п'ятдесят чотири) банкноти номіналом купюр по 100 Євро кожна ( Т. 1 а.с.149-151);
постанова про визнання речовими доказами у кримінальному провадження від 16.09.2024 з додатками (квитанція про поміщення речових доказів на відповідальне збереження), відповідно до якої визнано речовими доказами: мобільний телефон марки «ASTRO чорного кольору; гаманець коричневого кольору з двома банківськими картками (№ НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ), а також грошові кошти в загальній сумі 640 грн та 1400 доларів США; мобільний телефон марки "Samsung" чорного кольору в чохлі такого ж кольору; заздалегідь ідентифіковані стороною обвинувачення грошові кошти, що використовувалися в якості неправомірної вигоди, в загальній сумі 5 400 Євро, тобто 54 банкноти номіналом купюр по 100 Євро кожна ( Т. 1 а.с.152-156);
протокол повернення та огляду від 16.09.2024 (Т. 1 а.с.178-182);
постанова про визнання речовим доказам від 16.09.2024, відповідно до якої грошові кошти у розмірі 4 140 (чотири тисячі сто сорок) грн, добровільно видані ОСОБА_6 визнано речовими доказами ( Т. 1 а.с. 188-192);
ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.09.2024 у справі № 727/9932/24, відповідно до якої надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки «Nissan Patrol», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є БО «МБФ Героям Слава», який перебуває у користуванні ОСОБА_3 та вилучення мобільного телефону ОСОБА_3 марки "Samsung" чорного кольору в чохлі такого ж кольору з номером sim-карти НОМЕР_5 ; заздалегідь ідентифіковані стороною обвинувачення грошових коштів, що використовувалися в якості неправомірної вигоди, в загальній сумі 5400 Євро, тобто 54 банкноти номіналом купюр по 100 Євро кожна (Т. 1 а.с.235-236);
ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.09.2024 про накладення арешту на майно, відповідно до якої накладено арешт, на мобільний телефон марки «ASTRO», чорного кольору, з номером sim-карти НОМЕР_6 та грошові кошти в загальній сумі 640 гривень та 1400 доларів США, які було виявлено та вилучено 15 вересня 2024 року під час затримання ОСОБА_3 в ході його особистого обшуку ( Т.1 а.с 242-243);
довідка щодо наявної інформації згідно автоматизованих обліків УІАП ГУНП в Чернівецькій області, відповідно до якої ОСОБА_3 вважається таким, що не має судимості (Т. 1 а.с. 245);
ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.10.2024 про накладення арешту на транспортні засоби марки Nissan Pathfinder, д.р.н. НОМЕР_7 та УАЗ 3151, д.р.н. НОМЕР_8 , які на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , а також на житловий будинок, загальною площею 195.00 кв. м., житловою площею 82.80 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_9 від 02.03.2009 року, виданого виконкомом Довгопільської сільської ради на праві приватної власності належить ОСОБА_3 ( Т. 1 а.с. 261-265);
протокол тимчасового доступу до речей та документів від 19.12.2024 вилучених у ПрАТ "Київстар" (Т. 2, а.с. 10-12);
протокол тимчасового доступу до речей та документів від 19.12.2024 вилучених у ПрАТ «ВФ Україна» (Т.2 а.с.22-24);
протокол огляду від 08.01.2025 з якого вбачається, що під час огляду оптичного диску формату DVD-R (пояснювальний напис: вх.23325, вих.16208/з/кт) встановлено наявність 45 фактів з'єднання у період з 26.07.2024 року до 15.09.2024 року між ОСОБА_3 , який користувався номерами стільникового зв'язку НОМЕР_5 з ІМЕІ НОМЕР_10 , НОМЕР_11 з ІМЕІ НОМЕР_12 , НОМЕР_6 з ІМЕІ НОМЕР_13 та ОСОБА_6 , який користувався номером стільникового зв'язку НОМЕР_14 з ІМЕІ НОМЕР_15 ; три факти з'єднань у період з 26.07.2024 року до 15.09.2024 року між ОСОБА_3 , який використовував номер стільникового зв'язку НОМЕР_5 з ІМЕІ НОМЕР_10 та ОСОБА_11 , який використовував номер стільникового зв'язку НОМЕР_16 з ІМЕІ НОМЕР_17 та один факт з'єднання у період з 26.07.2024 до 15.09.2024 року між ОСОБА_6 , який користувався номером стільникового зв'язку НОМЕР_14 з ІМЕІ НОМЕР_15 та ОСОБА_11 , який користувався номером стільникового зв'язку НОМЕР_16 з ІМЕІ НОМЕР_17 (т.2, а.с. 29-33);
відомості про виконання доручення слідчого щодо походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину у сумі 5500 Євро (т.2, а.с. 113-115);
висновок експерта №СЕ-19/123-24/13855-КТ від 09.01.2025разом із оптичним диском, який було теж оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається, що експертом з урахуванням поставлених питань встановлено, що заводський номер (ІМЕІ) мобільного телефону "ASTRO" - ІМЕІ1: НОМЕР_18 , ІМЕІ2: НОМЕР_19 . SIM-карта мобільного оператора "KYIVSTAR" не містить інформації про абонентський номер. В телефонній книзі мобільного телефону «ASTRO» та на SIM карті виявлено перелік абонентських номерів та назви абонентів. В пам'яті мобільного телефону «ASTRO» виявлено інформацію: шодо вхідних та вихідних телефонних викликів; щодо вхідних CMC повідомлень. В пам'яті мобільного телефону "ASTRO" не виявлено інформації щодо обміну повідомленнями та вхідних та вихідних телефонних дзвінків за допомогою мобільних застосунків Viber, WhatsApr. Telegram, Messenger, Signal, Line, Twitter, Instagram, тощо (не підтримуються операційною системою мобільного телефону). На карті пам'яті microSD "SanDisk", 16Гб мобільного телефону «ASTRO» виявлено графічні файли користувача. В пам'яті вказаного мобільного телефону та на карті пом'яті не виявлено аудіофайлів та файлів документів (тестових файлів користувача (а.с.Т.2 176-181);
висновок експерта №СЕ-19/123-24/13857-КТ від 10.01.2025 разом із оптичним диском, який було оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається, що експертом з урахуванням поставлених питань встановлено, що заводський номер (ІМЕІ) мобільного телефону "Samsung Galaxy А25 5G" (SM-A256E) - ІМЕН: НОМЕР_20 , ІМЕІ2: НОМЕР_21 . SIM- карта мобільного оператора "KYIVSTAR" містить інформацію про абонентський номер - " НОМЕР_22 ". У телефонній книзі мобільного телефону "Samsung Galaxy А25 5G" та на SIM карті виявлено перелік абонентських номерів та назви абонентів, вхідних та вихідних телефонних викликів та вихідних СМС повідомлень а також інформацію щодо обміну повідомленнями та вхідні і вихідні телефони, викликів за допомогою мобільних застосунків "Viber", "WhatsApp", "Facebook", "Facebook Messenger". В пам'яті мобільного телефону "Samsung Galaxy А25 5G" виявлені графічні файли користувача. В пам'яті мобільного телефону "Samsung Galaxy А25 5G" не виявлено аудіофайлів користувача та файлів документів (тестових файлів)(т.2, а.с. 186-19);
ухвала слідчого судді Чернівецького апеляційного суду від 31.07.2024, відповідно до якої надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62024240050000359 від 26.07.2024 (т.2, а.с. 252-255);
ухвала слідчого судді Чернівецького апеляційного суду від 01.08.2024, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62024240050000359 від 26.07.2024 (т.2, а.с. 256-259);
ухвала слідчого судді Чернівецького апеляційного суду від 31.07.2024 якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62024240050000359 від 26.07.2024 (т.2, а.с. 260-263);
ухвала слідчого судді Чернівецького апеляційного суду від 31.07.2024 якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62024240050000359 від 26.07.2024 (т.2, а.с. 264-267);
ухвала слідчого судді Чернівецького апеляційного суду від 31.07.2024 якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62024240050000359 від 26.07.2024 (т.2, а.с. 268-271);
ухвала слідчого судді Чернівецького апеляційного суду від 31.07.2024 якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62024240050000359 від 26.07.2024 (т.2, а.с. 272-275);
постанова заступника керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про проведення контролю за вчиненням злочину від 30.07.2024 (т.2 а.с. 279-282);
протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж разом із оптичним диском № 5-71, який було так само оглянуто в судовому засіданні. Указані протокол та диск містять інформацію, а саме: розмову ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яка мала місце об 11 год 47 хв та о 17 год 38 год 20.08.2024, о 16 год 04 хв 21.08.2024, о 12 год 25 хв 30.08.2024, о 14 год 13 хв, 18 год 03 хв, 18 год 22 хв, 13 год 26 хв, 15 год 05 хв 04.09.2024, о 13 год 26 хв, 15 год. 05хв 11.09.2024, за допомогою засобів мобільного зв'язку. Згідно зі змісту розмов, особи є знайомими і, здебільшого розмовляють щодо часу та місця зустрічі, уточнюючи чи домовленість між ними у силі, про підготовку до зустрічі та покупку компаса на прохання ОСОБА_10 . Також містить інформацію, а саме розмову між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , яка мала місце о 12 год 39 хв, 12 год 58 хв 13.09.2024 за допомогою засобів мобільного зв'язку. Згідно зі змістом розмов, особи є знайомими, ОСОБА_10 просив Бельмегу прийняти на базу "Заріччя" його знайомого на кілька днів, поки він останньому зробить пропуск (Т. 3 а.с.6-39);
протокол від 08.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, разом із оптичним диском № 5-72, який було теж оглянуто в судовому засіданні. Указані протокол та диск містять інформацію, а саме: розмову двох осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яка мала місце об 11 год 34 хв 03.08.2024, о 12 год 23 хв 09.08.2024 за допомогою засобів мобільного зв'язку. Згідно зі змісту розмов, особи є знайомими, ОСОБА_10 запитує ОСОБА_9 чому останній не брав трубки, на що той послався на сімейні обставини, які призвели до грошових витрат. ОСОБА_10 вказав, що помінялося командування, але запевнив ОСОБА_9 , що все наладиться, їхні плани без змін (т. 3. а.с. 43-89);
протокол від 08.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, (ІМЕІ НОМЕР_12 ) разом із оптичним диском № 5-68, який було оглянуто в судовому засіданні. Указані протокол та диск містять інформацію, а саме: розмову двох осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яка мала місце об 11 год 34 хв та 12 год 23 хв 09.08.2024 за допомогою засобів мобільного зв'язку. Згідно зі змістом розмов, особи є знайомими, домовляються про зустріч (т. 3 а.с. 90-135);
протокол від 08.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, (ІМЕІ НОМЕР_13 ) разом із оптичним диском № 5-69, який було так само оглянуто в судовому засіданні. Указані протокол та диск містять інформацію, а саме: розмову двох осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_12 за допомогою засобів мобільного зв'язку. Згідно зі змістом розмов, особи є знайомими, разом працюють (характеризує особу, як військовослужбовця). Також міститься інформація, а саме розмова двох осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яка мала місце о 12 год 35 хв, 13 год 43 хв та 19 год 44 хв 13.09.2024, об 11 год 13 хв 14.09.2024, 12 год 26 хв, 16 год 13 хв та 17 год 07 хв 15.09.2024 за допомогою засобів мобільного зв'язку. Згідно зі змістом розмов, особи є знайомими, домовляються про час та місце зустрічі, ОСОБА_10 інструктує ОСОБА_9 щодо маршруту у телефонному режимі, надаючи інструкції з доїзду до місця зустрічі з метою уникнення блокпостів на дорозі. По приїзду до зазначеного ним місця в с. Довгопілля, зможе забрати його на автомобілі та продовжувати рух у напрямку кордону (т. 3, а.с. 136-150);
протокол від 11.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, за телефонними розмовами (тел. НОМЕР_23 ) разом із оптичним диском АДРЕСА_3 , який було оглянуто в судовому засіданні. Указані протокол та диск містять інформацію, а саме: розмову двох осіб ОСОБА_3 та фігуранта КП "Г.Д.І.", яка мала місце о 08 год 55 та 18 год 20 хв 04.08.2024 та 11 год. 25 хв 06.08.2024 за допомогою засобів мобільного зв'язку. Згідно зі змістом розмов, особи є знайомими, " ОСОБА_13 " місцевий житель, уточнюють час, останній зазначив, щоб швидше відбулася зустріч "Бо вони хочуть їхати назад". ОСОБА_3 вказав: "Бабло з собов зразу", також дав вказівки " ОСОБА_13 " звідки і кого той має забирати (т.3, а.с. 167-224);
протокол від 11.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, за телефонними розмовами (тел. НОМЕР_24 ) разом із оптичним диском № НОМЕР_25 , який було оглянуто в судовому засіданні (т.3, а.с. 225-231);
протокол від 11.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, за телефонними розмовами (тел. НОМЕР_16 ) разом із оптичним диском № НОМЕР_26 , який було оглянуто в судовому засіданні (т.3, а.с. 232-237);
протокол від 01.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, за телефонними розмовами (тел. НОМЕР_14 ) разом із оптичним диском № НОМЕР_27 , який було оглянуто в судовому засіданні. Указані протокол та диск містять інформацію, а саме: розмова двох осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_3 яка мала місце об 11 год 23 хв 03.08.2024, о 12 год 23 хв 04.08.2024, об 11 год 47 хв, 17 год 38 хв 20.08.2024, о 16 год. 04 хв 21.08.2024, о 12 год 25 хв 30.08.2024, о 15 год 05 хв 11 09.2024, о 12 год 35 хв, 13 год 43 ха, 14 год 34 хв, 19 год 44 хв 13.09.2024, об 11 год 13 хв 14.09.2024, о 12 год 26 хв, 16 год 13 ха, 17 год 07 хв 15.09.2024, за допомогою засобів мобільного зв'язку. Згідно зі змісту розмов, особи є знайомими і, здебільшого розмовляють щодо часу та місця зустрічі, уточнюючи чи домовленість між ними у силі, про підготовку до зустрічі та покупку ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_10 компаса. ОСОБА_3 запитує ОСОБА_9 чому останній не брав трубки, на що той послався на сімейні обставини, які призвели до грошових витрат. ОСОБА_10 вказав, що помінялося командування, але запевнив ОСОБА_9 , що все наладиться, їхні плани без змін. У подальшому ОСОБА_10 у телефонному режим інструктує ОСОБА_9 щодо маршруту доїзду до місця зустрічі, надаючи інструкції з метою уникнення блокпостів на дорозі. По приїзду до визначеного ним місця в с. Довгопілля зможе забрати його на автомобілі та продовжувати рух у напрямку кордону (т.4, а.с. 3-10);
протокол від 01.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, за телефонними розмовами (тел. НОМЕР_5 ) разом із оптичним диском № НОМЕР_28 , який було оглянуто в судовому засіданні (т.4, а.с. 11-27);
протокол від 01.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, за телефонними розмовами (тел. НОМЕР_11 ) разом із оптичним диском № НОМЕР_29 , який було оглянуто в судовому засіданні (т.4, а.с. 29-51);
протокол від 02.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, ( ІМЕІ НОМЕР_13 , НОМЕР_30 разом із оптичним диском № НОМЕР_31 , який було так само оглянуто в судовому засіданні (т.4, а.с. 52-59);
протоколи від 01.10.2024 за результатами проведення негласної слідчої дії - "аудіо, - відеоконтроль особи" стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_3 із оптичними дисками №285-9018, №285-9019 та № 285-9020. Указані протокол та диски містять інформацію, а саме: розмова двох осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_3 по меседжеру "Viber", ОСОБА_10 інструктує ОСОБА_9 про маршрут до с. Устєріки до туристичної бази "Дві річки". З фрагментів аудіозапису після зустрічі останніх 15.09.2024 у с. Довгопілля зафіксовано розмову, у якій ОСОБА_10 розповідає ОСОБА_9 щодо способу перетину кордону останнім, зокрема, даючи стопроцентну гарантію на перетин кордону, зазначаючи, що: "Його колідор, камери закриті, ти собі проходиш, я тебе провів там де парканчик, ти проходиш чотири кілометри від діда, в джипа тебе дядя ОСОБА_14 ", розмовляють про наявність телефону, мобільного оператора, в ході розмови ОСОБА_10 пропонує ОСОБА_9 купити картку мобільного оператора "Київстар" для доброго зв'язку, інструктує щодо поведінки на території Румунії. Коли під'їхали до магазину, ОСОБА_10 здійснює обмін у продавця магазину 100 євро взятих у ОСОБА_9, після чого останній купляє сім картку та цигарки. В послідуючому вирушивши далі, ОСОБА_10 інструктує ОСОБА_9 щодо його поведінки на блокпості, зазначаючи: "Ми не ховаємося, мої хлопці просто записують прізвище, все законно, показуєш паспорт..", "Ти їдеш як зараз, як на блокпосту, як ветеринарний доктор, йдеш скривати худобу. Я везу тебе, поняв? Після цього їду на заставу, все пробиваю з хлопцями, виставляють чергування, переводять, і надалі ідеш "Як біла людина". Після цього ОСОБА_10 запитує чи ОСОБА_9 узяв гроші у Євро, зазначаючи, що із суми про яку домовлялися, отримає тільки "штуку Євро". Далі говорить, що завтра (у вівторок) зранку його забере, ввечері ОСОБА_9 "повинен бути там" (на території Румунії), бо він буде з румуном говорити. Рухаючись по маршруту до КрП, ОСОБА_3 зазначає: "Зараз на посту наші сидять, мої", потім каже: "Гроші клади у бардачок" (для зберігання окулярів), надалі інструктує щодо поведінки ОСОБА_9 у Румунії, через декілька хвилин відбувається затримання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 співробітниками правоохоронних органів (т. 4, а.с. 60-69, 70-80);
протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 01.10.2024 (т. 4 а.с. 86-93).
Оцінка наданих сторонами доказів, а також висновки суду щодо доведеності винуватості
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору
Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення та захисту докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, суд також уважає, що надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
При доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ураховує правову позицію Верховного суду, викладену у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387). у постанові від 12 червня 2018 року. Крім того, суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445). Зокрема при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.
Отже, надані стороною обвинувачення докази, які зібрані під час досудового розслідування та зазначені судом вище показання обвинуваченого, свідків, документи (протоколи), висновки експерта, речові докази, доводять беззаперечно (поза розумним сумнівом), що ОСОБА_3 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене службовою особою з використанням службового становища з корисливих мотивів.
З приводу позиції сторони захисту щодо відсутності у діях обвинуваченого кваліфікуючої ознаки вчинене службовою особою з використанням службового становища, суд зазначає, що вимогами ст. ст. 1, 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Основними функціями Державної прикордонної служби України, відповідно до ст. 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність"; участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів; участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом; участь у здійсненні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб"; охорона закордонних дипломатичних установ України; координація у мирний час діяльності утворених відповідно до законів України військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України, відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про державний кордон України"; координація діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України, пропуску до/з тимчасово окупованої території України або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду-виїзду.
Крім того, на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань поміж іншого покладаються наступні обов'язки, передбачені п. п. 1, 5, 11, 19 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», зокрема: припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; організація запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами; контроль за дотриманням прикордонного режиму; протидія і запобігання кримінальним та іншим правопорушенням особового складу Державної прикордонної служби України.
За змістом ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», посадовим та службовим особам державних органів забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Вимогами ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» поміж іншого передбачено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 , обіймаючи посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія групи логістики відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 , являючись службовою особою зазначеного правоохоронного органу, будучи наділеним згідно цієї посади значним обсягом спеціальних повноважень як військовослужбовець прикордонної служби (на час вчинення кримінального правопорушення), відповідно до посадової інструкції та п. 1 примітки до ст 364 КК України був службовою особою правоохоронного органу, яка постійно за спеціальними повноваженнями здійснювала функції представника влади в порушення вимог Конституції України, вищевказаного законодавства України та посадових обов'язків, про які останній достовірно був обізнаний, свідомо скоїв кримінальне правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, що виразилося в організації ним незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон з України до Румунії, з використанням його службового становища, оскільки, як діючий військовослужбовець, використовував знання, як то: графіки руху нарядів, розташування технічних засобів спостереження (камер), слабкі місця на ділянці кордону, які йому були відомі виключно у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
Не перебування військовослужбовця ОСОБА_3 у день вчинення кримінального правопорушення безпосередньо в наряді на кордоні не виключає кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 332 КК (незаконне переправлення осіб через державний кордон), оскільки він використовував свої службові повноваження та статус (доступ до інформації, можливість організації, надання допомоги, вплив на інших прикордонників) для сприяння незаконному переправленню, адже злочин полягає саме у використанні службового становища прикордонником, а не лише у фізичній присутності під час переправлення. Військовослужбовець прикордонної служби який є службовою особою, може вчиняти злочин і поза межами свого безпосереднього чергування, якщо він діє в силу своїх службових можливостей та використовує своє службове становище (знання, доступ, статус) для допомоги у незаконному переправленні особи, а не тільки безпосередньо перебуваючи на момент вчинення кримінального правопорушення на конкретному посту. Окрім того ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив про усвідомлення ним, як військовослужбовцем на час вчинення кримінального правопорушення, обов'язку повідомити керівництво про незаконні наміри ОСОБА_6 за грошову винагороду здійснити перетин державного кордону. Однак, всупереч розумінню та усвідомленню свого службового обов'язку та відповідальністі, вказаного не зробив.
А відтак, кваліфікація дій ОСОБА_3 за даною кваліфікуючою ознакою є правомірною, оскільки він, відповідно до посадової інструкції та п. 1 примітки до ст. 364 КК України був службовою особою правоохоронного органу, який постійно за спеціальними повноваженнями здійснював функції представника влади та використовував своє службове становище, а відтак посилання сторони захисту у цій частині не заслуговують на увагу.
Слід також зазначити, що кваліфікуючими ознаки інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України, окрім вчинення злочину службовою особою з використанням службового становища, є корисливий мотив. Вказана кваліфікуюча ознака знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та не оспорюється стороною захисту.
З приводу позиції сторони захисту щодо провокації кримінального правопорушення та створення штучної ситуації перетину державного кордону України, суд зазначає, що незаконне переправлення осіб через державний кордон України - це дії особи, які полягають у забезпеченні перетинання (перевезення, переведення) державного кордону України іншими особами. Такі дії можуть бути вчинені у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності.
Згідно з усталеною судовою практикою (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду, ухвалені у провадженнях № 51-791км19, № 51-7096км18, № 51-6497км18, № 51-2010км19, № 51-2040км19, № 51-1968км19, № 51-2950км20, № 51-27км20, № 51-2025км20, № 51-420км19, № 51-6190км18, № 51-584км18, № 51-7086км18, № 51-8747км18) застосування особливих методів ведення слідства, зокрема агентурних методів, саме по собі не може порушувати права особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний вказаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.
Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
Так, для встановлення факту провокації злочину визначальним є з'ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупівлі, чи були у правоохоронних органів об'єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою (справа № 619/917/20 провадження № 51-1422км21 постанова Верховного Суду колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 09.06.2021 року).
Так, 26.07.2024 року п'ятим слідчим відділом (з дислокацією у ОСОБА_15 ) ТУ ДБР м. Хмельницького була прийнята до розгляду заява ОСОБА_6 відповідно до якої він повідомив про те, що військовослужбовець ОСОБА_16 допоможе йому, як військовозобов'язаному громадянину, за грошові кошти незаконно перетнути державний кордон України (т. 1 а.с. 3-6).
На виконання приписів ч. 1 ст. 214 КПК України, 26.07.2024 року слідчим за заявою ОСОБА_6 були внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування. В подальшому за клопотанням заступника керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, слідчими суддями Чернівецького апеляційного суду були постановлені ухвали від 31.07.2024 року та від 01.08.2024 про проведення НСРД. Також 30.07.2024 року прокурором у вказаному кримінальному провадженні була винесена постанова про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т. 1 а. с. 1-6, т. 2 а. с. 252-263, 279-282).
На підставі чого проведені у вказаному кримінальному провадженні НСРД були санкціоновані слідчими суддями, здійснювались під контролем прокурора, відповідно до КПК України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».
За результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, які в деталях описані вище, були зафіксовані зустрічі та розмови обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , фіксування відбувалось за допомогою спеціальних технічних засобів. Під час телефонних розмов, ОСОБА_3 повідомив щодо можливої допомоги ОСОБА_6 у незаконному виїзді за кордон, самостійно вказавши її вартість. Слід зазначити, що вихідні дзвінки неодноразово надходили ОСОБА_6 також і від ОСОБА_3 . Тобто з огляду на досліджені докази, підстав вважати пасивною поведінку ОСОБА_10 у розмовах із ОСОБА_9 щодо майбутнього вчинення злочину, немає. У подальшому, після зустрічі ОСОБА_3 із ОСОБА_6 , якого обвинувачений, будучи у військовій формі, забрав на автомобілі із визначеного ним місця, проінструктував яким чином буде відбуватись перетин кордону (особисто мав показати останньому необхідний безпечний напрямок руху для безпосереднього перетину кордону пішим ходом поза пунктом пропуску) що для цього потрібно зробити, як оминути контрольно-пропускний пункт та які дії вчиняти, будучи уже на території Румунії. За вказані дії отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 5400 Євро.
Те, що ОСОБА_6 вчиняв всі дії під час розмов та зустрічі з ОСОБА_3 будучи під контролем правоохоронних органів, не свідчить про вчинення провокаційних дій правоохоронними органами.
Дії ОСОБА_6 та дії правоохоронних органів під час проведення досудового розслідування, ніяким чином не впливали на дії ОСОБА_3 , оскільки відомості про незаконне переправлення ним осіб через державний кордон України були відомі ще до початку проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме тоді коли ОСОБА_6 написав заяву та були внесені відомості до ЄРДР.
Про наявність в обвинуваченого умислу на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, свідчить те, що ОСОБА_3 , будучи діючим військовослужбовцем, добре орієнтуючись на місцевості з огляду на несення там служби, з корисливого мотиву, вчиняв дії для незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України поза межами пунктів пропуску на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 , де ОСОБА_3 проходив службу.Відповідно до досліджених під час судового розгляду протоколів НСРД, зокрема розмов із особами, з якими проходив службу, проговорюванні фраз щодо їхній дій у попередніх випадках, вбачається, що з незаконною діяльністю щодо переправлення людей за кордон ОСОБА_10 був ознайомлений, а отже вона для нього не була новою чи невідомою, з огляду на що, пропозиція ОСОБА_9 щодо допомоги у виїзді за кордон для ОСОБА_10 не була провокацією, а можливістю збагатитися у незаконний спосіб, використовуючи при цьому свій досвід та службове становище.
Також суд звертає увагу, що відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів, заявнику ОСОБА_6 були вручені грошові кошти у сумі 5500 Євро, 5400 з яких (100 Євро поміняв після зустрічі із ОСОБА_3 та за пропозицією останнього, з метою купівлі телефонної картки у магазині та можливістю перебувати на зв'язку) він передав ОСОБА_3 . Вказані кошти (54 купюри по 100 Євро) в подальшому були вилучені під час обшуку автомобіля марки «Nissan Patrol», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебував у користуванні ОСОБА_3 , яким він здійснював перевезення ОСОБА_6 до кордону, на місці фактичного затримання ОСОБА_3 , на ділянці дороги між с. Голошина Верховинського району Івано-франківської області та с. Нижній Яловець Вижницького району Чернівецької області.
Тому, доводи сторони захисту щодо провокації дій ОСОБА_17 правоохоронними органами суд оцінює критично та вважає їх способом захисту, обраним з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Показання свідка ОСОБА_6 в цілому, суд вважає логічними та щирими й такими, що в цілому та окремих деталях відтворюють обставини, що мали місце під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Таким чином, аналіз матеріалів НСРД, показань свідка ОСОБА_6 у співставленні з показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 не дають підстав вважати, що дії правоохоронних органів є провокаційними, а під час судового розгляду стороною обвинувачення у змагальному процесі доведено факт відсутності провокації.
Відтак, у суду відсутні підстави для висновку про наявність ознак провокації за змістовним і процесуальним критеріями.
Враховуючи викладене, дослідивши вищевказані докази, а саме протоколи НСРД проведені у вказаному кримінальному провадженні, протоколи обшуку, надавши кожному з них окремо та всім доказам у сукупності оцінку, суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, є належними та допустимими.
Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Як зазначено у рішенні Верховного Суду від 21.01.2020 (у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19) стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Застосовуючи цей стандарт до обставин даного кримінального провадження, суд уважає, що повідомлення обвинуваченим ОСОБА_3 свідку ОСОБА_6 в деталях способу незаконного перетину державного кордону з України у Румунію, поза пунктами пропуску, і його вартості, зафіксованих в матеріалах НСРД, а також подальше вилучення під час обшуку на місці затримання обвинуваченого 54 грошових купюр номіналом 100 Євро, вручених заздалегідь свідку під час проведення НСРД, виключають будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цього судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Ураховуючи наведене, було доведено, що ОСОБА_3 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене службовою особою з використанням службового становища з корисливих мотивів.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , а отже є пенсіонером, свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав, у вчиненому каявся, щиро жалів з приводу вчиненого, є одруженим, являється учасником бойових дій з 2014 року, за час служби у Державній прикордонній службі України був відряджений на східний напрямок та здійснював захист держави від збройної агресії росії, нагороджений у 2017 році грамотою за мужність і відвагу проявлені під час виконання бойових завдань з відсічі збройної агресії України. Крім того, ОСОБА_3 має хронічні захворювання, зокрема: захворювання шийного відділу хребта, хронічну ішемічну хворобу серця, сліпоту одного ока та дегенерацію макули обох очей. Його онук ОСОБА_18 , який входить до складу членів його сім'ї, також є учасником бойових дій, з квітня 2024 року по даний час приймає участь у заходах з відсічі збройної агресії російської федерації, виконує завдання у зоні ведення активних бойових дій у межах Харківської області.
Наведені обставини, на думку суду, вказують на те, що обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, наявність хронічних захворювань та перебування у статусі учасника бойових дій.
Крім того, суд також визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого добровільне перерахування ним коштів в сумі 80000 гривень на допомогу Збройним Силам України, що в умовах воєнного стану має значення з метою зміцнення оборони держави.
При цьому судом не було встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України.
Мотиви призначення покарання
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться категорії тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України. Його вид та суспільну небезпечність, що злочин вчинено у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, із корисливих мотивів, у період воєнного стану.
Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, визнав свою винуватість, вік обвинуваченого, наявність хронічних захворювань, відсутність відомостей про перебування на обліку у лікаря нарколога та психіатра, статус учасника бойових дій, здійснення ним захисту держави від збройної агресії росії, наявність нагород, у тому числі за мужність і відвагу проявлені під час виконання бойових завдань з відсічі збройної агресії України.
Суд також бере до уваги наведені вище обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статей 69-1, 75 КК України, не встановлено.
Тож, ураховуючи викладене, суд уважає, що ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 332 КК України слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Суд звісно урахував, що нижня межа санкції ч. 3 ст. 332 К України передбачає покарання в виді позбавлення волі строком від 7 років. Між тим, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні є підстави для призначення покарання ОСОБА_3 у порядку, передбаченому ст. 69 КК України.
Оцінюючи доводи як сторони обвинувачення так і захисту, зокрема дії обвинуваченого, а також підстави їх виникнення, суд погоджується зі стороною захисту про наявність підстав для застосування в даному випадку положень ст. 69 КК України.
Як вже було наведено, під час розгляду судом було встановлено, що наявні кілька обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.
При цьому положення ст. 69 КК України визначають, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Також варто урахувати, що метою призначення певного виду та строку покарання є не лише покарання особи, а й виправлення. При цьому, кожна особа має право розраховувати на те, що призначене їй покарання вона не лише здатна відбути, а й отримати шанс на ресоціалізацію. Але при встановлених судом та наведених вже обставинах, зокрема при призначенні покарання без врахування віку та стану здоров'я обвинуваченого, суд позбавить особу такого права.
З огляду на те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якої обвинувачений не уникав, ураховуючи мету покарання, поведінку обвинуваченого за період кримінального провадження, зважаючи на наявність у обвинуваченого пом'якшуючих покарання обставин у виді щирого каяття, наявності хронічних захворювань та перебування у статусі учасника бойових дій з виконанням бойових завдань з відсічі збройної агресії проти України, добровільне перерахування ним коштів на допомогу Української Армії, що в умовах воєнного стану має значення з метою зміцнення оборони держави, а також наявність у нього нагородза мужність і відвагу, проявлених під час виконання бойових завдань з відсічі збройної агресії України, суд визнає дані обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Наведені судом міркування дають підстави для призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців, що є нижче від найнижчої межі санкції вказаної статті.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому відповідно до ст. 55 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю суд виходить із усталеної судової практики, згідно з якою воно застосовується в тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з посадою обвинуваченого або із заняттям ним певною діяльністю.
Встановлені судом кримінальні правопорушення ОСОБА_3 вчинив із використанням займаної ним посади та вчинення діяння безпосередньо пов'язане із виконанням ним службових повноважень, тому, враховуючи всі обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає, що йому необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах на строк два роки на строк два роки.
Конфіскація майна є додатковим покаранням та полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється зокрема, за тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу (ст. 59 КК України). У санкції ч. 3 ст. 332 КК України законодавець передбачив безальтернативність призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Ураховуючи встановлені обставини, корисливий мотив з боку обвинуваченого, суд вважає необхідним призначення за ч. 3 ст. 332 КК України додаткового покарання у вигляді конфіскації усього майна, належного ОСОБА_3 на праві власності, окрім житла.
Таким чином ОСОБА_3 остаточно слід призначити покарання 3 ст. 332 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк два роки та з конфіскацією усього майна, за виключенням житла.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушеньта певною мірою забезпечить відчуття справедливості у суспільства.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження
Щодо запобіжного заходу
У рамках кримінального провадження щодо ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, ОСОБА_3 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України 15.09.2024 у порядку ст. 208 КПК України, 17.09.2024 визначено заставу у розмірі 200000 грн прожиткових мінімумів для працездатних осіб та 19.09.2024 звільнено з-під варти.
Отже ОСОБА_3 слід зарахувати у якості відбутого покарання за цим вироком строк перебування під вартою з 15.09.2024 до 19.09.2024, та з 02.02.2026 до набуття вироком законної сили, згідно положень ч. 5 ст. 72 КК України, виходячи з того, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді застави до набуття вироком законної сили - змінити на тримання під вартою, узявши ОСОБА_3 під варту в залі суду негайно. Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набуття вироком законної сили.
Після набуття вироком законної сили грошові кошти у сумі 200000 гривень, які були внесені ОСОБА_19 на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області (р/р UA548201720355279001000008745, отримувач ТУ ДСА України у Чернівецькій області, код отримувача 37567646, банк отримувача Державна казначейська служба України, МФО 820172), слід повернути заставодавцю ОСОБА_19 .
Щодо речових доказів і документів, а також майна, яке підлягає конфіскації, чинності накладеного на майно арешту
Відповідно до положень п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК, суд вбачає за необхідне залишити в матеріалах кримінального провадження всі документи, надані суду сторонами.
З метою забезпечення виконання додаткового покарання у виді конфіскації усього належного ОСОБА_3 майна окрім житла, слід залишити без змін арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.09.2024 (справа №727/9933/24, провадження 1-кс/727/2301/24) на мобільний телефонмарки «ASTRO» чорного кольору з номером sim-карти НОМЕР_6 , та грошові кошти у сумі 640 (шістсот сорок) гривень та 1 400 (одна тисяча чотириста) доларів США, а також накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.10.2024 (справа №727/11517/24, провадження 1-кс/727/2729/24) арешт на належні ОСОБА_3 транспортні засоби: марки Nissan Pathfinder державний реєстраційний номер НОМЕР_7 та марки УАЗ 3151 державний реєстраційний номер НОМЕР_8 ,
Ураховуючи, що суд призначив покарання із застосуванням конфіскації усього належного ОСОБА_3 на праві власності майна, окрім житла, вказане майно, дане майно підлягає конфіскації в дохід держави.
арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.10.2024 (справа №727/11517/24, провадження 1-кс/727/2729/24) на житловий будинок, загальною площею 195.00 кв. м., житлова площа 82.80 кв. м.,який згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_9 , від 02.03.2009 року, виконкому Довгопільської сільсько ради на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна після набранням вироком законної сили - скасувати.
Щодо процесуальних витрат
Процесуальні витрати на проведення судових комп'ютерно-технічних експертиз № СЕ-19/123-24/13855 від 09.01.2025 у розмірі 2387 грн 70 коп та №СЕ-19/123- 24/13857 від 10.01.2025 у розмірі 3183 грн 60 коп, загальний розмір яких складає 5571 грн 30 коп(п'ять тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн 30 коп стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Щодо цивільного позову
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395, 615 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців з позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах на строк два роки з конфіскацією усього майна, за виключенням житла.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді застави до набуття вироком законної сили - змінити на тримання під вартою, узявши ОСОБА_3 під варту в залі суду негайно. Строк відбуванняпокарання ОСОБА_3 рахувати з дня набуття вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_3 під вартою в період з 15.09.2024 до 19.09.2024 та з 02.02.2026 до набуття вироком законної сили, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України - одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Строк додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_3 основного покарання у виді позбавлення волі.
Процесуальні витрати на проведення експертиз: № СЕ-19/123-24/13855 від 09.01.2025 у розмірі 2387 грн 70 коп та №СЕ-19/123- 24/13857 від 10.01.2025 у розмірі 3183 грн 60 коп, загальний розмір яких складає 5571 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн 30 коп стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази: мобільний телефон марки «ASTRO», чорного кольору з номером sim-карти НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_3 , який упаковано в спеціальний поліетиленовий сейф-пакет Державного бюро розслідувань S1000500, конфіскувати у дохід держави;
Грошові кошти, що належать ОСОБА_3 у загальній сумі 640 (шістсот сорок) гривень та 1 400 (одна тисяча чотириста) доларів США, гаманець коричневого кольору, які упаковано в спеціальний поліетиленовий сейф-пакет Державного бюро розслідувань S4002379, конфіскувати у дохід держави;
мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору в чохлі чорного кольору, з номером sim-карти НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_3 , який упаковано в спеціальний поліетиленовий сейф-пакет Державного бюро розслідувань № S1000497, конфіскувати у дохід держави;
дві банківські картки (№ НОМЕР_3 , № НОМЕР_32 ), що належить ОСОБА_3 , які упаковано в спеціальний поліетиленовий сейф-пакет Державного бюро розслідувань S4002379 - знищити;
заздалегідь ідентифіковані стороною обвинувачення грошові у сумі 5400 (п'ять чотириста) Євро, (54 (п'ятдесят чотири) банкноти номіналом купюр по 100 Євро кожна, наступних серій і номерів: ЕА6985562284; ЕА6985562275; 5562266; ЕА6985562257; ЕА6985562248; ЕА6985562239; ЕА6985562221; ЕА6985562212; ЕА7176756889; ЕА7176756898; ЕА7176756907; ЕА7176750562 ЕА6985562203; ЕА6985562194; ЕА6985562185; ЕА6985562176; ЕА6985562167 ЕА6985562158; ЕА6985562149; ЕА6985562113; ЕА6985562122; ЕА6985562131 ЕА6984568936; ЕА6984568918; ЕА6984568891; ЕА6984568882; ЕА6984568873 ЕА6984568864; ЕА6984568855; ЕА6984568846; ЕА6984568837; ЕА6984568828 ЕА6984568819; ЕА6984568792; ЕА6984568783; ЕА6984568774; ЕА6984569305 ЕА6984569296; ЕА6984569287; ЕА6984569278; ЕА6984569269; ЕА6984569251 ЕА6984569242; ЕА6984569233; ЕА6984569224; ЕА6984569215; ЕА6984569206 ЕА6984569197; ЕА6984569188; ЕА6984569179; ЕА6984569161; ЕА6984569152 ЕА6984569143; ЕА6984569125, які упаковано в спеціальний поліетиленовий сейф-пакет Державного бюро розслідувань № S1000499, повернути до Центрального управління Служби безпеки України;
грошові кошти у сумі 4140 (чотири тисячі сто сорок) гривень, які упаковано в спеціальний поліетиленовий сейф-пакет Державного бюро розслідувань № S2004607, що були добровільно видані ОСОБА_6 , повернути до Центрального управління Служби безпеки України;
транспортні засоби: марки Nissan Pathfinder державний реєстраційний номер НОМЕР_7 та марки УАЗ 3151 державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , які на праві приватної власності належать ОСОБА_3 конфіскувати у дохід держави.
Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.10.2024 з метою забезпечення виконання вироку у частині конфіскації на: транспортні засоби марки Nissan Pathfinder державний реєстраційний номер НОМЕР_7 , марки УАЗ 3151 державний реєстраційний номер НОМЕР_8 та житловий будинок у АДРЕСА_2 , що на праві приватної власності належать ОСОБА_3 , залишити без змін до здійснення виконання вироку у частині конфіскації майна.
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_20