Єдиний унікальний номер 725/10579/25
Номер провадження 3/725/2914/25
22.01.2026 року..Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.164 ч.1 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №016935 від 31.10.2025, ОСОБА_1 31.10.2025 о 14:35год. по вул.Синельникова,10 м.Чернівці надавав послуги з перевезення одного пасажира на транспортному засобі марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , без наявності ліцензії на даний вид господарської діяльності, чим порушив вимоги п.п.24 п.1 ст.7 ЗУ «Про ліцензування».
Під час розгляду справи ОСОБА_1 (27.11.2025) свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав. Пояснив, що у вказаний у протоколі час, він дійсно, керував транспортним засобом марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 . Однак він не надав жодних послуг по перевезеню пасажирів, а лише на прохання свого товариша відвозив його додому. Просив провадження у справі закрити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав:
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту ч. 1 ст. 164 КУпАП вбачається, що вказаною нормою передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
За визначенням ст. 14.1.36 Податкового Кодексу України,господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно дост.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Стаття 42 ГК України визначає, що підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, обов'язковою ознакою господарської підприємницької діяльності є її систематичність та отримання прибутку від такої діяльності.
Разом з тим, наведені у протоколі обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП не знайшли свого підтвердження.
Так, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч.1 ст.251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (ч.2 ст. 251, ст. 255 КУпАП).
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення№016935 від 31.10.2025, ОСОБА_1 31.10.2025 о 14:35год. по вул.Синельникова,10 м.Чернівці надавав послуги з перевезення одного пасажира на транспортному засобі марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , без наявності ліцензії на даний вид господарської діяльності, чим порушив вимоги п.п.24 п.1 ст.7 ЗУ «Про ліцензування».
Разом з тим, на думку суду, вказаний протокол не є належним доказом, оскільки, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, уповноваженою посадовою особою не зазначено точних обставин вчинення останнім правопорушення, не викладені дані, яким чином він здійснював господарську діяльність, по якому маршруту та кому саме надавав послуги, які б у свою чергу свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності та отримання від такої діяльності прибутку.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, чи отримувалися кошти ОСОБА_1 за здійснення господарської діяльності, а також пояснення осіб (пасажирів), яким надавалися послуги по перевезенню.
При цьому, на думку суду, факт обладнання на транспортному засобі шашки «таксі», не може свідчити про надання ОСОБА_1 послуг по перевезенню пасажирів, оскільки вказане оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.
Також суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Так, з метою усунення суперечностей, які виникли під час розгляду вказаної справи та для підтвердження чи спростування пояснень ОСОБА_1 , вказану адміністративну справу постановою суду від 27.11.2025 було повернуто до Управління державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області для проведення додаткової перевірки.
Однак працівниками Управління державного нагляду (контролю) у Чернівецькій областіне були усунуті недоліки, на які вказував суд у своїй постанові та повторно скеровано справу до суду.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч.1 ст.164 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положення ст.62 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумні виповинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого «Рішення ЄСПЛ у справі«Салабіаку протии Франції» від 7 жовтня 1988 року.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
Враховуючи те, що працівниками Управління державного нагляду не долучено до матеріалів справи належних доказів, які б підтверджували факт здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності у час та місці вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд керуючись ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП тлумачить на його користь.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 за ст.164 ч.1 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.9,33,124,247,283-285,294 КпАП України,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.