Справа № 636/9125/25 Провадження 1-кп/636/910/26
02.02.2026
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх представника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва клопотання прокурора про обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12025221240000751 від 01.09.2025 відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Бобрикове Антрацитівського району Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інваліда дитинства 3 групи, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який строк дії якого закінчується 06 лютого 2026 року.
Прокурором заявлено клопотання про обрання (продовження) запобіжного заходу відносно обвинуваченої, оскільки є достатньо підстав та ризиків вважати, що обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність, впливти на свідків у цьому кримінальному провадженні. Прокурор зазначає необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить явку обвинуваченої до суду, і буде запобігати вчиненню іншого кримінального правопорушення і наголошує, що інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
Суд заслухав думку прокурора ОСОБА_3 , яка підтримала своє клопотання, думку обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , які не заперечували проти обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи заяву представника потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , в якій адвокат підтримала клопотання прокурора, просила його задовольнити, вивчив клопотання про обрання запобіжного заходу та додані до нього документи, і приходить до наступного.
На підставі ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 177 КПК України наголошує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу, випливає зі змісту ст. 178 цього Кодексу. Таким чином, із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред'явленого обвинувачення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких підозрюється ОСОБА_4 , а також дані про особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків, а саме: ОСОБА_4 є громадянином України, має середню освіту, неодружений, є інвалідом дитинства 3 групи, непрацюючого, маючого постійне місце проживання у с-ще Малинівка Чугуївського району Харківської області, раніше несудимий.
Суд приймає до уваги, що обставини регламентовані ст.ст. 177, 194 КПК України є дійсними, тому при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, встановлених при обранні запобіжного заходу, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і які не відпали на теперішній час, є обґрунтовані підстави вважати, що інший запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та його належну поведінку.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЄСПЛ, обґрунтована підозра це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, суд ураховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України вважає, що відсутні підстави для визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182-184, 193-194, 196-198, 350, 369-372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про обрання (продовження) строку запобіжного заходу обвинуваченому - задовольнити.
Обрати (продовжити) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ДУ «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів - до 02 квітня 2026 року, включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 в той саме строк з моменту вручення копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1